Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 22 лютого 2026 р.
Справа: №542/1636/25
Суддя: Афанасьєва Ю. О.
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1636/25
Провадження № 2/542/211/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд –
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 17.09.2025 року звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, посилалася на наступні обставини: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його племінник ОСОБА_2 .
Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається із житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який він успадкував після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_3 .
Зазначає, що маючи намір прийняти спадщину після смерті племінника, він звернувся до приватного нотаріуса Рой Т.В. Проте, у прийнятті заяви йому було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, про що 23.06.2025 року він отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Вказує, що строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин.
Так, 16 березня 2021 року він поїхав працювати на будівництво в село Глибоке, Бориспільського району, Київської області, де перебував до 20 травня 2022 року. Коли повернувся, не одразу дізнався про смерть племінника, так як проживає в іншому селі.
Також зазначає про те, що інші особи, які б претендували на спадщину відсутні. Власної сім`ї ОСОБА_2 не мав, батьки померли, з дитинства він проживав з його матір`ю ОСОБА_3 .
Просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті племінника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на два місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.09.2025 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 20.10.2025 року (а.с.18).
Ухвалою суду від 20.10.2025 року витребувано докази (а.с.25).
20.11.2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2025 року (а.с.37).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.39, 49), надавши заяву про розгляд справи в його відсутність, позов просив задовольнити (а.с.51).
Представник відповідача виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.40, 43, 48), надавши заяву про розгляд справи в їх відсутність (а.с. 50).
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4), помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке він успадкував після смерті баби ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 є дядьком ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9), свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10), свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.12).
Згідно з довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради №236/02.143-48 від 08.05.2025 року (а.с.5) померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . В домогосподарстві був зареєстрований та проживав один.
Згідно з повідомленням Новосанжарської державної нотаріальної контори №97/01-16 від 22.10.2025 року, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилась (а.с.29).
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т.В. №269/02-31 від 23.06.2025 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини та не поданням документів щодо прийняття спадщини шляхом проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (а.с. 13).
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав зазначив, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважних причини, так як він з 16.03.2021 року працював на будівництві в село Глибоке, Бориспільського району, Київської області, де перебував до 20 травня 2022 року. Коли повернувся, не одразу дізнався про смерть племінника, так як проживає в іншому селі. Звернувшись до приватного нотаріуса Рой Т.В., з метою прийняття спадщини після смерті племінника, отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропущенням терміну у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини.
Так, судом встановлено, що племінник позивача ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини, в межах якого позивач повинен був подати заяву про прийняття спадщини після смерті племінника, згідно зі статтею 253 ЦК України, починає перебіг з 23 червня 2021 року та закінчився 23 грудня 2021 року.
З заявою щодо оформлення спадкових прав позивач звернувся до нотаріуса 19.06.2025 року (а.с.13).
Так, позивач, обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, зазначив що він з 16 березня 2021 року по 20 травня 2022 року перебував в іншому населенні пункті, а саме: в село Глибоке, Бориспільського району, Київської області, на що суд зазанчає таке.
На підтвердження вказаних обставин, а саме роботи позивача в іншому населеному пункті, позивачем не надано належних та допустимих доказів.
Крім того, жодних аргументів про те, яким саме чином робота позивача в Київській області перешкоджала йому звернутись до нотаріуса із зазначеною заявою, останній не навів.
При тому, що саме лише перебування на роботі в іншому населеному пункті не є поважною причиною пропуску строку для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини, оскільки не є обставиною, яка унеможливила чи в інший спосіб перешкодила йому вчасно здійснити таку дію.
Крім того, суд зазначає, що згідно з підпунктами 3.3-3.5 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу в письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса. У разі надходження засобами поштового зв`язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
Тобто, ОСОБА_1 мав можливість подати заяву про прийняття спадщини особисто або за допомогою поштового зв`язку, якщо графік роботи не дозволяв йому звернутися до нотаріуса особисто, проте в період з 23 червня 2021 року по 23 грудня 2021 року він не вчиняв дій щодо прийняття спадщини.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 333/1912/23.
Стосовно доводів позивача про те, що він не відразу дізнався про смерть племінника, оскільки проживає в іншому населеному пункті, як на підставу пропуску строку на прийняття спадщини з поважних причин, необхідно зазначити таке.
Саме собою незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Та необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 та, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18, від 27 травня 2020 року в справі № 336/1127/17, від 20 вересня 2023 року в справі № 638/16540/20, від 30 вересня 2020 року в справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року в справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року в справі № 296/12109/18, від 07 грудня 2022 року в справі № 399/570/21, від 13 квітня 2023 року в справі № 522/17537/18.
Правозастосовча практика Верховного Суду в подібних правовідносинах є незмінною та усталеною, що підтверджується також постановами Верховного Суду від 14 лютого 2024 року в справі № 357/8183/22 (провадження № 61-11556св23) та від 08 квітня 2024 року в справі № 334/2358/23 (провадження № 61-434св24).
Також суд враховує й тривалість пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, який становить більше трьох років.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Таким чином, суд, установивши, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини, не навівши обставин, що створювали йому об`єктивні, істотні та непереборні труднощі для подання такої заяви та не надавши безспірні доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, враховуючи, що за змістом ч.3 ст.1272 ЦК України додатковий строк для прийняття спадщини підлягає визначенню лише за наявності поважної причини, дійшов висновку про відсутність підстав для надання ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
На підставі ст.ст. 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області.
Повний текст рішення складений 23 лютого 2026 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О.Афанасьєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua