Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №544/319/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/319/26

пров. № 1-кп/544/83/2026

Номер рядка звіту 17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Пирятин

Пирятинськийрайонний суд Полтавськоїобласті

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин кримінальне провадження № 544/319/26 (провадження1-кп/544/83/26) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170580000537 від 14.12.2025 року,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою міста Краматорськ Донецької області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українкою, громадянкою України, освіта середня, вдовою, пенсіонеркою, раніше не судимою,

за участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 14.12.2025, близько 18:00, перебувала за місцем проживання разом із донькою ОСОБА_5 , внуком ОСОБА_6 та співмешканцем доньки ОСОБА_7 , за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відбувалася сварка.

У цей час ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час сварки, штовхнув ОСОБА_5 від чого вона впала на підлогу, та направився до її малолітнього сина ОСОБА_6 , що супроводжувалось лайкою.

При цьому у ОСОБА_3 , яка перебувала в приміщенні кухні, реагуючи на конфлікт, виник злочиннийумисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . У подальшому. ОСОБА_3 вийшла з кухні з ножем в правій руці та знаходячись в коридорі квартири стоячи поряд з ОСОБА_7 , завдала один удар кухонним ножем в область черевної порожнини справа ОСОБА_7 , чим заподіяла останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої черевної стінки з пошкодженням правої долі печінки, яке утворилось від дій ножа та оцінюється як таке, що носить ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачусться у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, щиро покаялася у вчиненому, а по суті обвинувачення пояснила, що вона що між її донької та потерпілим виник конфлікт. Так як ОСОБА_8 знаходився в стані алкогольного сп`яніння і штовхав доньку, а пізніше поліз до внука, вона вирішила їх захистити, і не подумала, що в неї в руці ніж, яким і завдала тілесних ушкоджень. Вона розкаюється у вчиненому, її вчинок був необдуманим внаслідок збігу певних обставин.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву в якій зазначив, що просить проводити розгляд у його відсутності. Моральних чи матеріальних претензій до обвинуваченої немає, просить не застосовувати до неї покарання пов`язане з позбавленням волі.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою, її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення доведена повністю, а її неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки вона вчинила потерпілому умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченої в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченій, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок йоговідбування.

При цьому до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активнее сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи іншихобставин.

Обставин, щообтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, а саме те, що вона на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, у потерпілого відсутні претензії матеріально та морального характеру, раніше не судима, тому суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі з випробуванням, оскільки сааме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових злочинів у майбутньому.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Арешт на майно накладений згідно ухвали слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати відсутні.

Дія раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді домашнього арешту в нічний час доби закінчилась 17.02.2026. Інший запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 1 ст. 121 КК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши їй іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з дати проголошення вироку.

Скасувати арешт майна накладений згідно ухвали слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року.

Речові докази:

- ніж з дерев`яним руків`ям зі слідами РБК; ніж з пластиковим руків`ям; фрагмент килиму зі слідами РБК; зразки крові потерпілого ОСОБА_7 , які знаходяться в камері речових доказів ВП №1 Лубенського РВП - знищити;

- медичну карту стаціонарного хворого (історію хвороби) №3571/269/1598/4 на ім`я потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка знаходяться в камері речових доказів ВП №1 Лубенського РВП - повернути потерпілому ОСОБА_7 ;

-карту пам`яті Micro SD 32 Gb на якій зафіксовано проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , від 14.12.2025; карту пам`яті Містo SD goodram 32 Gb на якій зафіксовано проведення допит малолітнього ОСОБА_6 , від 07.02.2026; диск на якому знаходяться записи із боді-камер СРПП та слідчо-оперативної групи за 14.12.2025 року; викопіювання журналу, які знаходяться в камері речових доказів ВП №1 Лубенського РВП - залишити при матеріалах провадження 12025170580000537.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Копію вироку вручити після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1