Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №748/3947/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/410/26

Єдиний унікальний № 748/3947/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Крошки І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, –

В С Т А Н О В И В :

02.12.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить:

1) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з дати пред`явлення позову до суду;

2) стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено шлюб, у якому народилася малолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір`ю. Позивач зазначає, що самостійно здійснює догляд за дитиною та забезпечує її виховання. Відповідач проходить службу у Збройних Силах України та має стабільний і достатній дохід, що дає йому можливість надавати матеріальну допомогу дружині під час її перебування у відпустці по догляду за дитиною, однак добровільно такої допомоги не надає.

Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим не має можливості працювати та отримувати самостійний дохід. У зв`язку з відсутністю матеріальної підтримки з боку відповідача та необхідністю забезпечення належних умов проживання під час догляду за малолітньою дитиною позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання.

Ухвалою судді від 08.12.2025 р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач не подав відзив, то відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів і письмових пояснень, викладених у заяві по суті справи.

Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 09, з якого також вбачається, що в графі «батько» зазначений ОСОБА_2 , а в графі «мати» зазначена ОСОБА_1 (а.с.6). Також дана інформація підтверджується Актовим записом про народження ОСОБА_3 , який був наданий на запит позивача, на цифрові копії документів через український державний сервіс «Дія» від 24.11.2025 р.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/017572586 від 24.11.2025 р., встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Також судом встановлено, що позивач подала позов до відповідача про розірвання шлюбу 13.11.2025 р. справа № 748/3759/25 (а.с.11).

Згідно із Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/017589488 від 25.11.2025 р., встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до довідки Форми OK-5, яка сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 28.11.2025 р., встановлено, що ОСОБА_1 усього за 2025 р. отримала дохід у розмірі 24 000,00 грн (а.с.13). Також дана інформація підтверджується довідкою Формою ОК-7 сформованою засобами автоматичних систем ПФУ 28.11.2025 р. (а.с.14).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. 7 СК України, відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно із ч. 4 ст. 75 СК України, один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно із ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, позивачка має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд бере до уваги, що малолітня дитина сторін проживає разом із матір`ю, що підтверджується матеріалами справи та відповідними витягами з реєстру територіальної громади. Подання позивачем позову про розірвання шлюбу підтверджує фактичне припинення спільного проживання подружжя.

Як зазначає позивач у поданому неї позові, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, самостійно здійснює догляд за дитиною та не має можливості отримувати повноцінний дохід. Надані довідки за формами ОК-5 та ОК-7 підтверджують низький рівень її доходів. Закон передбачає право дружини, з якою проживає дитина, на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Суд бере до уваги те, що відповідач має працездатний вік та може заробляти кошти. Також враховує відсутність доказів наявності проблем зі здоров`ям, що свідчать про об`єктивну можливість сплачувати аліменти.

При цьому суд, керуючись принципом змагальності, враховує те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався і жодних доказів на спростування доводів позивача не надав, а тому суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів у частці 1/6 від заробітку або доходу відповідача на її утримання є співмірним, не є надмірним та відповідає принципам розумності і справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 п. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі – у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2026 р. відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Згідно з положеннями пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору встановлюється у такому розмірі за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, взявши до уваги той факт, що позивач звільнена від сплати судового збору і позов задоволено у повному обсязі, то суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 1 331,20 грн (3 328,00 грн * 0,4).

Суд зважає, що позивачем також заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом даної цивільної справи, зокрема 3 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: 1) договір № 366 про надання правової допомоги від 27.11.2025 р., укладеним між Адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери», в особі старшого партнера Кушнеренка Євгена Юрійовича та клієнтом ОСОБА_1 (а.с.15); 2) квитанцію до прибуткового касового ордера № 366 від 22.11.2025 р. на суму 3 000,00 грн (а.с.16); 3) акт виконаних робіт від 01.12.2025 р. за договором про надання правової допомоги від 27.11.2025 р. (а.с.17); 4) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 499 Кушнеренка Є.Ю. (а.с.18); 5) ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_1 № 1151844 від 01.12.2025 р. (а.с.19).

З огляду на те, що позивачем надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу, а обсяг і характер наданих адвокатом послуг є співмірними зі складністю справи та відповідають критеріям розумності й справедливості, при цьому матеріали справи не містять клопотань відповідача про зменшення розміру таких витрат, а позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача у заявленому ОСОБА_1 розмірі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача також слід стягнути правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-283, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 7, 75, 80, 84, 182 СК України, ЗУ «Про судовий збір», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання як дружини в розмірі 1/6 всіх видів його заробітку (доходу) починаючи з 02 грудня 2025 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору по справі № 748/3947/25»).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3 000 (трьох тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення в частині стягнення місячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.О. Кухта