Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №544/393/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/393/26

пров. № 1-кп/544/88/2026

Номер рядка звіту 98

В И Р О К

іменем України

25 лютого 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду по вул. Ярмарковій, 17, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12026175580000030 від 08.02.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гурбинці Пирятинського району, Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, не працюючого, на утриманні осіб не маючий, не військовозобов`язаного (знятий з обліку у зв`язку із наявністю судимості), особою з інвалідністю та депутатом не є, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у с т а н о в и в:

06.02.2026 о 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебував у залі очікування, приміщення залізничного вокзалу, який розташований по вул. Вокзальна, 108, у м. Пирятин Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області, де зустрів ОСОБА_5 , у якого під час спілкування помітив мобільний телефон. У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заволодіння належним ОСОБА_5 мобільним телефоном. Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи довірою ОСОБА_5 під приводом тимчасового користування, взяв належний потерпілому мобільний телефон марки «Infinix» модель НОТ 50і, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/117-26/2840-ТВ від 11.02.2026, становить 4164,15 грн. та пішов у невідомому напрямку, залишивши вказаний мобільний телефон для подальшого особистого використання, чим розпорядився чужим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням.

Прокурор та потерпілий не заперечували проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпілий претензій до обвинуваченого не має, завдані збитки йому відшкодовано у повному обсязі, при вирішення питання щодо призначення ОСОБА_3 покарання покладався на розсуд суду.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю і пояснив суду, що дійсно скоїв кримінальне прапопорушення, як вказано у обвинувальному акті. Щиро розкаюється у скоєному. Додатково вказав, що отриманий шахрайським способом мобільний телефон мав намір продати, оскільки на даний час заробітків не має.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 190 КК України, як, заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) - правильна.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його вік та те, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше несудимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю, щиро кається у скоєному.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність овставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання із звільненням його від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України із покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Питання визначення тривалості іспитового строку та обов`язків передбачених ст.ст. 75, 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 іспитовий термін, з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою у період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов`язки забезпечать належну поведінку ОСОБА_3 .

Цивільний позов заявлено не було.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведену експертизу.

Доля речових доказів вирішується згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 373, 374 КПК, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України у період іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «Infinix» НОТ 50і, SN: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - з набранням вироку законної сили залишити останньому, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави (отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство Україна (ел.адм.подат.), код банку (МФО) 899998, номер рахунок UA128999980313020115000016573, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету-інші надходження), витрати за проведену судово-товарознавчу експертизу № СЕ-19/117-26/2840-ТВ від 11.02.2026 у сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок у кримінальному провадженні № 12026175580000030.

Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1