Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №638/18596/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року

м. Харків

справа № 638/1558/26

провадження № 22-ц/818/1558/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря судового засідання Волобуєв О.О.

сторони справи:

позивач – Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма»

відповідач- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року у складі судді Рибальченко Л.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 КП "Благоустрій міста Ізюма" звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 9405,52 грн та сплачений судовий збір

14 листопада 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів у порядку ст. 116-118 ЦПК України, в якій вона просила: зобов`язати КП «Благоустрій міста Ізюма» забезпечити збереження та надати суду такі документи: 1.1. Оригінали бухгалтерських документів: оборотні відомості, журнали обліку, реєстри, первинні бухгалтерські документи за період з 01.07.2019 (дата початку дії договору про надання послуг з управління) - 31.07.2025 (акти виконаних робіт, накладні, наряди, табелі, договори підряду, журнали робіт та інші необхідні документи для забезпечення доказів). 1.2. Оригінали та копії документів щодо управління будинком: договір про надання послуг з управління від 01.07.2019 та всі додатки; конкурсна документація, протоколи конкурсної комісії, збір громадян підписи підтвердження зборів; рішення виконкому № 0573 від 26.06.2019. 1.3. Журнали обліку печаток, зразки підписів, кадрові накази, контракти посадових осіб. 1.4. Електронні дані та метадані: server logs, CreateDate, ModifyDate, автори файлів, хронологія змін; електронні файли та архіви бухгалтерських програм (1С підприємство, Me.Doc, Смета, OPZ(налогова звітність) та інші програми для забезпечення доказів ведення обліку та діловодства документації) за весь період нарахувань; дані електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою здійснювалось надсилання звітів та документів. 1.5. Інформацію про місце зберігання оригіналів документів і осіб, відповідальних за їхній облік та архів. 2. Заборонити КП «Благоустрій міста Ізюма»: знищувати, переміщати, редагувати або виправляти оригінали документів; змінювати, очищати або видаляти електронні метадані; створювати “нові версії” документів замість надання первинних.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те що, КП вже ухилялось від надання ключових документів протягом тривалого часу. Документи надавалися частково, із затримками, без повного переліку. Втрата, зміна чи фальсифікація зазначених документів унеможливіть встановлення обсягу, вартості та факту надання комунальних послуг.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що заявником до суду не надано доказів , що засоби доказування можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заява про забезпечення доказів містила чіткий перелік доказів, забезпечення яких є необхідним. Крім того, подання КП «Благоустрій міста Ізюма» двох різних оборотних відомостей за один і той самий період, одна з яких без печатки, а інша – з печаткою та розбіжностями в цифрах. Це вже свідчить про можливі коригування даних заднім числом або ведення паралельних версій обліку, що створює реальний ризик маніпулювання документами. Відсутність у матеріалах справи оригіналів первинних бухгалтерських документів (актів виконаних робіт, кошторисів, накладних, нарядів тощо), які є єдиною належною підставою для нарахування плати за комунальні послуги та стягнення «боргу». Воєнний стан, бойові дії, окупація та руйнування в м. Ізюм, що об`єктивно підвищує ризик: фізичного знищення або пошкодження архівних приміщень; втрати документів унаслідок пожеж, затоплень, обстрілів; втрати або пошкодження комп`ютерної техніки, серверів і носіїв інформації. Технічна можливість редагування електронних файлів та їхніх метаданих (у тому числі в програмних продуктах 1С, Me.Doc, СМЕТА інші) без зовнішніх ознак змін, що створює ризик формування «оновлених» документів, які не відповідатимуть первинним даним на момент здійснення нарахувань. Запитувані докази безпосередньо стосуються предмета позову.Вимоги відповідають саме суті забезпечення доказів у розумінні ст. 116 ЦПК України як заборони вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії, а не лише звичайному витребуванню доказів у порядку ст. 84 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 14 листопада 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів у порядку ст. 116-118 ЦПК України, в якій вона просить: зобов`язати КП «Благоустрій міста Ізюма» забезпечити збереження та надати суду такі документи: 1.1. Оригінали бухгалтерських документів: оборотні відомості, журнали обліку, реєстри, первинні бухгалтерські документи за період з 01.07.2019 (дата початку дії договіру про надання послуг з управління) - 31.07.2025 (акти виконаних робіт, накладні, наряди, табелі, договори підряду, журнали робіт та інші необхідні документи для забезпечення доказів). 1.2. Оригінали та копії документів щодо управління будинком: договір про надання послуг з управління від 01.07.2019 та всі додатки; конкурсна документація, протоколи конкурсної комісії, збір громадян підписи підтвердження зборів; рішення виконкому № 0573 від 26.06.2019. 1.3. Журнали обліку печаток, зразки підписів, кадрові накази, контракти посадових осіб. 1.4. Електронні дані та метадані: server logs, CreateDate, ModifyDate, автори файлів, хронологія змін; електронні файли та архіви бухгалтерських програм (1С підприємство, Me.Doc, Смета, OPZ(налогова звітність) та інші програми для забезпечення доказів ведення обліку та діловодства документації) за весь період нарахувань; дані електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою здійснювалось надсилання звітів та документів. 1.5. Інформацію про місце зберігання оригіналів документів і осіб, відповідальних за їхній облік та архів. 2. Заборонити КП «Благоустрій міста Ізюма»: знищувати, переміщати, редагувати або виправляти оригінали документів; змінювати, очищати або видаляти електронні метадані; створювати “нові версії” документів замість надання первинних.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів.

Статтею 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч.2 ст.116 ЦПК України).

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч.3 ст.116 ЦПК України).

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч.4 ст.116 ЦПК України).

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч.5 ст.118 ЦПК України).

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Тобто ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18, від 11 березня 2020 року у справі №9901/608/19.

В даному випадку підстав для забезпечення доказів немає. У даній справі відсутні обставини, які б свідчили про те, що документи які просив забезпечити заявник буде втрачено або збирання чи подання цієї інформації згодом стане неможливим чи утрудненим.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що слід відрізняти такі процесуальні дії як 1) забезпечення та 2) витребування доказів (ч.4 ст.84 ЦПК України).

Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст.116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі.

Крім того, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Звернення до суду із відповідною заявою це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Зазначене не позбавляє ОСОБА_1 звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів у встановленому ЦПК порядку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П.Пилипчук