Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №399/473/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/473/25

провадження № 2/399/1/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шуліки О.О.,

з участю секретаря судового засідання Бобрик І.О.,

роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в сел.. Онуфріївка в порядку загального позовного провадження дистанційно в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ

27.05.2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом про стягнення боргу за договором позики, а саме прохали стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь:- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 суму 3825 доларів основного боргу та 274,19 долари США 3% річних та - на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 суму 3825 доларів основного боргу та 274,19 долари США 3% річних.Покласти на відповідача судові витрати у справі.

Свої вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько, ОСОБА_4 , що убачається зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 25 серпня 2022 року Онуфріївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро). Після смерті батька відкрилася спадщина, яку вони з сестрою ОСОБА_2 прийняли і отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом. Окрім їх спадкоємцями після смерті батька є їх мати ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_2 . Кожній з нас належить по ? (як зазначено у позові) частки в спадщині, тому вважають за необхідне залучити їх в якості третіх осіб без самостійних вимог в цій справі, оскільки це рішення може вплинути на їх права та обв`язки. Ще за життя їх батько ОСОБА_4 позичив нашому родичу – ОСОБА_3 кошти в сумі 15300 доларів США, що підтверджується оригіналом розписки від 12 квітня 2020 року, написаної особисто відповідачем. Розписка містила графік повернення коштів, в якому остаточний розрахунок мав відбутись до 31 грудня 2023 року. Їм відомо, що відповідач не повернув позичені у батька кошти на за життя, ні після його смерті. На їх прохання вирішити це питання в позасудовому порядку відповідач відповів відмовою в зв`язку з чим вони змушені звертатись до суду із позовом про стягнення цих коштів. Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. При цьому нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Розрахунок 3 % річних розраховується за формулою Проценти = Сума боргу ? Процентна ставка (%) / 100% ? Кількість днів / Кількість днів у році. Період нарахування: Відповідач був зобов`язаний повертати борг частинами, а саме перші 5300 доларів США до 31 грудня 2021 року, наступні 5000 доларів – до 31 грудня 2022 року, останні 5000 доларів – до 31 грудня 2023 року, проте узгоджений сторонами графік повернення коштів дотриманий відповідачем не був. Тому 3 % річних розраховуються починаючи з 01 січня 2021 року - дати першої прострочки. Розрахунок: 1. з 01.01.2022 по 31.12.2022 (днів: 365) 5300 х 3 х 365 / 365 / 100) =159,00 доларів США 2. з 01.01.2023 по 31.12.2023 (днів: 365) = (10300 х 3 х 365 / 365 / 100) 309,00 доларів США 3. з 01.01.2024 по 31.12.2024 (днів: 366) (15300 х 3 х 366 / 366 / 100) =459.00 доларів США 4. з 01.01.2025 по 15.05.2025 (днів: 135) (15300 х 3 х 135 / 365 / 100) = 169.77 доларів США Всього нараховано 1096,77 доларів США. Враховуючи розмір часток позивачів у спадщині (по ? (як зазначено у позові) кожній), то стягненню на їх користь з відповідача підлягає по 274,19 долара США кожній. Сума судового збору за подання позову мною розраховувалась виходячи з курсу долара на день складання позову. Згідно з даними НБУ станом на 20 травня 2025 року курс долара становить 41,5094 грн. Оскільки ціна позову складає 8198,38 доларів США, то в гривнях ця сума складає 340310,00 грн., а 1 % від цієї суми становить 3403,10 грн. 3403,10 грн х 0.8= 2722,48 грн.

