Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №690/90/26 — Багачевський міський суд Черкаської області

Справа № 690/90/26

Провадження № 2-а/690/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Бойко-Марусенко Т.С., повноваження якої підтверджено ордером від 11.02.2026 року серії ВА № 1138613, через систему «Електронний суд» звернулась до суду з адміністративним позовом за змістом якого просить визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.01.2026 року № 21, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., та закрити провадження в справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова від 26.01.2026 року № 21, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні 03.07.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3

ст. 210-1 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена поза межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Додатково вказано, що факт визнання особою вини у вчиненні правопорушення не звільняє суб`єкта владних повноважень від доведеності правомірності свого рішення.

ІНФОРМАЦІЯ_2 надано до суду відзив на адміністративний позов за змістом якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не з`явився 03.07.2025 року за повісткою для уточнення даних та заявою від 20.01.2026 року визнав факт неприбуття ним за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час розгляду справи, в розумінні ст. 268 КАС України, в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від їх імені до суду не надходило.

Представник позивача адвокат Бойко-Марусенко Т.С. надіслала до суду заяву про підтримання заявлених позовних вимог та можливість розгляду справи за її відсутності.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи адміністративного позову, відзиву на нього, дослідивши обставини справи та зміст оскаржуваної постанови, встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 235, ч. 1 ст. 287, п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено особою, відносно якої її винесено, у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 293 КУпАП та змісту п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» (зі змінами та доповненнями), суд розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Судом встановлено, що за змістом оскаржуваної постанови № 21, винесеної 26.01.2026 року за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його заяви про те, що він не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення до адміністративної відповідальності, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., оскільки він 03.07.2025 року о 14 год. 00 хв., в порушення пп. 1) п. 1) ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з`явився за повісткою № 4081631 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також у вищевказаній постанові зазначено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підтверджується повісткою № 4081631 та заявою ОСОБА_1 про визнання правопорушення.

Відповідно до повістки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.06.2025 року № 4081631, надісланої засобами поштового зв`язку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 на 14 год. 00 хв. 03.07.2025 року для уточнення даних.

З роздруківки військово-облікового документу ОСОБА_1 , сформованого 14.01.2026 року в електронній платформі «Резерв+» вбачається, що ним допущено порушення правил військового обліку про що 13.07.2025 року повідомлено органи Національної поліції. Також вказано, що ОСОБА_1 16.11.2025 року уточнено його дані.

За змістом заяви ОСОБА_1 від 20.06.2026 року, адресованої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ним визнається факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, що полягає у неявці за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушено вимоги законодавства щодо ведення військового обліку, регламентованих постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, та надає згоду на розгляд справи за його відсутності, а також просить накласти на нього стягнення на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого законом за вчинення відповідного правопорушення.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до абз. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

З урахуванням вказаного, діянням, що утворює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, яка є нормою-дефініцією для ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд враховує наступне.

Положеннями ч. 9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, строки накладення адміністративного стягнення є присічними, оскільки КУпАП не визначає процесуальної можливості для його продовження.

Відповідно до змісту п. 7) ч. 1 ст. 247 ЦПК України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, крім іншого, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З огляду на вказане, суд вважає, що строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в зв`язку з допущенням 03.07.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закінчився 04.10.2025 року, тож станом на 26.01.2026 року були відсутні законні підстави для накладення на нього адміністративного стягнення.

За змістом п. 3) ч. 1 ст. 293 КУпАП, п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, крім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вказане, суд вважає, що відповідачем оскаржувану постанову винесено поза строками, передбаченими ч. 9 ст. 38 КУпАП, що має наслідком її скасування та закриття провадження в справі.

Доводи відповідача, що ОСОБА_1 подано заяву в якій він визнав свою вину та не заперечував проти притягнення до адміністративної відповідальності, підлягають критичній оцінці, оскільки згідно змісту ст. 19 Конституції України посадові особи органів державної влади, до яких також належать посадові особи територіальних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тож вищевказана заява ОСОБА_1 не створювала правових підстав для винесення оскаржуваної постанови з урахуванням закінченням строку, передбаченого ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Задовольняючи позовні вимоги з вищевказаних підстав, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принципи, пов`язані з належним здійсненням правосуддя, положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов`язано давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року, Рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 210-3, 251, 256, 280, 283, 293, 294 КУпАП та ст.ст. 4, 9, 11, 77, 78, 132, 139, 159-163, 241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 26.01.2026 року № 21, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 20.10.2000 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Линдюк В.С.