Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №700/153/26 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/153/26

Номер провадження 2-а/700/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Сипченко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії серії ЕНА №6622670 від 06 лютого 2026 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що 06 лютого 2026 року позивач рухався на транспортному засобі Hyundai Elantra днз. НОМЕР_1 по бул. Вацлава Гавела в м.Києві, а саме здійснював рух в напрямку розвороту на перетині бульвару Вацлава Гавела та проспекту Любомира Гузара. У сусідній полосі рухався транспортний засіб патрульної поліції, після проїзду якого позивач здійснив переулаштування в сусідній ряд. Автомобіль патрульної поліції зупинився попереду його та водій почав махати йому рукою, щоб він зупинився на узбіччі. На вимогу поліцейського позивач зупинився. Підставою для зупинки, зі слів працівників поліції, було припущення, що він нібито не надав перевагу в русі службовому автомобілю поліції. Під час спілкування із ним обговорювалося питання щодо того, чи бачив він службовий автомобіль поліції. Співробітник поліції попросив його посвідчення водія, яке позивач надав, а він з ним направився до службового автомобіля. Через 2-3 хвилини співробітник поліції до нього повернувся і повідомив, що на нього буде накладено адміністративне стягнення. Разом із вказаним співробітником із службового автомобіля підійшов інший співробітник поліції, який без з`ясування обставин, без надання можливості надати пояснення та без роз`яснення процесуальних прав передав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (порушення п. 2.9 ПДР України користування водієм під час руху ТЗ засобами зв`язку, не обладнаними технічним пристроєм, що дозволяють вести перемови без допомоги рук) для підпису, яка імовірно була складена співробітниками поліції в службовому автомобілі. Хто із співробітників поліції виніс постанову та є Захарченком В.Р. позивач так і не зрозумів, оскільки йому ніхто не представлявся і жодна мова про розгляд справи не велась.

Крім того, порушена процедури розгляду справи, оскільки лейтенантом поліції Захарченком В.Р. було роз`яснено позивачу лише право на оскарження постанови, що він підтвердив своїм підписом в постанові. Постанова була винесена формально, без реального розгляду справи, що свідчить про істотне порушення процедури.

Співробітник поліції Захарченко В.Р. навіть не повідомив про те, що позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а просто приніс постанову для підпису про її отримання.

З урахуванням вищенаведеного, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6622670 управління патрульної поліції в місті Києві винесену лейтенантом поліції Захарченком Владиславом Романовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач - представник управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, 23.02.2026 року надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, з викладених у ньому мотивів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Лейтенантом поліції управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Захарченком В.Р. 06.02.2026 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6622670 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, що водій під час руху транспортного засобу користувався засобами зв`язку, не обладнаного технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.

Положеннями ч.2 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Для встановлення складу та події адміністративного правопорушення у справі, що розглядається, слід встановити, чи водій ОСОБА_1 , під час руху транспортного засобу користувався засобами зв`язку.

Відповідно до частини 2 статті 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В матеріалах справи міститься копія постанови серія ЕНА №6622670 від 06.02.2026 року та відеозапис зафіксована камерою системи відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City, а саме камерою № 10.10.121.12 місцезнаходження пр. Л.Курбаса - ст. Борщагівка.(з 00 хв. 32 сек. по 00 хв. 36 сек.), згідно яких не можливо встановити чи водій під час руху транспортного засобу користувався засобами зв`язку, не обладнаного технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.

Більше того, з доданого іншого відео бодікамери поліцейського не зафіксовано факт зупинки та керування транспортним засобом саме позивачем, не зафіксовано самого порядку та дотримання процедури розгляду справи будь-якими доказами, а насамперед відеодоказами. З доданого відео лише вбачається факт вручення копії постанови позивачу, який перебуває за кермом не встановленого автомобіля.

Вказані вище обставини свідчать про недоведеність наявності в діях позивача порушень вимог п.2.9.д. Правил дорожнього руху, що в свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

У відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У даному випадку, для підтвердження порушення позивачем п. п.2.9.д. Правил дорожнього руху, відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, надав, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідною фіксацією вчиненого правопорушення тощо.

Однак, із наданого відеозапису неможливо встановити чи ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу користувався засобами зв`язку.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, та винність позивача у його вчиненні.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №338/126/17.

При цьому, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відео фіксацію вчиненого правопорушення.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі не з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановив факт вчинення адміністративного правопорушення, з посиланням на належні та допустимі докази та наявність вини в діях ОСОБА_1 , відповідачем протилежне не доведено, а отже позов підлягає частковому задоволенню в частині скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Не може бути задоволена вимога про закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки дана справа розглядалась не судом, як органом який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, а відповідачем.

Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених ст.221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У справі про адміністративне правопорушення відносно позивача прийняте відповідне рішення, яке він оскаржує, а тому достатнім способом захисту його прав буде саме скасування постанови.

Виходячи з викладегного та керуючись ст.ст. 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Постанову серії ЕНА №6622670 Управління патрульної поліції в місті Києві винесену лейтенантом поліції Захарченком Владиславом Романовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 гривень скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 266 грн 24 коп. пропорційно задоволених позовних вимог.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Сергій ПІЧКУР