25.07.2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом про стягнення боргу за договором позики, а саме прохали стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 основний борг в сумі 24230,10 грн., 3 % річних в сумі 1844,14 грн та збитки від інфляції в сумі 6125,49 грн., а всього 32199,47 грн. Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 основний борг в сумі 24230,10 грн., 3 % річних в сумі 1844,14 грн та збитки від інфляції в сумі 6125,49 грн., а всього 32199,47 грн.. Судові витрати у справі покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько, ОСОБА_4 , що убачається зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 25 серпня 2022 року Онуфріївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро). Після смерті батька відкрилася спадщина, яку вони з сестрою ОСОБА_2 прийняли і отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом. Ще за життя їх батько ОСОБА_4 позичив нашому племіннику – ОСОБА_3 хімічні препарати, що використовуються для боротьби з небажаною рослинністю, а саме гербіцид Ацет–топ КЕ у кількості 72 л, гербіцид Геліантекс у кількості 1 л та ПАР Віволт у кількості 5 літрів, що підтверджується оригіналом боргової розписки від 08 червня 2021 року, написаної особисто відповідачем. Згідно до умов цієї розписки відповідач мав повернути борг батьку у натуральній чи грошовій формі борг до 31 грудня 2022 року. Крім того батько також позичив ОСОБА_3 мінеральне добриво нітроамофоска NPK 16–16–16 у кількості 2 тонни, що підтверджується оригіналом боргової розписки від 29 квітня 2021 року, написаної особисто відповідачем. Згідно до умов цієї розписки відповідач мав повернути борг батьку у натуральній чи грошовій формі борг до 31 грудня 2022 року. Їм відомо, що відповідач не повернув ані добрива, ані гроші за них ні за життя батька, ні після його смерті. На наше прохання вирішити це питання в позасудовому порядку відповідач відповів відмовою, у зв`язку з чим вони змушені звертатися до суду. Відповідач, згідно із борговими розписками, мав повернути борг або у грошовій, або в натуральній формі. Ми з сестрою на займаємось сільским господарством та не використовуємо добрива, тому просимо суд стягнути з відповідача борг у грошовій формі. Висновком експертного дослідження № ЕД-19/117-25/12814-ТВ від 11 червня 2025 року, виконаного судовим експертом Полтавського науково-дослідного експертнокриміналістичного центру МВС було встановлено, що: – ринкова вартість мінерального добрива нітроамофоска NPK 16–16–16 загальною кількістю 2 тонни становить 76 000 грн; – ринкова вартість гербіциду Ацет–топу КЕ у кількості 72 літри становить 3020,40 грн; – ринкова вартість гербіциду Геліантекс в кількості 1 літр становить 16500 грн; – ринкова вартість ПАР Віволт у фасуванні 5 літрів станом становить 1400 грн. Отже, загальна вартість позичених батьком мінеральних добрив складає 96920,40 грн. Кожній із позивачів належить ? частина від цієї суми, а саме по 24230,10 грн. При цьому нарахування 3 % річних та збитків від інфляції має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Розрахунок 3 % річних розраховується за формулою Проценти = Сума боргу ? Процентна ставка (%) / 100% ? Кількість днів / Кількість днів у році. Період нарахування: Відповідач був зобов`язаний повертати борг до 31 грудня 2022 року, тому 3 % річних розраховуються починаючи з 01 січня 2023 року - дати початку прострочки. Розрахунки: 1. з 01.01.2023 по 31.12.2023 сума 3% річних становить (96920.4 х 3 х 365 / 365 / 100) = 2907.61 грн. 2. з 01.01.2024 по 31.12.2024 сума 3% річних становить (96920.4 х 3 х 366 / 366 / 100)= 2907.61 грн. з 01.01.2025 по 15.07.2025 (днів: 196) сума 3% річних становить (96920.4 х 3 х 196 / 365 / 100) = 1561.35 грн. Всього за період з 01.01.2023 по 15.07.2025 нараховуються 3% річних в розмірі 7376.57 грн. Розрахунок збитків від інфляції: Інфляційні нарахування з 01.01.2023 по 15.07.2025 складають 24501.99 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.2528053 (січень 2023 р. - 100.8%, лютий 2023 р. - 100.7%, березень 2023 р. - 101.5%, квітень 2023 р. - 100.2%, травень 2023 р. - 100.5%, червень 2023 р. - 100.8%, липень 2023 р. - 99.4%, серпень 2023 р. - 98.6%, вересень 2023 р. - 100.5%, жовтень 2023 р. - 100.8%, листопад 2023 р. - 100.5%, грудень 2023 р. - 100.7%, січень 2024 р. - 100.4%, лютий 2024 р. - 100.3%, березень 2024 р. - 100.5%, квітень 2024 р. - 100.2%, травень 2024 р. - 100.6%, червень 2024 р. - 102.2%, липень 2024 р. - 100%, серпень 2024 р. - 100.6%, вересень 2024 р. - 101.5%, жовтень 2024 р. - 101.8%, листопад 2024 р. - 101.9%, грудень 2024 р. - 101.4%, січень 2025 р. - 101.2%, лютий 2025 р. - 100.8%, березень 2025 р. - 101.5%, квітень 2025 р. - 100.7%, травень 2025 р. - 101.3%, червень 2025 р. - 100.8%). Загалом нарахована сума збитків від інфляції та 3 % річних становить 31878,58 грн., ? від цієї суми, тобто частка кожної з позивачів– 7969,64 грн. Таким чином з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 24230,10 грн. основного боргу та по 7969,64 грн. збитків, а всього по 32199,47 грн. кожній.

Представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом Гулим А.В. надіслано відзив на позовну заяву, відзив обґрунтовано наступним, Частиною 4 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До позовної заяви було долучено квитанцію про сплату №8908-5765-3757-2831 від 26.05.2025 року на підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 на суму 2 722,48 грн. Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як уже було зазначено, в даній справі наявні 2 позивачі, кожен із яких пред`явив свою вимогу до позивача, а саме: «Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь: - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 суму 3825 доларів основного боргу та 274,19 долари США 3% річних та - На користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 суму 3825 доларів основого боргу та 274,19 долар США 3% річних». Таким чином, судовий збір повинен був бути обчислений з урахуванням загальної суми позову і сплачений кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Водночас до позовної заяви долучено тільки квитанцію про сплату судового збору тільки 1 позивачем – ОСОБА_1 , докази сплати судового збору ОСОБА_2 або підстави звільнення позивача 2 від сплати судового збору позовна заява не містить. Відповідно до ч. 8 ст. ЗУ «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства. Ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду. Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак в жодному разі не робить суд недоступним для заявника. Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. По-друге, разом із позовною заявою позивачами долучено скан-копію розписки від 12.04.2021 року та вказано, що оригінал такої розписки зберігається у позивачів. Відповідно до ч. 2,3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) вказано: «У частині 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.

Пояснення представника третьої особи ОСОБА_6 – адвоката Олійник В.В., щодо позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між батьком ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 - ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та відповідачем було укладеного договори позики, згідно з якими останній 12.04.2021 року отримав грошові кошти у сумі 15 300 дол. США. (на підтвердження чого надано копію розписки від 12.04.2021 року), 29.04.2021 року відповідач отримав у борг 2 т. нітроамофоска (на підтвердження чого надано копію розписки від 29.04.2021 року), 08.06.2021 року відповідач отримав у борг 72 л. гербіциду Ацет-топу КЕ, 1 л. гербіциду Геліантекс, 5 л. ПАР Віволту (на підтвердження чого надано копію розписки від 08.06.2021 року), які відповідач не повернув, що стало наслідком звернення позивачів до суду. ОСОБА_6 , вважає за необхідне надати наступні пояснення по даній справі: Батько ОСОБА_5 та позивачів - ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (матір`ю ОСОБА_5 та позивачів). Частинами 1-2 статті 60 СК України, передбачено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, а саме: Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст. 61 СК України). Таким чином, грошові кошти та майно, яке було надано відповідачу у борг, відповідно до боргових розписок від 12.04.2021 року, 29.04.2021 року, 08.06.2021 року належали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності подружжя, тобто кожному з них належало право вимоги повернення боргу на 1/2 частку. Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його спадкоємці, а саме: його дружина – ОСОБА_5 , та його три доньки – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 успадкували кожна право вимоги по борговим розпискам на по 1/8 частку боргу (1/2 / 4 = 1/8). Таким чином ОСОБА_5 мала права вимоги на 5/8 частки боргу (1/2 - належала їй на праві спільної власності подружжя та 1/8 – успадкована після смерті чоловіка), ОСОБА_1 – на 1/8, яка успадкована після смерті батька, ОСОБА_2 – на 1/8, яка успадкована після смерті батька, ОСОБА_6 – на 1/8, яка успадкована після смерті батька. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла дружина ОСОБА_4 та мати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 – ОСОБА_5 , після смерті якої моя клієнтка, як єдина спадкоємиця за заповітом, прийняла спадщину. Факт прийняття спадщини, підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.12.2025 року №1674. Внаслідок чого, існує наступний розподіл право вимоги по вищевказаним борговим розпискам: ОСОБА_6 – 5/8 (успадковані після смерті ОСОБА_5 ); ОСОБА_1 - 1/8 (успадковані після смерті ОСОБА_4 ); ОСОБА_2 - 1/8 (успадковані після смерті ОСОБА_4 ).

