Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №398/270/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/270/26

провадження №: 2/398/1701/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" лютого 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Шаповал Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гулий А.В., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з зазначеним позовом та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку.

ОСОБА_1 , в обґрунтування позову вказала, що у шлюбі з ОСОБА_2 у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття та навчається в 11-б класі Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області. Вказує, що син навчається та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, суд може ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

26.01.2026 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та справу призначено до розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16.09.2006 року, розірвано, що підтверджується рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.08.2018 року.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками вказано: мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 (а.с.7).

Відповідно до довідки № 282 від 25.01.20265 року, виданої директором Ліцея інформаційних технологій Олександрійської міської ради, в тому, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 11-б класі Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Статтями 141, 155 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків, мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно із ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 8 статті 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до Конвенції про права дитини (ратифіковані Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.91 р.) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Згідно із ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Отже, чинним законодавством України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Частинами 1, 2 статті 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Положеннями частин 1, 2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 6 від 15.05.2006 судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Верховний суд у своїй постанові від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17 ВС зазначив, що змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17 зазначив, що змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Оскільки відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надав суду даних, щодо неможливості надавати матеріальну допомогу, а так саме не надав даних щодо наявність на його утриманні інших осіб, не позбавляє відповідача утримувати дитину, яка навчається, то, на думку суду, він має можливість надавати таку допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, та, визначаючи аліменти на утримання повнолітнього сина на період навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з зазначеним позовом та до закінчення навчання, суд бере до уваги вищенаведені обставини справи та приходить до висновку, що такий розмір аліментів буде справедливим, співмірним, реальним, достатнім і відповідатиме потребам повнолітнього сина, який продовжує навчання, та платоспроможності самого відповідача.

Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Норми ст. 141 ЦПК України вказують, що судовий збір, від сплати якого позивач звільнена при зверненні з позовом до суду, слід стягнути в дохід держави з відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 182, 191, 198 - 200 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації, яке установлене судом: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.01.2026 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації, яке установлене судом: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 24.02.2026 року.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО