Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №314/3907/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/9307/25 Головуючий в 1 інст.Швець О.В.

Провадження №33/807/366/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Кальній Д.С. на постанову Вільнянського районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2025 року, якою провадження у справі про адміністративні правопорушення за ст. 124КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436452, складеним 28.08.2025, 14.06.2025 о 17:10 год у м. Вільнянськ, по вул. Зачиняєва, буд. 12 водій керував транспортним засобом «Great Wall Voleex», державний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 А «Дати дорогу» та п. 16.11 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubisi Grandis», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілі відсутні. Чим порушив п.16.11 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Кальній Д.С. просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі ч.2 ст.38 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не дивлячись на зазначений факт опису доказів встановлення вини в описовій частині постанови, в резолютивній частині постанови судом не зазначено наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а лише зазначено про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Шевченко К.О. подала до апеляційного суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 .

Додатково зазначила, що ОСОБА_1 дійсно визнає свою вину у вчиненні ним 14 червня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в частині порушення правил дорожнього руху щодо невиконання вимог дорожнього знаку 2.1 а «Дати дорогу» та п. 16.11 ПДР України в повному обсязі. Даний факт повідомлявся ОСОБА_1 також у суді першої інстанції.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Кальній Д.С. також надав суду заву про розгляд справи за його відсутності та відсутності потерпілого ОСОБА_2 . Просив апеляційну скаргу задовольнити.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Шевченко К.О., потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Кальнія Д.С., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено таке.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436452 від 28 серпня 2025 року зазначено, що 14 червня 2025 року о 17:10 год у м. Вільнянськ, по вул. Зачиняєва, буд. 12 водій керував транспортним засобом «Great Wall Voleex»державний знак НОМЕР_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 А «Дати дорогу» та п. 16.11 ПДР України, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mitsubisi Grandis» державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по головній дорозі. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілі відсутні. Чим порушив п.16.11 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

До протоколу додано: доповідна записка щодо розгляду клопотання адвоката Кальнія Д.С. стосовно дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участі ОСОБА_2 , інтереси якого він представляє; рапорт щодо находження повідомлення про ДТП; схема місця ДТП від 14 червня 2025 року; пояснення ОСОБА_3 від 14 червня 2025 року; пояснення ОСОБА_2 від 14 червня 2025 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №361687 від 14 червня 2025 року відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП; відеозапис.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Шевченко К.О. 02 грудня 2025 року надала до суду клопотання про закриття провадження та визнання вини правопорушником.

Дослідивши наявні докази, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП.

Так, згідно з положеннями ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

Суд в оскаржуваній постанові зазначив, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436452 від 28 серпня 2025 року; доповідною запискою інспектора ВОД ГР УПД ГУНП в Запорізькій області; рапортом чергового поліцейського; схемою місця ДТП; поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; відеозаписом події, яка мала місце 14 червня 2025 року.

Оцінивши у сукупності докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з огляду на час події, яка відбулася 14 червня 2025 року, закінчився 14 вересня 2025 року.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на момент розгляду справи, а саме – станом на 02 грудня 2025 року, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

При цьому вказана судом підстава для закриття провадження в справі не є реабілітуючою та не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі представника потерпілого, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Кальнія Д.С. про те, що суд, закриваючи провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, повинен був визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Як зазначалось вище, згідно з матеріалами справи та постановою суду, подія інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення мала місце 14 червня 2025 року.

Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції – 02 грудня 2025 року строки, передбачені ст.38 КУпАП, закінчились, тому суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження в справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

В свою чергу, згідно з вимогами п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи, і цей перелік є вичерпним.

Зі змісту вказаної статті убачається, що свідченням того, що особу визнано винною у вчиненні правопорушення, є накладення на таку особу адміністративного стягнення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що закриття провадження в справі через закінчення строків накладення адміністративного стягнення з одночасним визнанням особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення (про що просить апелянт), не узгоджується з вимогами статті 284 КУпАП.

Постанова суду першої інстанції містить відомості, передбачені ст.283 КУпАП, в т.ч. містить посилання на обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

В оскаржуваній постанові не ідеться про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, а навпаки суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова суду першої інстанції в частині підстав для закриття провадження в справі, ніким не оскаржується.

Сторона захисту апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції не подавала.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Кальнія Д.С. не убачається.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Оскаржувана постанова суду не суперечить правовим висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду в справах №№910/18319/16; 927/623/18, на які посилається представник потерпілого в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Кальнія Д.С. залишити без задоволення.

Постанову Вільнянського районного суду м.Запоріжжя від 27 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 314/3907/25