Ухвалою судді від 30.05.2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 23.06.2025 року клопотання представника відповідача, адвоката Гулого Андрія Васильовича - задоволено. Проводити судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі: представника відповідача, адвоката Гулого Андрія Васильовича з використанням власних технічних засобів через систему "Електронний суд".

Ухвалою судді від 23.06.2025 року у задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Ульянової Юлії Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

Ухвалою судді від 25.06.2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді від 30.06.2025 року продовжено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Залучено ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) ОСОБА_6 ( місце проживання: АДРЕСА_4 ) до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Призначено підготовче судове засідання з розгляду справи.

Ухвалою судді від 17.07.2025 року клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Ульянової Юлії Анатоліївни, про продовження строку для подання доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задоволено.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 6.08.2025 року у задоволенні клопотання адвоката Гулого А.В.. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.

Ухвалою суду від 6.08.2025 року виключено ОСОБА_5 із числа третіх осіб у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 4.09.2025 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики (провадження № 2/399/352/2025 року, № справи 399/706/2025 року) та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики (провадження №2/399/251/2025 року, справа № 399/473/25 року). Об`єднаній справі присвоено номер №2/399/251/2025 року, справа № 399/473/25 року.

Ухвалою суду від 4.09.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_7 про продовження підготовчого судового засідання – відмовлено. Підготовче провадження цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді від 11.11.2025 року клопотання представника позивача, адвоката Ульянової Юлії Анатоліївни - задоволено. Проводити судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі: представника позивача, адвоката Ульянової Юлії Анатоліївни з використанням власних технічних засобів через систему "Електронний суд".

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 7.01.2026 року клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_8 про витребування доказів - задоволено. Витребувати у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 :- оригінал розписки про отримання позики, укладеної 12.04.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - оригінал розписки про отримання позики, укладеної 29.04.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - оригінал розписки про отримання позики, укладеної 8.06.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою судді від 02.02.2026 року клопотання представника третьої особи, адвоката Олійник Вікторії Вікторівни - задоволено. Проводити судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі: представника третьої особи, адвоката Олійник Вікторії Вікторівни з використанням власних технічних засобів через систему "Електронний суд".

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат – Ульянова Ю.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та прохала їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Гулий А.В. позовні вимоги визнали частково, а саме в тому, що він дійсно брав кошти.Також зазначив, що ці розписки дійсно він писав, але не згодні з частками відшкодування, оскільки позивачами не враховано було, що це майно належало ОСОБА_4 ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності подружжя. Тому, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його спадкоємці, а саме: його дружина – ОСОБА_5 , та його три доньки – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 успадкували кожна право вимоги по борговим розпискам на по 1/8 частку боргу (1/2 / 4 = 1/8). Таким чином ОСОБА_5 мала права вимоги на 5/8 частки боргу (1/2 - належала їй на праві спільної власності подружжя та 1/8 – успадкована після смерті чоловіка), ОСОБА_1 – на 1/8, яка успадкована після смерті батька, ОСОБА_2 – на 1/8, яка успадкована після смерті батька, ОСОБА_6 – на 1/8, яка успадкована після смерті батька. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , після її смерті частку її майна успадкувала ОСОБА_5 . Тому, право вимоги по вищевказаним борговим розпискам: ОСОБА_6 – 5/8 (успадковані після смерті ОСОБА_5 ); ОСОБА_1 - 1/8 (успадковані після смерті ОСОБА_4 ); ОСОБА_2 - 1/8 (успадковані після смерті ОСОБА_4 ).

Третя особа ОСОБА_5 та її представник адвокат Олійник В.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляд справи були належним чином повідомлені, завчасно представник третьої особи надіслала клопотання про розгляд справи без її участі та без участі ОСОБА_5 з урахуванням наданих письмових пояснень.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 12.04.2021 року ОСОБА_3 склав розписку, відповідно до змісту якої отримав від ОСОБА_4 15300 долаоів США, які зобов`язався повернути за графіком повернення, а саме 5300 доларів США до 31.12.2021 року, 5000 доларів США до 31.12.2022 року, 5000 доларів США до 31.12.2023 року.

29.04.2021 року ОСОБА_3 склав розписку, відповідно до змісту якої отримав від ОСОБА_4 2 тонни нітроамофоски(NPK), які зобов`язався повернути до 31.12.2022 року.

08.06.2021 року ОСОБА_3 склав розписку, відповідно до змісту якої отримав від ОСОБА_4 гербіцид Ацет–топ КЕ у кількості 72 л, гербіцид Геліантекс у кількості 1 л та ПАР Віволт у кількості 5 літрів, які зобов`язався повернути до 31.12.2022 року.

Згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/117-25/12814-ТВ від 11.06.2025 року встановлено, що ринкова вартість мінерального добрива нітроамофоска NPK 16-16-16 у мішках по 50 кг., загальною кількістю 2 тони, станом на момент проведення товарознавчого дослідження (11.06.2025 року) становить 76000,00 грн. Ринкова вартість гербіциду АЦет – топу КЕ у фасуванні 1 л у кількості 72 л станом на момент проведення товарознавчого дослідження (11.06.2025) становить 3020,40 грн. Ринкова вартість гербіциду Гелантекс у фасуванні 1 л у кількості 1 л станом на момент проведення товарознавчого дослідження становить 16500 грн. Ринкова вартість ПАР Віволт у фасуванні 5 л у кількості 5 л станом на момент проведення товарознавчого дослідження (11.006.2025) становить 1400 грн.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті відкрилася спадщина.

На час смерті ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що не заперечується сторонами, а також підтверджується свідоцтвом про право власності 26.12.2023 року (а.с. 120).

Згідно свідоцтва про право власності від 26.12.2023 року (а.с.124) спадщину після смерті ОСОБА_4 отримали ОСОБА_2 1/8 частку, ОСОБА_5 1/8 частку, ОСОБА_6 1/8 частку, ОСОБА_1 1/8 частку, спадщина складається з 1/2 частки.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 12.05.2025 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про права на спадщину за заповітом від 2.12.2025 року спадщину після смерті ОСОБА_6 отримала її дочка ОСОБА_6 , спадщина складається з 5/8 частки.

Тобто, ОСОБА_6 успадкувала 5/8 частки, ОСОБА_1 успадкувала 1/8 частку, ОСОБА_2 успадкувала 1/8 частку.

Як пояснила представник позивачів адвокат Ульянова Ю.А., відповідач суму боргу не повернув, що і зумовило звернення позивачів із цим позовом до суду. Крім того, в судовому засіданні відповідач зазначив, що частково він повертав ОСОБА_4 борг, але не зазначав його повернення, тому доказів повернення боргу у нього відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори. Відповідно до статі 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно дост. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зіст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, сторонами дотримано вимог закону щодо форми та умов договору позики, визначених уст. 1047 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 545ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність оригінала боргової розписки у позивача (кредитора), свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року № 707/2606/16-ц.

Відповідно дост.ст.1218,1219ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки,що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Невходять до складу спадщини права та обов`язки,що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян,якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди,завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію ,допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців, таким чином відбувається передбачена законом заміна сторони за зобов`язанням.

Згідно із ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов Договору позики строк повернення позики є таким, що настав.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.

Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти, як валюти зобов`язання, є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (див., наприклад, Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17).

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) та №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18).

У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні (Постанова ВП ВС від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц).

Суд зазначає, що зобов`язання у Договорі визначено, як обов`язок повернути борг у іноземній валюті - доларах США, а належним виконанням зобов`язання є повернення суми боргу у доларах США.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст. 533 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання по погашенню позики в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість із простроченого позики відповідача перед позивачами становить всього 3825 доларів США та 24230,10 грн., що відповідає частці успадкованого майна після смерті ОСОБА_4 позивачами ОСОБА_1 в розмірі 1912,50 доларів США та 12115,05 грн., ОСОБА_2 в розмірі 1912,50 доларів США та 12115,05 грн.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.04.2021 року у розмірі 1912,50 доларів США., за договором позики від 29.04.2021 року та від 8.06.2021 року у розмірі 12 115,05 грн. та на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12.04.2021 року у розмірі 1912,50 доларів США, за договором позики від 29.04.2021 року та від 8.06.2021 року у розмірі 12 115,05 грн..

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із заявленими вимогами позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь:- ОСОБА_1 274,19 доларів США 3% річних та 3 % річних в сумі 1844,14 грн., збитки від інфляції в сумі 6125,49 грн. та - на користь ОСОБА_2 274,19 долари США 3% річних та 3 % річних в сумі 1844,14 грн., та збитки від інфляції в сумі 6125,49 грн.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 , як позивачне пред`являв до відповідача ОСОБА_3 вимог зі сплати грошових коштів, передбачених за неналежне виконання грошового зобов`язання, що передбачено частиною другою статті 625 ЦК України, а тому суд висновує, що позивачіне успадкувала після смерті ОСОБА_4 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних з моменту виникнення в нього грошового зобов`язання, а тому у цій частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2020 року у справі № 344/13996/15-ц.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі

Керуючись статтями 526, 530, 533, 549, 625, 629, 759, 1046-1051 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.04.2021 року у розмірі 1912,50 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12.04.2021 року у розмірі 1912,50 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 29.04.2021 року та від 8.06.2021 року у розмірі 12 115,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 29.04.2021 року та від 8.06.2021 року у розмірі 12 115,05 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір в сумі 417 грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати на судовий збір в сумі 417 грн. 52 коп.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Представник позивачів: адвокат Ульянова Юлія Анатоліївна, юридична адреса: Полтавська область,м. Кременчук, вул.. Софіївська, буд. 2/50, к. 10, РНОКПП НОМЕР_7 ;

Представник позивачів: адвокат Ульянов Руслан Анатолійович, юридична адреса: Полтавська область,м. Кременчук, вул.. Софіївська, буд. 2/50, к. 10;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_6 ;

Представник відповідача: адвокат Гулий Андрій Васильович, юридична адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул.. Софіївська, буд. 27, РНОКПП НОМЕР_8 ;

Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_7 ;

Представник третьої особи ОСОБА_6 – адвокат Олійник Вікторія Вікторівна, юридична адреса: Київська область, Фастівський район, с. Плесецьке, вул.. Чорноморська, буд. 7.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://on.kr.court.gov.ua/sud1119/.

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2026 року.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області Шуліка О.О.