Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №916/3000/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3000/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання – Чеголя Є.О.

за участю:

особисто ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025

по справі №916/3000/25

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС»

про визнання недійсним рішення

суддя суду першої інстанції – Невінгловська Ю.М.

місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС», в якому позивач просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Колос», що було оформлене протоколом позачергових зборів учасників ТОВ «Колос» б/н від 18.04.2025.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуване ним рішення загальних зборів ТОВ «Колос» порушує його права, як учасника товариства, оскільки ухвалення цих рішень та зменшення у зв`язку з цим виробництва сільськогосподарської продукції зменшує прибуток підприємства та, відповідно, дивіденди позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України, у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання.

25.11.2025 до суду від ТОВ «КОЛОС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3000/25.

Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 заяву ТОВ «КОЛОС» (вх.№2-1834/25 від 25.11.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3000/25 – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.

В решті задоволення заяви – відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд зазначає, що відшкодуванню з боку позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, суд вважає такий розмір витрат обґрунтованим, пропорційним та таким, що на переконання суду, у даній конкретній справі цілком відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст.129 ГПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 по справі № 916/3000/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Колос» в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що частково задовольняючи заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу Господарський суд Одеської області не обґрунтував співмірність вказаних витрат зі складністю справи та витраченого часу адвокатом на вказану справу.

Зокрема, скаржник зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що в описі наданих послуг представник відповідача лише зазначає певні дати та опис наданої послуги, при цьому не вказуючи затрачений час на надання відповідної послуги та її вартість.

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховане те, що відповідачем не надано до суду акту приймання-передачі наданих послуг, який безперечно є основним доказом самого факту надання послуг з правничої допомоги та є первинним документом, що засвідчує її надання, а отже без відповідного акту приймання-передачі наданих послуг відповідні послуги не можуть вважатись такими, що фактично надані.

Також, скаржник в апеляційній скарзі звертає увагу на той факт, що представником ТОВ «Колос» по справі № 916/3000/25 був адвокат Коломійчук А.С.

Зокрема, той самий адвокат Коломійчук А.С. був представником ТОВ «Колос» й по іншій справі №916/2114/25. Отже, скаржник вважає, що враховуючи факт перебування адвоката та клієнта у трудових відносинах, стягнення понесених витрат на правничу допомогу взагалі є необґрунтованим та неправомірним, оскільки за виконання відповідних посадових обов`язків адвокат Коломійчук А.С. отримує від ТОВ «Колос» заробітну плату, як штатний працівник та вказані посадові обов`язки жодним чином не пов`язані окремо з розглядом судової справи № 916/3000/25.

У зв`язку з чим скаржник вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

09.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Разумова Віталія Вікторовича на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 по справі №916/3000/25.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3000/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3000/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Разумова Віталія Вікторовича на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 по справі №916/3000/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

22.12.2025 матеріали справи №916/3000/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Разумова Віталія Вікторовича на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 по справі №916/3000/25.

Призначено розгляд апеляційної скарги Разумова Віталія Вікторовича на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 по справі №916/3000/25 на 24.02.2026 о 15:30 год.

24.02.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС» надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2026 представник Разумов В.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 у справі № 916/3000/25 скасувати.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Предметом апеляційного оскарження у справі № 916/3000/25 є додаткова ухвала Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 про здійснення розподілу судових витрат на правову допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи – витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн, детальний опис виконаних робіт і наданих послуг буде надано до суду протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів ТОВ «КОЛОС» у даній справі здійснено адвокатом Коломійчуком Андрієм Сергійовичем, відповідно до наявної в матеріалах справи довіреності у порядку передоручення сформованої Тищук Вадимом Миколайовичем, як директором ТОВ «КОЛОС», в системі «Електронний суд».

Відповідно до наявного в матеріалах Договору про надання правової допомоги від 21.05.2020 (далі - Договір), ТОВ «КОЛОС», як Клієнт, доручає а Коломійчук Андрій Сергійович, як Адвокат, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги щодо складання документів процесуального характеру та представництва.

Пунктом 2.1 Договору визначено обов`язки Адвоката, які є наступними:

- дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

- на вимогу Клієнта надати звіт про виконання Договору. 2.1.3. Невідкладно повідомляти Клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

- надавати послуги належної якості та у погодженому сторонами обсязі;

- суворо зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов`язані з наданням юридичної допомоги, згідно умов цього Договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи). Зазначена документація передається Адвокату за актом здачі-приймання, який підписується Сторонами;

- реалізовувати права та обов`язки за Договором, керуючись виключно інтересами Клієнта та діяти з таким розрахунком, щоб максимально знизити можливість заподіяння матеріальної чи нематеріальної шкоди та будь-яких інших збитків Клієнту та вірогідність притягнення Клієнта, працівників та посадових осіб Клієнта у майбутньому до будь-яких видів відповідальності.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що Адвокат має, зокрема, право:

- звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб;

- представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

- складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

- отримувати від Клієнта оплату у строки та на умовах, визначених Договором та актами приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.3. Договору, Клієнт приймає на себе зобов`язання, зокрема:

- вчасно забезпечувати Адвоката всім необхідним для виконання його доручень, передбачених цим Договором, в тому числі документами в необхідній кількості екземплярів, внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність Клієнта, у випадку необхідності робочим місцем;

- негайно повідомляти Адвоката про інформацію, яка стала відомою Клієнту впродовж виконання цього Договору і яка стосується послуг та може будь-яким чином вплинути на результат роботи;

- не вчиняти дій, що наносять шкоди діловій репутації Адвоката та/або його працівників;

- відшкодувати Адвокату фактичні витрати, які Адвокат поніс, і які були необхідні для належного виконання Договору, та які підтверджуються витратними документами (проїзні квитки, квитанції, чеки, тощо);

- не вимагати виконання дій, що виходять за межі професійних прав і обов`язків Адвоката;

- виплатити гонорар на підставі розрахункових документів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого документу.

За пунктом 3.1. Договору, він набирає чинності з 21.05.2020 та діє до моменту його виконання.

Згідно з пунктом 8.5. Договору, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані та скріплені печатками Сторін.

Як вбачається із Додаткової угоди від 06.08.2025 до Договору, ТОВ «КОЛОС», як Клієнт, доручило а адвокат Коломійчук А.С. прийняв на себе зобов`язання з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області) у справі №916/3000/25.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди, Клієнт та Адвокат узгодили, що гонорар (вартість наданих послуг) за представництво інтересів Клієнта з цього питання в суді першої інстанції складає 40 000,00 грн, які підлягають виплаті Адвокату протягом 30 днів з дати винесення Господарським судом Одеської області рішення/ухвали про закриття провадження у справі/залишення позовної заяви без розгляду у справі №916/3000/25.

Також адвокатом Коломійчуком А.С. було надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «КОЛОС» по справі №916/3000/25, які є наступними:

- попередній аналіз документів і матеріалів по справі (06.08.2025-07.08.2025);

- визначення правової позиції з урахуванням норм законодавства України, рішень Верховного Суду і рішень ЕСПЛ з використанням платформи Ліга: Закон (verdictum) (08.08.2025);

- підготовка і подача відзиву на позовну заяву (19.08.25- 20.08.25);

- підготовка і подача заперечень (па відповідь на відзив) (19.09.25);

- підготовка до участі (участь) в судовому засіданні (13.10.25);

- підготовка до участі (участь) в судовому засіданні (20.11.25).

Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів вважає правильними висновки суду, що відшкодуванню з боку позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, які можуть вважатись розумними і обґрунтованими по даній справі.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що відповідачем не надано до суду акту приймання-передачі наданих послуг, оскільки у даному випадку, відповідачем та адвокатом визначено фіксований розмір гонорару в розмірі 40 000,00 грн, а тому наявність або відсутність акту приймання-передачі, не перешкоджають встановленню розміру витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що за домовленістю між сторонами договору встановлений фіксований розмір гонорару.

Крім того, відповідачем надано детального опис робіт (надання послуг, виконаний адвокатом) від 25.11.2025, який за своїм змістом є тотожнім акту приймання-передачі наданих послуг.

Також колегія суддів не приймає заперечення скаржника щодо наявності трудових відносин між адвокатом та відповідачем, оскільки відносини щодо надання професійну правничу допомогу у даній справі надані відповідно до Договору про надання правової допомоги від 21.05.2020, а отже наявність або відсутність трудових відносин між відповідачем та адвокатом не є підставою для відмови у відшкодуванні відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

Так, Верховний Суд зробив висновки, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з нею договору про правову допомогу, з дотриманням усіх вимог Закону № 5076-VI. Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України. Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21, від 09.07.2020 у справі № 826/15943/17, від 16.11.2022 у справі № 906/513/18.

Скаржник у своїх запереченнях не доводить з наведенням відповідного належного мотивування неспівмірності суми витрат відповідача на правничу допомогу зі ступенем складності справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, невідповідність наданих послуг принципам адекватності, співмірності, необхідності, реальності, фінансового стану сторін тощо.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що позивач не довів дійсно обґрунтованих доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених відповідачем витрат на оплату правової допомоги адвоката. Натомість доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи позивач не надав.

Разом з тим, сама лише незгода однієї сторони з розміром визначених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, без належного доведення їх невідповідності критеріям, визначеним у частині 4 статті 126 ГПК України, не може бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу, тощо.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, додаткова ухвала Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 у справі № 916/3000/25 є законною та обґрунтованою, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Разумова Віталія Вікторовича – залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 у справі №916/3000/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.02.2026.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.