Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №641/1009/23 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

м. Харків

справа № 641/1009/23

провадження № 2/641/336/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Пилипчук Н.П., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу Плугатирьова Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова 24 травня 2023 року постановлене у складі судді Музиченко В.О.,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики № Х240621-26 від 24.06.2021 року з Додатковою угодою №1 від 30.12.2021 року у сумі 383 791,03 грн, з яких 314 412 грн - сума основного боргу, 3 485,66 грн - інфляційні збитки, 537,17 грн - три проценти річних від простроченої суми, 65 356,20 грн – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що 24 червня 2021 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики № Х240621-26, згідно умов якого відповідач отримав від позивача в позику грошові кошти у сумі 210 002 гривні, що за курсом НБУ (1 долар США = 24,51 грн), встановленим на день укладення цього договору, було еквівалентно 8 568 доларів США. Усі умови договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погоджені і викладені у договорі позики № Х240621-26 від 24.06.2021 року з Додатковою угодою №1 від 30.12.2021 року. Факт укладення договору та отримання відповідачем коштів підтверджується наданою позивачеві розпискою від 30.12.2021 року.

Умовами договору передбачено, що у випадку зміни, у бік збільшення курсу гривні по відношенню до долару США, від зазначеного курсу у п. 1 цього договору позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики або її частини відповідач доларовому еквіваленту суми позики за комерційним курсом продажу долару США, встановленому в АТ КБ «Приват банк» на день здійснення кожного платежу за цим договором. У разі прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних. У якості забезпечення виконання зобов`язань, відповідачем в заставу був переданий автомобіль Volkswagen Touareg, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . У зв`язку з частковим поверненням позики та зміною курсу долару США за домовленістю сторін, додатковою угодою № 1 від 30.12.2021 року до Договору позики були внесені зміни до п. 1, 5, 6, згідно п. 1 у власність позичальника, було передано грошові кошти у суму 217 854, що за курсом продажу доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (долар США 27,30 грн) на день укладення додаткової угоди було еквівалентно 7 980 доларів США. Кінцевий термін повернення боргу 24 червня 2022 року включно. Відповідачем не було дотримано взятих на себе зобов`язань за Договором позики, також не дотримався строків, щодо повернення боргу та позики, що визначені Договором позики, Додатковою угодою №1 та розпискою від 30.12.2021 року. Позивачка здійснила розрахунок інфляційних збитків, які становлять 3 485,66 грн, 3 % річних у розмірі 537,17 грн., неустойки (пені), яка становить 65 356,20 грн Оскільки позика не повернута, з відповідача підлягає стягненню сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за курсом продажів доларів США в АТ КБ «Приват банк» на день подання позову та становить 314 412,00 грн (7980,00 доларів США 39,40 грн) та просить стягнути – з відповідача суму заборгованості за договором позики станом на 27.02.2023 у загальному розмірі 383 791,03 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 837,91 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 61 159,10 грн.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 травня 2023 року позовні вимоги позивачки задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № Х240621-26 від 24.06.2021 з Додатковою угодою №1 від 30.12.2021 року у сумі 287 233,03 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 16 080 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 872,29 грн та всього стягнуто 306 185,32 грн.

Рішення обґрунтовано тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження існування між сторонами правовідносин договору позики, в той час як відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення позики суду не надав. Заборгованість відповідача за договором позики становить 383 791,03 грн, тому відповідно до умов укладеного між сторонами договору та вимог ст.,ст. 549, 551 ЦК України та ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та неустойку, що встановлена умовами договору.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть від 21.03.2022 серія НОМЕР_2 , тоді як провадження було відкрите в лютому 2023 року. Позивачкою було приховано, те що ОСОБА_2 повернув позику, про що свідчить оригінал розписки до договору позики № Х240621-26 від 24.06.2021, яка була передана позикодавцем відповідачу. Враховуючи смерть ОСОБА_2 , що настала до подання позову, позов до ОСОБА_2 не мав розглядатися в судовому порядку. Таким чином провадження у справі належить закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – залишити без змін. Посилається на порушення заявником процесуального порядку оскарження судового рішення. Оскільки ОСОБА_3 звернулась з заявою про перегляд заочного рішення після спливу встановленого законом строку для такого звернення, суд не мав повноважень розглядати заяву по суті, як наслідок ОСОБА_3 не мала права на апеляційне оскарження заочного рішення, оскільки пропустила строк на звернення з апеляційною скаргою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 27 лютого 2023 року про стягнення заборгованості за договором позики № Х240621-26 від 24.06.2021 року з Додатковою угодою №1 від 30.12.2021 року у сумі 383 791,03 грн, з яких 314 412 грн - сума основного боргу, 3 485,66 грн - інфляційні збитки, 537,17 грн - три проценти річних від простроченої суми, 65 356,20 грн – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання (т.1 а.с. 1-12)

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 травня 2023 року позовні вимоги позивачки задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № Х240621-26 від 24.06.2021 з Додатковою угодою №1 від 30.12.2021 року у сумі 287 233,03 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 16 080 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 872,29 грн. та всього стягнуто 306 185,32 грн(т.1 а.с. 54-59).

