Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №127/3802/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3802/26

Провадження № 3/127/850/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, молодшого інспектора кінолога відділу режиму і охорони державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВІ № 1-82 від 03.01.2026: «03.01.2026 близько 07 годині 35 хвилини під час проходу КПП №2 молодший інспектор ВРіО кінолог ОСОБА_1 здав черговому по КПП №2 мобільний телефон «Samsung», та на запитання чергового чи є заборонені речі відповів що немає. Після чого, йому було запропоновано здати заборонені речі та предмети, наявність яких інспектор ОСОБА_1 заперечив, після чого в ході його огляду було виявлено та вилучено 1 (одну) пластикову пляшку ємкістю по 0,5 літра з коричневою речовиною з різким запахом спирту, яка була прихована під верхнім одягом за поясом штанів».

ОСОБА_1 до суду не з`явився по невідомій суду причині, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання SMS-повістки та повістки за адресою місця проживання.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://vnm.vn.court.gov.ua.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 188 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, уповноважені на те посадові особи: органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів (стаття 188).

Протокол серії ВІ № 1-82 від 03.01.2026, як в ньому зазначено, складено о/у ОВ ДУ «Вінницька УВП (№1)» Ю. Мостицьким. Справа за означеним протоколом підлягає розглядові судом.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статті 188 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за приховану від огляду передачу або спробу передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів.

Згідно рапорту чергового по КПП №2 молодшого інспектора відділу режиму і охорони старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_2 , а також рапорту оперуповноваженого ОВ ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» Юрія Мостицького, 03.01.2026 року о 07 годині 35 хв. молодший інспектор-кінолог ОСОБА_1 прибув на чергування, йому було запропоновано здати заборонені речі та предмети, на що він здав свій мобільний телефон «Samsung», про що свідчить запис в журналі № 6763н. Інших заборонених речей та предметів не має. Після чого, оперативними працівника було проведено огляд та виявлено заборонені предмети - 1 (одну) пластикову пляшку об`ємом 0,5 л з коричневою речовиною з різким запахом спирту.

Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 03.01.2026 близько 07 години 35 хвилин співробітниками установи було проведено огляд його особистих речей, перед цим було запропоновано здати заборонені речі та предмети. Здав свій мобільний телефон «Samsung», наявність заборонених речей та предметів заперечив. В подальшому, під час проведення огляду у ОСОБА_1 було виявлено під верхні одягом за поясом штанів та вилучено 1 (одну) пластикову пляшку об`ємом 0,5 л з коричневою речовиною з різким запахом спирту. Однак, як зазначає ОСОБА_1 , намір передавати заборонені речі ув`язненим не мав, взяв для власного вживання.

Отже, із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається встановлення факту пронесення ОСОБА_1 , всупереч встановленому порядку, забороненого предмету на територію державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме 1 (однієї) пластикової пляшки об`ємом 0,5 л з коричневою речовиною з різким запахом спирту.

Однак, сукупністю наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказівне доводиться факт спроби передачі означеного забороненого предмету особам, яких тримають у слідчому ізоляторі або установі виконання покарань. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 1-82 від 03.01.2026 та в інших матеріалах справи не зазначено, якій конкретно особі (особам) з числа тих, що утримуються в слідчому ізоляторі або відбувають покарання у ДУ Вінницька УВП (№1),адресувався заборонений предмет - 1 (одна) пластикова пляшка, об`ємом 0,5 л з коричневою речовиною з різким запахом спирту, рівно як і не зазначено про спробу передачі ОСОБА_1 цього предмету таким особам.

Крім того, ОСОБА_1 у письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, заперечує факт спроби передачі забороненого предмету, а саме 1 (однієї) пластикової пляшки об`ємом 0,5 л з коричневою речовиною з різким запахом спирту, будь-яким особам. які утримуються в слідчому ізоляторі або відбувають покарання у ДУ Вінницька УВП (№1), зазначивши, що взяв для власного вживання.

При наявності двох протилежних версій, одна з яких жодним чином не підтверджена матеріалами справи, а інша жодним чином не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім того, як зазначено вище, передбачений статтею 188 КУпАП склад адміністративного правопорушення: передача або спроба передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв – не розкрито у самому протоколі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 1-82 від 03.01.2026.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП, то вилучена 03.01.2026 року в нього пластикова пляшка ємністю 0,5 літра з коричневою речовиною з різким запахом спирту, підлягає поверненню власнику на підставі ч.1 ст. 265 КУпАП та статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного, керуючись ст. 188, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вилучену 03.01.2026 року оперуповноваженим ОВ ДУ «Вінницька УВП (№1)» ОСОБА_3 на підставі Протоколу вилучення від 03.01.2026 року в ОСОБА_1 пластикову пляшку ємністю 0,5 літра з коричневою речовиною з різким запахом спирту – повернути ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: