Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №639/5174/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/5174/25

Провадження № 3-в/639/8/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., перевіривши клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Новобаварського районного суду м. Харкова від 11.08.2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Новобаварського районного суду м. Харкова від 11.08.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В мотивування свого клопотання ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381462 від 04.07.2025 року містить численні недоліки та виправлення, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, однак судом все одно було його притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції не надали до суду свої повноваження або відповідну довіреність на представництво інтересів Національної поліції України,судом не було винесено постанову про відкриття провадження по справі та належним чином не сповіщено його про дату та час розгляду справи, у зв`язку із чим він не мав можливості надати до суду докази на підтвердження своєї невинуватості.

З огляду на вищевикладене, посилаючись на ст. 361 КАС України, ОСОБА_1 просив:

-переглянути вищевказану постанову суду за нововиявленими обставинами;

-стягнути з поліцейських УПП в Харківській області та працівників Холодногірсько-Новобварського відділу ДВС м. Харкова СМУМЮ спричинену йому матеріальну та моральну шкоду;

- розблокувати його пенсійний рахунок та повернути стягнуті кошти у розмірі 9 861 грн. 90 коп.

Суд, дослідивши подане клопотання, матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Новобаварського районного суду м. Харкова від 11.08.2025 року ОСОБА_1 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ суд першої інстанції не наділений.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження N 51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Таким чином, у цій категорії справ суд не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд дійшов висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в цьому випадку здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

Посилання ОСОБА_1 на положення ст. 361 КАС України, якими передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами не є слушними, так як чинна норма КАС України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Нормами КУпАП також не передбачено після винесення остаточної постанови винесення будь-яких додаткових постанов, у тому числі про відшкодування завданих особі матеріальної чи моральної шкоди.

При цьому ОСОБА_1 не позбавлений можливості в подальшому пред`явити в порядку цивільного судочинства позовну заяву, визначивши зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Також суд наголошує на тому, що у ОСОБА_1 наявне беззаперечне право на звернення до апеляційного суду із відповідною апеляційною скаргою на постанову Новобаварського районного суду міста Харкова від 11.08.2025 у справі №639/15174/25.

Керуючись ст.7, 283, 284 КУпАП України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Новобаварського районного суду м. Харкова від 11.08.2025 року за нововиявленими обставинами - повернути особі, яка її подала.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Васильєва