Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №191/5552/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/868/26 Справа № 191/5552/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук О. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання захисника Кривки Сабіни Мирославівни, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , на постанову судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.

13 лютого 2026 року захисником подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування клопотання захисник вказує на те, що оскільки розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, тому зі змістом постанови вона мала змогу ознайомитися лише 04 лютого 2026 року, після її надходження в електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд” та опублікування в Єдиному реєстрі судових рішень. З огляду на викладене захисник просить поновити їй пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.

Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні захисника доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи захисник Кривка С.М. хоча і не була особисто присутньою у судовому засіданні під час розгляду даної справи, але була обізнана про те, що справа розглядається Синельниківським міськрайоннним судом Дніпропетровської області, про що свідчить подання нею 25.11.2025 заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с.16-19) та 02.01.2026 клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, з проханням розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника (а.с.12-14). Тому суд, приймаючи 16 січня 2026 року рішення у справі, обґрунтовано зазначив мотиви, за яких він дійшов до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Кривки С.М.

Таким чином вказані обставини свідчать про те, що захисник безумовно була обізнана про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже мала можливість, своєчасно дізнатися про прийняте судом рішення та, у разі незгоди, подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, який спливав – 26 січня 2026 року, але не проявила зацікавленості у результатах судового розгляду справи та не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

Натомість апеляційна скарга була сформована та подана захисником Кривкою С.М. 13 лютого 2026 року через систему “Електронний суд” (а.с.23-28), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Водночас, апеляційний суд наголошує, що стороною захисту у клопотанні взагалі не наведено причин, які б унеможливлювали її своєчасно дізнатися про результати прийнятого судом першої інстанції рішення та скористатися своїм правом на апеляційне оскарження у визначений законом строк, а лише зазначено, що оскаржувана постанова була отримана нею в системі “Електронний суд” 04 лютого 2026 року.

Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні не наведено.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника Кривки С.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2026 рокупо справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити захиснику Кривці Сабіні Мирославівні у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 по справі адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО