Суд: Заліщицький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння
Дата: 23 лютого 2026 р.
Справа: №597/1561/25
Суддя: Тренич А. Г.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" лютого 2026 р. Справа № 597/1561/25
місто Заліщики
Заліщицький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2025 року за №12025211150000148, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іване-Золоте Заліщицького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, працюючого в КП «Заліщицьке МКП» на посаді інженера-електрика, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ;
прокурора ОСОБА_5 ;
обвинуваченого ОСОБА_3 ;
захисника, адвоката ОСОБА_6 ;
потерпілої ОСОБА_7 ;
законного представника потерпілої ОСОБА_8 ;
представника потерпілої, адвоката ОСОБА_9 ,
встановив:
ОСОБА_3 , відповідно до ст.68 Конституції України та ст.1, п.1 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух»), як особа учасник дорожнього руху (водій транспортного засобу), зобов`язаний знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі - Правила дорожнього руху або ПДР) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Однак, грубо ігноруючи вимоги вищевказаного Закону України «Про дорожній рух», 19 вересня 2025 року близько 08 год. 00 хв., водій ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, в порушення вимог пункту 2.9 (а) ПДР керував автомобілем «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_1 та рухався автодорогою М-19 «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече», що в м.Заліщики по вул.Степана Бандери, біля буд №70 Чортківського району Тернопільської області в напрямку від м.Чортків до м.Чернівці без пасажирів та вантажу.
Під час руху, водій ОСОБА_3 , внаслідок алкогольного сп`яніння, не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка» і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) ПДР, які зобов`язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Продовжуючи рух у вказаному напрямку, водій ОСОБА_3 наближався до нерегульованого пішохідного переходу, який позначено дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 ПДР, а також дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР і встановлений неподалік будинку №70 по вул.Ст.Бандери в м.Заліщики та маючи об`єктивну можливість завчасно виявити вказаний пішохідний перехід, в порушення вимог п.18.1 ПДР, відповідно до яких водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, вчасно не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_1 , не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб переконатися, що на ньому немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а продовжив рух у зазначеному напрямку.
Внаслідок порушення вказаних пунктів ПДР, ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та виїхавши на нерегульований пішохідний перехід, допустив наїзд передньою правою частиною керованого автомобіля «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину дороги справа наліво відносно руху автомобіля в межах згаданого пішохідного переходу.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому середньої третини лівого стегна зі зміщенням уламків: забою, підшкірної гематоми потиличної ділянки голови, садна поперека.
Порушення водієм ОСОБА_3 , вимог п.18.1 ПДР, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
З огляду на позицію сторін, відповідно до якої вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції, суд постановив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які учасниками судового провадження не оспорюються та вважає за необхідне, зважаючи на вимоги частини 4 ст.349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити його характеризуючі дані.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, визнав повністю, ствердивши час, місце та обставини наїзду на потерпілу. При цьому, показав, що дійсно, за наведених щодо нього в обвинуваченні обставин, 19 вересня 2025 року близько 08 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21063», р.н. НОМЕР_1 , рухався автодорогою М-19 «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече», що в м.Заліщики по вул.Степана Бандери, біля буд №70 Чортківського району Тернопільської області в напрямку від м.Чортків до м.Чернівці. Був у стані алкогольного сп`яніння. Не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, та виїхавши на нерегульований пішохідний перехід, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 . Місце події не залишав, намагався надати потерпілій невідкладну допомогу. Коли прибули працівники поліції одразу ж повідомив їх про обставини події.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , її законний представник ОСОБА_8 та представник потерпілої пояснили, що не мають претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_3 , шкода їм відшкодована. Також не наполягають на суворій та реальній мірі покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просить суд врахувати всі пом`якшуючі обставини, думку потерпілої та її законного представника, які не наполягають на суворій мірі покарання та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`яке основне покарання ніж передбачене санкцією статті, а саме у виді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Прокурори ОСОБА_10 , ОСОБА_5 просять суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням частини 1 статті 69 КК України, у виді двох років пробаційного нагляду. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, що передбачені п.п.1,2,3 ч.2 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Також просять позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами на строк три роки.
