Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №539/6447/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/6447/25

Провадження № 2/539/439/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №20491506 від 15.03.2025 у розмірі 22815,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.03.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https:_cashtancredit.com.ua) було укладено Договір про споживчий кредит №20491506. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на наступних умовах: сума кредиту – 6500,00 грн.; строк користування кредитними коштами – 365 днів, з 15.03.2025 по 14.03.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду; проценти протягом дисконтного (пільгового) періоду – 1,00% за один день; проценти протягом поточного періоду – 1,0% за один день. 10.11.2025 було укладено договір 10-11_25 відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за Договором №20491506. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за Договором №20491506 від 15.03.2025, що підлягає стягненню з позичальника становить: 22815,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням – 6500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 15665,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 650,00 грн. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

22.12.2025 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленої відповідача, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №20491509 (далі – Договір).

За цим договором товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку встановленому цим договором. Типом кредиту є кредит (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2., п. 2.3. Договору кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту) – 6500,00 грн. Строк користування кредитними коштами складає 365 днів, який починається з 15.03.2025 та закінчується 14.03.2026 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Положеннями п. 2.4., п. 2.5. Договору передбачено, що дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 28.03.2025 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 14.03.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі – 365% річних (денна процентна ставка – 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі – 365% річних (денна процентна ставка – 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентною ставки – фіксована (п. 2.6., п.2.7. Договору).

Згідно з п. 2.8. Договору позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 28.03.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 14.03.2026 (останнього дня строку кредитування).

Згідно з п. 3.1.2.5. Договору товариство в день укладення кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі Заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) цього договору.

У розділі 10 договору банківський рахунок відповідача вказаний як НОМЕР_1 .

Згідно п.3.2.2.2.1 Договору у випадку невиконання позичальником умов цього договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом – направити вимогу про дострокове погашення заборгованості.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема через веб-сайт товариства (п. 3.1.2.1. Договору).

Договір, паспорт споживчого кредиту та інші супутні документи підписано відповідачем 15.03.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором ZWM1MDdj.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором №20491506, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 6500,00 грн., що підтверджується квитанцією №44202-76335-12254 від 15.03.2025 (платник – ТОВ «ЕКО ФІН»; отримувач – власник платіжної картки № НОМЕР_1 ; дата та час здійснення операції – 15.03.2025 08:33:53; сума операції – 6500,00 грн.; номер операції – 20491506_1742027631, ОСОБА_1 , кредитний договір №20491506).

21.11.2025 позивачем на адресу відповідача була направлена Вимога про дострокове погашення заборгованості закредитним договором №20491506 від 15.03.2025 у розмірі 22815,00 грн.

Строк повернення грошових коштів за кредитним договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до відповідача слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

10.11.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (новий кредитор) та ТОВ «ЕКО ФІН» (первісний кредитор) укладено договір №10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в реєстрі боржників. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно реєстру боржників до договору №10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.11.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №20491506 у загальному розмірі 22165,00 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням – 6500,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами – 15665,00 грн.

Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором про відступлення прав вимоги №10-11/25 від 10.11.2025 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0577410000 від 17.11.2025, що свідчить про виконання новим кредитором своїх обов`язків за вищевказаним договором відступлення прав вимоги.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно виписки за кредитним договором №20491506 від 15.03.2025 станом на 10.11.2025 загальна заборгованість відповідача складає 22165,00 грн., з яких: заборгованість за тілом – 6500,00 грн., заборгованість за відсотками – 15665,00 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №20491506 від 15.03.2025 вбачається, що в період з 11.11.2025 по 20.11.2025 (включно) нараховані відсотки за кредитом у розмірі 650,00 грн. (відсоткова ставка – 1% денних). Загальна заборгованість відповідача складає 22815,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6500,00 грн., заборгованість за відсотками – 16315,00 грн.

Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №0584820058 від 04.12.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2422,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було наданоДоговір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», Заявку на надання юридичної допомоги №36 від 11.11.2025 та Витяг з акту №22 про надання юридичної допомоги від 24.11.2025.

Згідно з п.1.1. Договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами в заявці на надання юридичної допомоги, яка є невід`ємним додатком до цього договору.

У Заявці про надання юридичної допомоги №36 від 11.11.2025 та Витязі з акту №22 про надання юридичної допомоги від 24.11.2025 вказано, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №20491506: надання усної консультації – 4000,00 грн. (2 години); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 9000,00 грн. (3 години).

На думку суду, всі вищезазначені роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи та невисоку ціну позову. Пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3500,00 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3500,00 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №20491506 від 15.03.2025 у загальному розмірі 22815,00 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень), з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 6500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень); заборгованість за нарахованими процентами – 16315,00 грн. (шістнадцять тисяч триста п`ятнадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Л. Овчаренко