Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №585/933/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/933/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О.

Номер провадження 33/816/277/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Цимбала В.І. на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що 11 березня 2025 року о 23 год. 49 хв. в м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, 106, керував автомобілем Рено Кенго НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 ARSM0171 результат 0, 80 проміле зафіксовано на нагрудну бодікамеру 00041, повторно пройшов огляд в медичному закладі, згідно висновку лікаря №41 йому встановлено діагноз - алкогольне сп`яніння, чим порушив п.2.9.а.ПДР за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Цимбал В.І. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови, поза увагою судді залишилось те, що у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 у графі 9 зазначена інформація про двох свідків, а у граф 11 зазначено, що до протоколу додаються інші матеріали трави», проте, не вказано, що до протоколу додається носій з відеозаписом з нагрудної бодікамери. Крім того, Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить ні дати його складання, ні інформації про свідків та їх підписи, і його примірник ОСОБА_1 не вручався.

Також, як зазначає апелянт, окрім вказаних порушень, допущених при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу, поліцейськими не було дотримано і порядку встановленого ст. 266-1 КУпАП, з огляду на те, що останній є військовослужбовцем і його огляд мав бути проведений представниками ВСП.

Крім того, посилаючись на вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису та вимоги ст.ст. 245. 251. 252, 282 КУпАП, апелянт вважає, що належним та допустимим доказом DVD-R диск з відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, бути не може, за відсутності відповідних процесуальних документів щодо його походження та даних портативного відеореєстратора, на який поліцейським проводився цей відеозапис.

Також, апелянт вказує, що при розгляді даної справи суддя першої інстанції неправомірно відхилив його доводи з приводу того, що наказом командира В/ч НОМЕР_2 від 16 березня 2025 року №2 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на старшого сержанта ОСОБА_1 , за фактом скоєного ним 11 березня 2025 року адміністративного правопорушення на власному транспортному засобі, було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, тобто, він вже притягнутий до відповідальності, а двічі за одне і теж правопорушення особа притягнута бути не може.

Оскільки, як зазначає апелянт, вищезазначені обставини суддею суду першої інстанції враховано не було, вважати оскаржувану постанову законною та обґрунтованою підстави відсутні, і у даному випадку наявні правові підстави, визначені ст. 61 Конституції України та п. 8 ч.1 ст. 247 КУпАП, для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 .

Для участі в апеляційному розгляді вказаної справи особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Цимбал В.І. не з`явились, від останнього до суду надійшла заява про здійснення апеляційного розгляду без їх участі, з додатковим зазначенням того, що апеляційні доводи та вимоги вони підтримують та просять їх задовольнити.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Цимбала В.І. на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2025 року за їх відсутності.

А тому, перевіривши матеріали даного провадження, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На думку апеляційного суду, суддя суду першої інстанції вказані вимоги Закону дотримав в повному обсязі, у повній мірі дослідив та проаналізував наявні у матеріалах даної справи докази, надав їм належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення було встановлено суддею з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №269026 від 12 березня 2025 року, роздруківки з приладу Alkotest Drager № 6820, прилад № ARSM – 0171, принтер № ARTH – 0006, тест №14, за допомогою якого було проведено огляд останнього на стан алкогольного сп`яніння та встановлено позитивний результат - 0,80 проміле, Акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складеного поліцейським СРПП Роменського РВП Литварьовим О., в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя, за допомогою газоаналізатора «Drager» 6820 проведено його огляд, результат якого 0,80 проміле, висновку КНП СОР «ОКСЛ» №41 від 12 березня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, рапортів помічника чергового Роменського РВП ГУНП в Сумській області та поліцейського СРПП Роменського РВП ГУНП в Сумській області, а також відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу.

Вказані докази зібрані у передбаченому Законом порядку, сумнівів не викликають, а тому, всупереч доводам апеляційної скарги, визнавати їх неналежними та недопустимими у судді суду першої інстанції підстав не було.

При цьому, на спростування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що як протокол про адміністративне правопорушення так і Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підписав особисто і жодних зауважень щодо їх змісту не склав.