12.03.2025 представник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , подав заяву, в якому просив поновити ОСОБА_3 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення суду від 24.05.2023 та закрити провадження у справі. Зазначила, що вона як законний представник ОСОБА_6 ( спадкоємець ОСОБА_2 ) має право подати заяву про перегляд заочного рішення. На день подання позовної заяви до суду ОСОБА_2 помер. До заяви додала відповідні докази (т.1 а.с. 74-80).

Ухвалою суду від 28.05.2025 вказану заяву залишено без задоволення (а.с. 114- 117).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.03.2022 р. серія НОМЕР_2 (зворот а.с. 153).

З відповіді приватного нотаріуса ХМНО Голуб А.І. № 07/01-16 від 03.01.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , 1982 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 нею відкрита спадкова справа № 15/2022 від 12.05.2022 р. Станом на 03.01.2024 ОСОБА_7 від імені малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулась із заявою про прийняття спадщини (т.2 а.с.6).

Згідно статті 255 ЦПК України підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до частини другою статті 258 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1 ст.55 ЦПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, однак суд першої інстанції, відкривши провадження по справі 24 травня 2023 року, не взяв до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 серія НОМЕР_2 .

Тобто провадження було відкрито по справі за позовом до померлої особи.

Під час вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.

Так, відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

За змістом правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі №185/998/16-ц (провадження №61-33766сво18) та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 (провадження №14-35цс20) на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність.

Згідно зі ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягай повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч.4 ст.25 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч.4 ст.25 ЦК України припинилася. При цьому вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у наведеному випадку залежить від стадії судового провадження, на якій судом було встановлено факт пред`явлення позову до померлої особи.

Зокрема, якщо на стадії відкриття провадження у справі в результаті виконання вимог ч.3 ст.122 ЦПК України суд встановить, що фізична особа - відповідач знятий з обліку у відповідному органі реєстрації місця перебування та місця проживання особи у зв`язку із смертю, у відкритті провадження має бути відмовлено на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України у зв`язку з тим, що відповідна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

У тому випадку, якщо факт смерті відповідача, що настала до подання позову, буде встановлено на стадії судового розгляду, суду слід керуватись положеннями п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України та закривати провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, позивачу має бути роз`яснене право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст.1281 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що станом як на день звернення до суду з позовом — 27 лютого 2023 року, відкриття провадження у справі 24 травня 2023 року, ОСОБА_2 , зазначений у справі як відповідач, був померлим, у зв`язку з чим не мав цивільної правоздатності та цивільної процесуальної правосуб`єктності.

За таких обставин відкриття провадження у справі та її розгляд за участю померлої особи як відповідача є істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення рішення щодо особи, яка не існувала як суб`єкт права на момент звернення до суду та вирішення спору.

З відповіді приватного нотаріуса ХМНО Голуб А.І. № 07/01-16 від 03.01.2024 року встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , 1982 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрита спадкова справа № 15/2022 від 12.05.2022 р. станом на 03.01.2024 ОСОБА_7 від імені малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулась із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 ..

Судова колегія відхиляє аргументи позивача щодо пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою у встановлений законом строк – протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про відмову у перегляді заочного рішення від 24.05.2023. При цьому судова колегія позбавлена можливості надати оцінку зазначеній ухвалі, оскільки вона сторонами у справі не оскаржувалась та не є предметом дійсного апеляційного розгляду. Надані Сокол докази свідчать, що вона має право на апеляційне оскарження заочного рішення, як законний представник спадкоємця ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Оскільки доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір»).

Оскільки за подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатила судовий збір в розмірі 13 412,72 грн тому вказана сума судового збору підлягає поверненню відповідачу за рахунок держави.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369, п. 4 ч. 1 ст.374, ст. 389 ЦПК України апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Плугатирьова Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 – задовольнити.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 травня 2023 року -скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості– закрити.

Компенсувати ОСОБА_3 за рахунок держави судовий збір в 13 412 (тринадцять тисяч чотириста дванадцять) грн 72 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді Н.П.Пилипчук

О.В.Маміна