Об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Таку кваліфікацію дій ОСОБА_3 суд вважає правильною.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини вчинення, характер суспільної небезпеки скоєного ним, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 передбачені ст.66 КК України - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне та добровільне відшкодування потерпілій завданих збитків, сплата процесуальних витрат та благодійна пожертва на користь Збройних сил України.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст.67 КК України - вчинення злочину щодо малолітньої особи.
З огляду на приписи ч.2 ст.66 КК України, суд визнає вищевказані обставини такими, що пом`якшують покарання, та приходить до переконання, що вони свідчать про наявність правових підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`якого основного покарання.
Відповідно до ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який є особою похилого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, працевлаштований, має на утриманні дружину інваліда третьої групи, раніше не судимий, а також суд приймає до уваги позицію потерпілої та її законного представника, які просять суд не позбавляти волі обвинуваченого тобто суворо його не карати, претензій до обвинуваченого морального та матеріального характеру вони не мають, оскільки заподіяні їй матеріальні та моральні збитки відшкодовано, а також враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, наявність кількох вищезазначених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нетяжкого злочину, суд дійшов висновку про доцільність переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.286-1, а саме у виді пробаційного нагляду з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на три роки.
При цьому, суд виходить з того, що при призначенні покарання необхідно враховувати його виховну дію, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.
Суд звертає увагу на те, що застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стосовно осіб, які вчинили правопорушення, що пов`язані із порушенням Правил дорожнього руху, обґрунтовується необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.
Застосовуючи справедливе покарання за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вищевказане, в сукупності, дає суду підстави для призначення додаткового виду покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.
Процесуальні витрати, за залучення експертів у кримінальному провадженні, які становлять 15153,80 гривень, а саме за проведення: судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 від 23.10.2025 року №СЕ-19/120-25/12362-IT (4902,70 грн.); судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 від 28.10.2025 року №CE-19/120-25/12348-IT (4457,00 грн.); судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 від 23.10.2025 року №СЕ-19/120-25/13147-IT (1337,10 грн.); судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 від 07.11.2025 року №CE-19/120-25/13777-IT (4457,00 грн.) вважати сплаченими обвинуваченим згідно квитанції до платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» №1.525708233.1 від 10.02.2026 року.
Арешт на речові докази у кримінальному провадженні, накладений ухвалою слідчого судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2025 року у справі №597/1274/25, підлягає скасуванню.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 на строк 2 роки обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Процесуальні витрати за залучення експертів у кримінальному провадженні, які становлять 15153,80 гривень, а саме за проведення: судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 від 23.10.2025 року №СЕ-19/120-25/12362-IT (4902,70 грн.); судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 від 28.10.2025 року №CE-19/120-25/12348-IT (4457,00 грн.); судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 від 23.10.2025 року №СЕ-19/120-25/13147-IT (1337,10 грн.); судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 від 07.11.2025 року №CE-19/120-25/13777-IT (4457,00 грн.) вважати сплаченими згідно квитанції до платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» №1.525708233.1 від 10.02.2026 року.
Арешт на речові докази у кримінальному провадженні, накладений ухвалою слідчого судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2025 року у справі №597/1274/25, а саме на автомобіль марки ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_11 , жительці АДРЕСА_2 , який зберігається на території відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м.Заліщики, вул. С.Крушельницької, 25 та осип полімерних частин з автомобіля ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_1 , які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- автомобіль марки ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_11 та який зберігається на території відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м.Заліщики, вул.С.Крушельницької, 25 Чортківського району Тернопільської області, після набрання вироком законної сили - повернути власнику або користувачу;
- осип полімерних частин з автомобіля ВАЗ 21063, який зберігається в паперовому конверті та переданий для зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м.Заліщики, вул. С.Крушельницької, 25 Чортківського району Тернопільської області, після набрання вироком законної сили - знищити;
- оптичний DVD-R диск марки «Verbatim» з відео файлами ДТП Заліщики 19.09.2025 Грицюк, ДТП Заліщики 19.09.2025 Хомяк, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12025211150000148, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_7 №2099-c/47231, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12025211150000148, після набрання вироком законної сили - повернути Комунальному некомерційному підприємству «Заліщицька ЦМЛ» Заліщицької міської ради;
- медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_7 №8391/662/624, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12025211150000148, після набрання вироком законної сили - повернути Комунальному некомерційному підприємству «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» Тернопільської міської ради.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Заліщицький районний суд Тернопільської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_12
Оригінал: reyestr.court.gov.ua