Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №606/220/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/220/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя по АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №783702 від 08.02.2026 вказано, що 08.02.2026 о 17 год 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лексикою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 вказала, що жодної шкоди діями ОСОБА_1 їй завдано не було, між ними мала місце звичайна сварка.

Заслухавши потерпілу, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя, вважає необхідним провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Статтею 7 КУАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складені протоколи про адміністративні правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколів, складених відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.02.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 08.02.2026 о 17 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лексикою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Суддя зазначає, що Законом 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до КУпАП та ст.173-2 цього Кодексу викладена у новій редакції.

Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП (у діючій редакції) встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, наразі обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП є наслідки у виді реального заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Зі змісту протоколу та викладеній у ньому суті правопорушення слідує, що ОСОБА_1 не ставиться у провину завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої, а лише перечислено його дії, вчинені відносно потерпілої, без зазначення будь-яких наслідків, не вказано про реальне заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої.

Отже, за дії, які зазначені у протоколі, наразі, після внесення змін до ч.1 ст.173-2 КУпАП вже не передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому, суддя зазначає, що у потерпілою у судовому засіданні про наявність будь-яких наслідків, заподіяння шкоди її психічному здоров`ю не вказано.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися та відповідно до останніх змін у законодавстві - наслідки у виді реального заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї та відповідно наслідки у виді реального заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Уповноваженим на складання протоколу органом фактичні обставини правопорушення були встановлені таким чином, що було перелічено дії ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 без зазначення відомостей про реальне заподіяння вказаними діями шкоди здоров`ю потерпілої, та саме такі обставини зазначені у протоколі як суть адміністративного обвинувачення.

Суд позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративні правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінювати доведеність існування наслідків, які не ставились у вину, оскільки таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ, що є неприпустимим.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, виходячи із сформульованої у протоколі суті правопорушення, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.283, ст.284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя А.В. Мельник