Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №953/13216/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13216/25

н/п 2/953/980/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року

Київський районний суд м. Харкова, у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" (далі - Банк) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 10.09.2024 у розмірі 24 344,84 грн станом на 10.12.2025 та судовий збір у розмірі 2 422,4 грн.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із своєчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 26.12.2025 відкрив спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, вказавши, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом надсилання ухвали суду та судових повісток на відому суду адресу проживання. Поштові повідомлення повернулися з відміткою "адресат відсутній", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило. Також будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Суд ухвалою від 24.02.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, ухвалив здійснювати розгляд у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

Банк та ОСОБА_1 уклали договір б/н (далі – договір) про отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку на підставі анкети-заяви ОСОБА_1 , що підтверджується підписаною ним анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в "А-Банк" клієнт ( ОСОБА_1 ) згоден з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, складають між мною і банком договір про надання банківських послуг.

До позову також додано паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка" та заяву клієнта б/н, в яких відображено умови кредитування. Паспорт скріплено електронним підписом клієнта.

Відповідно до тарифів по картці "Зелена" базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) з 01.10.2020 – 3,4 % за місяць, до 01.10.2020 – 3,7 % за місяць, реальна річна процентна ставка від 49,34 % до 62,39 %.

Умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк" встановлюють права та обов`язки Банку та клієнта, а також умови кредитування.

Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк" (далі - умови та правила) клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт

Згідно з п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг на суму фактично використаного кредитного ліміту (Кредиту) Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.

Відповідно до п. 2.1.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов`язується погашати Заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до Договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.

Згідно з п. 2.1.1.12.2 умов та правил за користування Кредитом протягом Пільгового періоду Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі 0,000001% від суми операцій за рахунок Кредиту. В разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань в повному обсязі за Кредитом до 25 числа місяця (по карткам Універсальна та Універсальна Gold) або до останнього дня місяця (по картці Зелена), що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. По картці Зелена сплату відсотків за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунка в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання). У разі якщо, в дату нарахування відсотків за Кредитом, Клієнт використав всю суму кредиту, Сторони узгодили про збільшення розміру Кредиту на розмір боргових зобов`язань за Кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Узгоджена сторонами умова про збільшення розміру кредиту діє до тих пір, поки термін прострочення по будь-якій заборгованості за Кредитом не перевищує 90 днів. Для всіх карток Згідно ст.212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою.

До позовної заяви долучено довідку за картами, відповідно до якої ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .

Згідно з довідкою за лімітами ОСОБА_1 10.09.2024 було встановлено кредитний ліміт 5 100,00 грн та було змінено останній раз 23.01.2025 до 14 000,00 грн.

Позивачем додано виписку по картці, з якої вбачається користування ОСОБА_1 кредитними коштами, перелік трансакцій та операцій по рахунку.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 10.12.2025 складає 24 344,84 грн, з яких: 13 915,08 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 479,76 грн – заборгованості по процентами; 950,00 грн. – пеня.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір б/н на підставі анкети-заяви ОСОБА_1 що підтверджується власноручним підписом відповідача. Умови договору узгоджені тарифами, Умовами та правилами надання банківських послуг, кредитний ліміт, відповідно до узгодженого порядку встановлювався Банком, що підтверджується долученою довідкою, а користування кредитними коштами випискою по рахунку клієнта. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що Банк встановив кредитний ліміт на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується випискою по картці та довідкою за лімітами. З наданої виписки по картці та розрахунку заборгованості за укладеним договором б/н від 10.09.2024 вбачається, що станом на 10.12.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 24 344,84 грн, з яких: 13 915,08 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 479,76 грн – заборгованості по процентами; 950,00 грн. – пеня.

Тобто, Банк виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором встановивши кредитний ліміт на рахунок ОСОБА_1 та надавши у користування кошти, однак останній в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього перед позивачем наявна заборгованість.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

При цьому як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог в частині стягнення: 13 915,08 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 479,76 грн – заборгованості по процентами, в загальному розмірі – 23 394,84 грн.

Щодо нарахування неустойки

Суд встановив, що заборгованість відповідача складається, крім тіла кредиту, процентів та комісій, ще нарахованою відповідачем неустойкою у розмірі 950 грн.

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує, що положеннями цивільного законодавства (ЦК України – основний акт цивільного законодавства) передбачено звільнення боржника від сплати неустойки, а у разі її нарахування підлягає списанню. Указана норма є імперативною і підлягає безпосередньому застосуванню.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 зробив висновок, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки неустойка за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь АТ "Акцент-Банк" і суд вважає за можливе безпосередньо застосувати пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, оскільки саме вказаним положенням урегульовані спірні правовідносини.

А тому, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 950 грн не підлягають задоволенню.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 394,84 грн, з яких: 13 915,08 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 479,76 грн – заборгованості по процентами.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь АТ "Акцент-Банк" підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 327,87 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 280, 283, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" суму заборгованості за кредитним договором б/н від 10.09.2024 в розмірі 23 394,84 гривень з яких 13 915,08 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9 479,76 грн – заборгованості по процентами.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 327,87 гривні.

У решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повне судове рішення складено та підписано 24.02.2026.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080, рахунок № НОМЕР_5 , МФО 307770).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Роман ВІТЮК