Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №204/11424/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/11424/25

Провадження № 2/204/927/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року Чечелівський районний суд м. Дніпра в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2023 року по 24.10.2025 року у розмірі 291 038,29 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 14 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, який розірвано 04.04.2017 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 року у справі №183/2792/19 ухвалено стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.05.2019 року. На підставі зазначеного рішення 16.01.2020 року було відкрито виконавче провадження №60954913. Згідно з довідкою Другого Правобережного відділу ДВС міста Дніпра, станом на 26.07.2023 року заборгованість відповідачки становила 221 940,54 грн. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/13666/23 від 30.09.2023 року, яке набрало законної сили, з відповідачки на користь позивача стягнуто пеню за період з травня 2019 року по липень 2023 року у розмірі 221 940,54 грн. На виконання цього рішення відкрито виконавче провадження №75347270. Після 31.07.2023 року відповідачка продовжує злісно ухилятися від сплати аліментів. Рішенням суду у справі №204/3724/24 її було позбавлено батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , а постановою у справі №205/9845/24 — притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. У зв`язку з досягненням старшою дитиною повноліття, наразі аліменти нараховуються лише на утримання молодшої дитини — ОСОБА_3 . Станом на 01.10.2025 року сукупна заборгованість за аліментами складає 291 038,29 грн, з яких: 221 940,54 грн — заборгованість, наявна станом на 26.07.2023 року (на обох дітей); 69 097,75 грн — накопичена заборгованість за період з 01.08.2023 р. по 01.10.2025 р. (на молодшу дитину). З метою уникнення подвійного нарахування неустойки на суми, щодо яких вже винесено судові рішення, та враховуючи триваюче невиконання обов`язків відповідачкою, позивач формує позовні вимоги, виходячи з сукупної суми боргу станом на 01.10.2025 року — 291 038,29 грн. Період прострочення для розрахунку пені: з 01.08.2023 року по 01.10.2025 року (793 дні).

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше ним було надано заяву відповідно до якої вказав, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 26 липня 2005 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , батьками якої зазначено: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 02 жовтня 2012 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначено: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає разом із доньками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2019 року у справі № 183/2792/19 постановлено: стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.05.2019 року та до досягнення дітьми повноліття.

З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2020 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Штефан С.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60954913 з примусового виконання виконавчого листа № 183/2792/19 виданого 26.12.2019 року Новомосковським міськрайонним судом.

У зв`язку з тим, що рішення суду відповідачем не виконується, в неї виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньок: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за період з травня 2019 року по вересень 2025 року складає 291038 грн. 29 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості за виконавчим листом № 183/2792/19 складеного 01.10.2025 року старшим державним виконавцем Кравченко Є.С. (а.с.9).

23 вересня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали, шлюб, про що внесено відповідний актовий запис №1542. Крім того, відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У силу вимог ч. 2 ст.141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Отже, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у ч. 4ст. 155 СК України.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, а саме виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Відповідно до ч. 3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196СК України.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого позивачем розміру пені за несвоєчасну сплату аліментів, нарахованої на заборгованість по аліментам, а також наданих позивачем розрахунків пені, суд виходить з наступного.

Статтею 180 СК України, встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 1 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з ч. 1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Положеннями ч. 1, ч. 3ст. 549 ЦК України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, якими згідно ст. 4ЦК України, можуть бути закони та підзаконні нормативні акти.

Статтею 196 СК України, не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1ст. 196 СК України, пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане (тобто до останнього числа поточного місяця), та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначений висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року, винесеній у справі № 572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18), відступивши від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року справі № 6-94цс15. Такий підхід Верховного Суду до розрахунку пені застосований також Касаційним цивільним судом в постановах від 12.09.2018 року у справі №759/9457/15-ц, від 17.10.2018 року у справі №359/9950/16-ц, від 05.12.2018 року у справі №372/264/15-ц.

При визначенні розміру пені позивач здійснив розрахунок заборгованості та його загальний розмір за період з 01 серпня 2023 року по 24 жовтня 2025 рік складає суму, що перевищує 100% заборгованості по даному аліментному зобов`язанню, з відповідача підлягає стягненню пеня в межах наявної заборгованості по аліментам у відповідності до довідки - розрахунку державного виконавця, а саме, в розмірі 291 038 грн. 29 коп., яку і просить стягнути позивач.

Суд також враховує, що положеннями ч. 2 ст.196 СК України, передбачено право суду зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Отже, визначений розмір неустойки є достатнім для сприяння належному виконанню відповідачем своїх зобов`язань, стимулювання його до належної поведінки і є достатньою майновою відповідальністю за невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-183, 195, 196 СК України, ст. ст. 12, 76-82, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01 серпня 2023 року по 24 жовтня 2025 року у сумі 291 038 грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Суддя В.В. Самсонова