Що стосується відеозапису, який було враховано суддею суду першої інстанції як доказ винуватості ОСОБА_1 , то його було проглянуто і апеляційним судом під час підготовки даної справи до апеляційного розгляду.

Саме вказаним доказом підтверджується як зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так і те, що під час спілкування з останнім, у працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим було внесено пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Alkotest Drager № 6820, поліцейський провів пробний тест, результат показав 0 проміле та надав останньому газоаналізатор для продуття. ОСОБА_1 продув прилад, результат виявився 0,80 проміле, при допустимій нормі 0,20 проміле, а тому, останньому було повідомлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи згоден він з таким результатом, якщо ні, то треба їхати до лікарні і проходити там огляд. ОСОБА_1 намагався вирішити питання «іншим шляхом», пояснював, що вживав лише ліки, що йому потрібно їхати за дружиною, а потім зізнався, що в обідній час вживав спиртне і в решті решт сказав, що з результатом проведеного на місці зупинки огляду згоден і у лікарню їхати не потрібно. Поліцейський почав роз`яснювати ОСОБА_1 його права, проте останній повідомив, що погоджується проїхати до лікарні з вказівкою на те, що вживав таблетки. У процесі подальшої розмови поліцейський з`ясував, в якій військовій частині ОСОБА_1 проходить службу, зазначив, що від нього чутно саме запах алкоголю, та що стан сп`яніння встановлено приладом Alkotest Drager №6820, та запитав чи потрібно їхати в лікарню, і на цьому відеозапис завершено.

Однак, наявним у справі висновком лікаря КНП СОР «ОКСЛ» №41 від 12 березня 2025 року підтверджується те, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі за результатом якого було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, доводи апелянта щодо недопустимості та неналежності відеозапису, то апеляційний суд вважає їх надуманими з огляду на те, що останній не зазначає, які саме норми Порядку зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24 листопада 2015 №14/1 та п.4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03 лютого 2016 №100 не були дотримані працівниками поліції при використанні нагрудних відеокамер з фіксацією подій, які стались за участі ОСОБА_1 12 березня 2025 року.

Також, апеляційний суд наголошує, що у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 знайшли своє відображення дані, що відеозапис було здійснено на бодікамеру 00041, і на підтвердження того, що вказаний відеозапис є підробним чи відображає події, до яких ОСОБА_1 не має жодного відношення, доказів надано не було, а ті обставини, що у даному випадку при проведенні огляду останнього поліцейські застосовали технічні засоби відеозапису, свідчать про те, що участь свідків при цьому взагалі була необов`язковою, з огляду на вимоги ст. 266 КУпАП.

Крім того, на спростування апеляційних доводів, апеляційний суд зауважує, що під час перегляду вказаного відеодоказу, не було встановлено обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що працівниками поліції під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та під час спілкування з ним, було допущено порушення Закону України «Про Національну поліцію», чи недотримано вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 №1395 та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 № 1452/735, що б вказувало на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений відносно останнього незаконно чи безпідставно.

Також, на спростовування доводів захисника щодо порушення процедури огляду його підзахисного на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зауважує, що з врахуванням того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у м. Ромни, поза межами території будь-якої військової частини, і жодним доказом не підтвердив, що на час зупинки виконував обов`язки військової служби, такий огляд та складання відносно нього адміністративного матеріалу саме правниками поліції було цілком правомірним і для проведення такого огляду представниками ВСП у порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, підстав не було.

Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що предметом розгляду судді суду першої інстанції були доводи захисника стосовно того, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 вже притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням дисциплінарного стягнення у виді догани, про що йдеться і в апеляційній скарзі, і апеляційний суд вважає, що таким доводам була наладка належна правова оцінка, з посиланням на те, що дисциплінарне стягнення це відповідальність працівника за вчинення дисциплінарного проступку, яке застосовується у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку, до яких адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відноситься.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.

Таким чином, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення судді суду першої інстанції в цій частині законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування та обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю за відсутністю складу даного правопорушення, про що просить апелянт, під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, оскаржувану постанову слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Цимбала В.І. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.