Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №711/11663/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11663/25

Провадження №2/711/579/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

03 лютого 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.,

при секретарі – Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.05.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1550-9251.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 29200 грн. 00 коп.; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 0,90 % в день; стандартна % ставка – 1,00 % в день.

Як зазначено, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

У свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Водночас, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив зазначені вище умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Так, станом на 21.10.2025, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становлять 97411 грн. 20 коп., а саме: заборгованість за кредитом – 29200 грн. 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами – 47771 грн. 20 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 14600 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 5840 грн. 00 коп.

У позовній заяві також вказано, що кредитодавець, відповідно до умов Кредитного договору, направив Позичальнику вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1550-9251 від 09.05.2025 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована Позичальником, порушення не усунуто.

Таким чином, на думку позивача, з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в Кредитному договорі, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.

Враховуючи зазначене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 1550-9251 від 09.05.2025, в розмірі 97 411 грн. 20 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 29200 грн. 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами – 47 771 грн. 20 коп.; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК України – 14 600 грн. 00 коп.; заборгованість по комісії – 5840 грн. 00 коп. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 24.12.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. У позовній заяві позивачем заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника товариства.

У судове засідання відповідач не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за відомим зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст.ст. 223, 130, 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.05.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і, які у процесі обробки інформації діють, як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa».

До укладення цього Договору між Сторонами, Кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію Позичальника з метою надання фінансових послуг та був використаний наступний спосіб ідентифікації?та верифікації Позичальника (в тому числі, здійснений з метою укладення між Сторонами раніше укладених договорів), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаціи?них даних Позичальника (п. 3.5 Договору).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Так, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 09.05.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa». 09.05.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa» від 09.05.2025, на умовах, визначених офертою.

Судом також встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор A2818, котрий останнім було введено/відправлено 09.05.2025.

Отже, в цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, що і є його безпосереднім підписом.

Таким чином, скріпивши договір підписами, в сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Пунктом 12.1. Договору визначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Умовами договору також визначено:

2.2. Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі – Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

4.1. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 29200.00 (двадцять дев`ять тисяч двісті цілих, нуль сотих ) гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 09.05.2025

4.3. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту.

4.4. Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів.

4.5. Сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору) дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів. Отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту за загальним правилом в останній день кожного Базового періоду згідно графіку платежів (який є Додатком 2 до цього Договору). У випадку сплати Позичальником прострочених процентів за користування Кредитом та простроченої комісії за видачу Кредиту отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.

4.6. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.00% (одна ціла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою).

4.7. Комісія за видачу кредиту становить 20.00 % (двадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

4.8. Комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,7% (нуль цілих сім десятих відсотків) від суми платежу, що вноситься Позичальником.

4.10. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 04.03.2026.

4.11. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 6024.98 (шість тисяч двадцять чотири цілих, дев`яносто вісім сотих ) процентів.

4.12. Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 112854.71 грн.

4.13. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0,946 процентів.

4.14. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 83 654.71 грн. та включають у себе проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту), а також комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника не користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет.

5.1. Позичальник зобов`язується повертати Кредитодавцю отриманий Кредит у останні дні останніх 8 (восьми) Базових періодів Строку кредитування згідно Графіку платежів за Договором за зниженою ставкою (Додаток № 2 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого Кредиту на банківський рахунок Кредитодавця.

8.1. Позичальник несе відповідальність перед Кредитодавцем за порушення своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до вимог законодавства України, умов цього Договору та Правил.

8.2. У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та/або комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 (чотириста однієї тисячі п`ятсот) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

8.3. У разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, а саме, через партнера ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», з яким укладено договір № 02/06/2020 від 01.06.2020, видав відповідачу кредитні кошти в розмірі 29200 грн. 00 коп., на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті (дата платежу – 09.05.2025, тип операції - видача кредиту, платіжна система – EasyPay, платіж № 1603516098, card_mask - НОМЕР_1 . Вказана інформація також підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1550-9251 від 09.05.2025, яка видана директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєвим Є.В.

Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свої зобов`язання перед позичальником за Договором і надало йому кредит в сумі 29200 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення 09.05.2025 Договору про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa» між ним та ОСОБА_1 , а також отримання відповідачем кредитних коштів на підставі вказаного вище Договору.

У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем оспорюються обставини укладення Договору про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa» від 09.05.2025 між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також факт отримання та використання кредитних коштів.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, в зв`язку з чим, як вказує позивач, станом на 21.10.2025 у нього виникла заборгованість в розмірі – 97411 грн. 20 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 29200 грн. 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами – 47771 грн. 20 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 14600 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 5840 грн. 00 коп.

28.10.2025 Кредитодавець, відповідно до умов Кредитного договору, направив Позичальнику вимогу № 1550-9251/в про усунення порушень умов Кредитного договору № 1550-9251 від 09.05.2025 щодо сплати заборгованості, однак дана вимога проігнорована Позичальником, порушення не усунуто.

На теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Свої заперечення проти викладених позивачем обставин та докази у спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано. Крім того, й не спростовані доводи позивача щодо розміру заборгованості.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного Кодексу України та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).

До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На час розгляду справи Договір про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa» від 09.05.2025 недійсним, розірваним чи припиненим не визнано.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти в розмірі 29200 грн. 00 коп. надавалися і отримані відповідачем ОСОБА_1 09.05.2025 зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, визначених умовами Кредитного договору. При укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір, відповідач усвідомлював та підтвердив, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також, він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, яка визначена Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Законом України «Про споживче кредитування» тощо.

Установивши, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa» від 09.05.2025 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та був ознайомлений з сукупною вартістю кредиту.

Судом встановлено, що при укладенні договору, кредитор надав відповідачу в повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні останній не висловив. Також відповідач не відмовився від укладення договору в спосіб та порядку, які передбачені законодавством.

Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи в строк зобов`язання, відповідач не мав би наслідком виникнення заборгованості. До того ж, і на час розгляду цієї справи відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення ним заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa» від 09.05.2025 в будь-якому розмірі.

До того ж, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, до вказаного вище кредитного договору правомірно включена умова щодо сплати комісії.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначаючи обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 97411 грн. 20 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 29200 грн. 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами – 47771 грн. 20 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 14600 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 5840 грн. 00 коп.

Слід зазначити, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених майнових прав.

Також, суд зауважує на тому, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку користування кредитними коштами.

Тож, вказаний розрахунок у частині тіла кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та комісії є повним, чітким, об`єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

З урахуванням викладеного вище та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1550-9251 продукту «MaxiKasa» від 09.05.2025, укладеним між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі – 29200 грн. 00 коп.; заборгованості за нарахованими процентами в розмірі – 47771 грн. 20 коп.; заборгованості за комісією в розмірі – 5840 грн. 00 коп. – підлягають до задоволення. При цьому, доказів на спростування доводів позивача в цій частині відповідачем подано не було.

До того ж, позивачем нарахована заборгованість за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі – 14600 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом взято до уваги, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжений, зокрема і діє на теперішній час.

В даному випадку, між сторонами був укладений кредитний договір 09.05.2025, тобто під час дії в Україні воєнного стану, який на час розгляду справи продовжений, а тому в силу закону відповідач звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Так, основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі – 14600 грн. 00 коп., слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., з урахуванням норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), що підтверджується платіжним документом № 8740 від 02.12.2025.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково, а саме на 85,02 % від заявлених вимог, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі – 2059 грн. 55 коп. (85,02 % від 2422 грн. 40 коп.).

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26 офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1550-9251 від 09.05.2025: 29200грн. 00коп. – заборгованість за кредитом; 47771грн. 20коп. – заборгованість за нарахованими процентами; 5840грн. 00коп. – заборгованість за комісією, а також судовий збір у розмірі 2059грн. 55коп., а всього – 84870 грн. 73 коп.

В іншій частині відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 09.02.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька