Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №695/2880/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2880/25

номер провадження 2/695/503/26

18 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський місткрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участі секретаря с/з – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 20 507,75 грн., а також понесені судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2024 відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку.

При укладенні кредитного договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І Умова і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 10 000.,00 грн., що зазначено у довідці про розмір встановленого кредитного ліміту.

Після підписання заяви відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а Також тарифами.

У зв`язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 03.02.2024, у ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 20 507,75 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим тілом кредиту – 14 049,44 грн.; заборгованості за пенею – 3113,70 грн.; боргу за порушення грошового зобов`язання – 3344,61 грн.

З урахуванням викладеного, АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 21.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам встановлено строк для подання письмових заяв по суті справи, а також роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача не прибув, згідно з прохальною частиною позову просить розглядати справу за відсутності сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзив, будь-яких клопотань до суду не подала, хоча повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи та суть позовних вимог шляхом направлення на адресу місця реєстрації її проживання, яка встановлена на підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судових повісток, які повернулися до суду з відмітками « адресат відсутній за вказаною адресою», що стверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд та звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 03.02.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з Анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг.

У вказаному формулярі анкети-заяви заповнена інформація про персональні та контактні дані відповідача, а також зазначено, зокрема, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.

Відповідно до зазначеної Анкети-заяви, підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank, ОСОБА_1 : 1. Просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я НОМЕР_2 ; 2. Просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом; 3. Підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою; 4. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису; 5. Погоджується з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківський послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинності.

Вказана Анкета-заява підписана ОСОБА_1 як клієнтом шляхом вчинення підпису на екрані мобільного пристрою.

Крім того, на підтвердження факту укладення кредитного договору АТ «Універсал Банк» також додав до матеріалів справи: Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank; Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача; Тарифи «Чорна картка» monobank.

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові ОП КГС ВС від 19 березня 2021 року у справі №904/2073/19, за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов`язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Зважаючи на погоджену сторонами в п. 5 анкети-заяви від 03.02.2024 умову про набрання чинності кредитним договором після підписання в мобільному додатку Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, такий договір сторонами укладений на підставі ч. 1-2 ст. 1054, параграфу 1 Глави 71 ЦК України як консенсуальний.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку, що між АТ «Універсал Банк» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником 03.02.2024 із урахуванням вимог ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію» укладений кредитний договір в електронному вигляді.

Доказів визнання недійсним вказаного кредитного договору матеріали цивільної справи не містять.

Як вбачається з довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, складеної представником АТ «Універсал Банк» 09.06.2025, ОСОБА_1 03.02.2024 в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до Договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_1 становить 10 000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 03.02.2024, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 03.04.2025, що складений представником АТ «Універсал Банк», у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за вказаним договором у загальній сумі 20 507,75 грн, що складається з заборгованості за наданим кредитом - 14 049.44 грн., заборгованості за пенею – 3113,70 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 3344,61 грн..

До позовної заяви в підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Універсал Банк», крім вказаного розрахунку заборгованості за Договором № б/н від 03.02.2024, додано копію Анкети-заяви ОСОБА_1 до Договору про надання банківських послуг, Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, роздруківку Таблиці «Чорна картка monobank», Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, довідку від 09.06.2025 про розмір встановленого кредитного ліміту та копію паспорта відповідача.

При цьому в позовній заяві зазначено, що позивачем додані усі письмові докази, що підтверджують обставини справи, а саме наявність невиконаних зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, що підтверджується оригіналом розрахунку заборгованості.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують наявності та розміру заборгованості.

АТ «Універсал Банк» не надано суду належних та допустимих доказів фактичного надання кредитної картки, відкриття на ім`я відповідача відповідного рахунку, доказів користування відповідачем кредитними коштами, погашення заборгованості, тощо.

Позивачем не було надано суду виписки з рахунку, з якої можна було б встановити надання відповідачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, факт користування відповідачем карткою, рух коштів по рахунку та наявність заборгованості.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо-безпосередньо, після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердження виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів. Банківська виписка має статус первинного документа. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію.

Проте саме банківська виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Всупереч викладеному, в матеріалах справи відсутня банківська виписка про рух коштів за рахунком, відкритим ні ім`я позичальника ОСОБА_1 або будь-який інший документ, який би підтверджував користування останнім грошовими коштами в межах встановленого кредитного ліміту та факт існування заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків за кредитним договором з боку позичальника.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №342/180/17 у постанові від 03 липня 2019 року зауважила, що розрахунок кредитної заборгованості, не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позов подано банківською установою, яка має відповідний доступ до вказаних рахунків та банківських документів, однак із невідомих суду причин, такої інформації суду надано не було, а тому позивач, у порушення вимог частини першої статті 81 ЦПК України, не довів належними доказами (первинними документами, оформленими відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») наявність заборгованості у відповідача перед банком, отже у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відомості про наявність в сторін судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, в матеріалах відсутні.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 7, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Середа Л.В.