Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №636/9571/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/9571/24 Провадження 1-кп/636/641/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження №12024221240000841, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2024 року за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє дотепер, вчинив кримінальне правопорушення за встановлених, в судовому засіданні, обставин.

Так, 19 серпня 2024 року приблизно о 22 год 30 хв. до ОСОБА_4 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , прийшла невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Під час спілкування у ОСОБА_4 та зазначеної особи за попередньою змовою виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Після цього ОСОБА_4 спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, пішли до залізничних колій, розташованих неподалік сел. Малинівка Чугуївського району Харківської області. Надалі, перебуваючи на перегоні «Чугуїв-Коробочкине» поблизу сел. Малинівка Чугуївського району Харківської області вони помітили, що можна залізти на опору № 25 роз`єднувача контактної мережі Р1 по непарній колії та зняти деталі електромережі, що належать АТ «Українська залізниця».

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 разом із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме так, в момент коли за їх діями ніхто не спостерігав, підійшли до вказаної опори № 25, після чого ОСОБА_4 залишився біля опори та спостерігав за обстановкою навколо, а невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залізла на опору та, розкрутивши металеві болти за допомогою інструментів, зняла з опори та скинула вниз на землю несучий трос типу М-120, довжиною 3 м, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 7028 від 19.09.2024 вартістю 1783,97 грн; контактний дріт типу М-100, довжиною 1 м, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 7028 від 19.09.2024 вартістю 427,20 грн; деталі контактної мережі типу КС-046 у кількості 2 штуки, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 7028 від 19.09.2024 вартістю 318,28 грн; деталі контактної мережі типу КС-055 у кількості 2 штуки, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 7028 від 19.09.2024 вартістю 573,68 грн; струмопровідну частину роз`єднувача типу РКС-3,3, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 7028 від 19.09.2024 вартістю 494,02 грн, загальною вартістю 3597,15 грн, що належать АТ «Українська залізниця».

Після цього ОСОБА_4 разом із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця вчинення злочину намагались зникнути, однак пройшовши приблизно 100 м, були зупинені співробітниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, які припинили їх злочинні дії.

Таким чином ОСОБА_4 спільно із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, спричинивши при цьому АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 3 597,15 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 4 ст.185 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно вчинив злочин, який йому інкриміновано. Надав свідчення щодо місця, часу, способу вчинення злочину, підтвердивши правильність викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному щиро каявся.

Представниця потерпілого - АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому, фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, та кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорювала, цивільний позов не заявляла, проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечувала, положення та наслідки застосування якої, їй роз`яснені і зрозумілі, добровільність своєї позиції засвідчила письмово.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_4 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки і визнає цю обставину, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України такою, що пом`якшує його покарання. Обставин, що обтяжують покарання винного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, приймав безпосередню участь в зоні активних бойових дій, направлених на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, має тяжку травму, пов`язану з проходженням військової служби, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №263 від 21 січня 2025 року, виданою госпітальною військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_1 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення вперше.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до тяжких злочинів, особу винного, який має постійне місце проживання, ту обставину, що обвинувачений є вільним від хворобливих звичок, які становлять небезпеку для оточення, його вік, що свідчить на користь здатності переоцінити зміст своєї згубної поведінки та повернутися до справжніх духовних і соціальних цінностей та в цілому вказує на достатньо високий рівень соціалізації ОСОБА_4 та обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, його ставлення до скоєного кримінального правопорушення, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

При цьому, судом також враховано і позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, а саме, усвідомлення протиправності своєї злочинної поведінки та намір в подальшому суворо дотримуватись закону, що на думку суду, також істотно знижує ступінь тяжкості, вчиненого нею злочину.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.

Враховуючи наявність пом`якшуючої обставини, даних про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на нього на цей строк обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 7028 від 19 вересня 2024 року у розмірі 3 029 грн 12 коп, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 21 серпня 2024 року на майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Чугуївський район, поблизу смт. Малинівка, на перегоні "Чугуїв-Коробочкине" біля опори № 33, а саме на: металеві фрагменти кріплення та металеві фрагменти дротів, які поміщено до полімерного мішку та опечатано пломбою № В 454311 - підлягає скасуванню.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст. 368, 369, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні:

несучий трос типу М-120, довжиною 3 м; контактний дріт типу М-100 довжиною 1м; деталі контактної мережі типу КС-046 у кількості 2 штуки; деталі контактної мережі типу КС-055 у кількості 2 штуки; струмопровідну частину роз`єднувача типу РКС 3,3 - залишити в користування законного власника АТ «Українська залізниця»

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 7028 від 19 вересня 2024 року у розмірі 3 029 грн 12 коп, - на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 21 серпня 2024 року на майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Чугуївський район, поблизу смт. Малинівка, на перегоні "Чугуїв-Коробочкине" біля опори № 33, а саме: металеві фрагменти кріплення та металеві фрагменти дротів, які поміщено до полімерного мішку та опечатано пломбою № В 454311- скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1