Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №371/1118/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 371/1118/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5979/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Кириленко М.О.,-

встановив:

У липні 2023 року Київська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області звернулась до суду із названим позовом.

Київська обласна прокуратура просила: усунути перешкоди у здійсненні Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1, 4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 шляхом скасування рішення реєстратора Миронівської міської ради Степаненко Аліни Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55842801 від 21 грудня 2020 року та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1, 4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1, 4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041; усунути перешкоди у здійснені Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1, 4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 шляхом її повернення на користь держави в особі Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04358218) з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1,4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Малобукринської сільської ради Миронівського району від 15 жовтня 2020 року № 411-46-УІІ передано безкоштовно у приватну власність відповідача земельну ділянку площею 1, 4544 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Рішенням реєстратора Миронівської міської ради від 21 грудня 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку.

Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 віднесена до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює її перебування у приватній власності і користуванні з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Спірну земельну ділянку відведено у приватну власність неуповноваженим органом та всупереч порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, оскільки Кабінет Міністрів України рішень про зміну цільового призначення земельної ділянки та її відведення у приватну власність не приймав, що підтверджується листом Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2020 року № 42623/0/2-20.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року названий позов задоволено.

Усунуто перешкоди у здійсненні Ржищівською міською об`єднаною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 1, 4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 шляхом повернення даної земельної ділянки на користь Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ржищівської міської ради (код ЄДРПОУ 04358218) з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Скасовано рішення реєстратора Миронівської міської ради Степаненко Аліни Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55842801 від 21 грудня 2020 року та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1, 4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 1, 4544 га з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 11 397 грн 31 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Представник ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник Київської обласної прокуратури заперечив щодо вимог апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що формування спірної земельної ділянки на території регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» проведено з порушенням ЗК України та ст. 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд», оскільки її відведення у власність відповідача не було погоджено з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка відведена до земель природно-заповідного фонду, відтак, законним її власником та володільцем є держава, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 83 ЗК України заволодіння приватними особами землями природно-заповідного фонду державної форми власності є неможливим.

Малобукринська сільська ради Миронівського району Київської області не наділена повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою природо-заповідного фонду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» організований та набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення на підставі ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», п. 24 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 4 ч. 1 ст. 24 ЦК Української РСР та рішення «Про організацію регіонального парку «Трахтемирів».

Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» розташований на землях Малобукринської та Грушевської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148, 7 га. Територія парку перебуває під особливою охороною та включена до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

До складу Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» входить спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041та відноситься до земель природно-заповідного фонду.

Рішенням Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області від 15 жовтня 2020 року № 411-46-УІІ затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність відповідача в АДРЕСА_1 , площею 1, 4544 га для ведення особистого селянського господарства. Безоплатно передано земельну ділянку з комунальної власності у приватну власність ОСОБА_1 .

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Степаненка А.В. від 21 грудня 2020 року за відповідачемзареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 30 грудня 2020 року, останнім не погоджувались проекти землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Листом Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України від 08 грудня 2021 року повідомлено про те, що рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номерам 3222984002:02:004:0041 природно-заповідного фонду із території регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Трахтемирів» не розглядалось та не приймалось.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, Київська обласна прокуратура зазначила, що спірна земельна ділянка належить до земельприродно-заповідного фонду.

Рішенням реєстратора Миронівської міської ради Степаненко А.В. про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем порушено інтереси держави в особі Ржищівської міської ради, як власника та розпорядника земель природно-заповідного фонду. Із власності держави протиправно вибула земельна ділянка природоохоронного призначення, яка знаходиться на території регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів».

Малобукринська сільська ради Миронівського району Київської області не мала достатніх повноважень для прийняття рішення щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду.

Враховуючи, що реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідачем позбавляє її власника права користування та розпорядження, позивач просить суд скасувати рішення реєстратора Миронівської міської ради від 21 грудня 2020 року.

Повернення спірної земельної ділянки на користь Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ржищівської міської ради з незаконного володіння відповідача не призведе до непропорційного втручання у права ОСОБА_1 , оскільки питання захисту навколишнього середовища та забезпечення населенню доступу до об`єктів природно-заповідного фонду мають перевагу над індивідуальними правами окремих громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «пПро прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (ч. 1 ст. 19 ЗК України).

Відповідно до ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За ст. 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Статтею 45 ЗК України передбачено, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Положеннями ст.9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду , у якому не має ведення особистого селянського господарства.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду є складовою екомережі (ст.5 Закону України «Про екологічну мережу України»).

Відповідно до ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до вказаного органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Згідно ст. ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. А тому для забезпечення Кабінету Міністрів України реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди у користуванні нею.

Судом встановлено, що рішенням Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області від 15 жовтня 2020 року № 411-46-УІІ затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність відповідача в АДРЕСА_1 , площею 1, 4544 га для ведення особистого селянського господарства. Безоплатно передано земельну ділянку з комунальної власності у приватну власність ОСОБА_1 .

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Степаненка А.В. від 21 грудня 2020 року за відповідачемзареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Відповідно до копії листа від 10 червня 2022 року ТОВ «Геоматичні рішення», в ході вивчення та співставлення (накладення) координат земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3222984002:02:004:0041 знаходиться в межах Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» та відповідно відведені за рахунок території даного об`єкту природно-заповідного фонду.

За ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до вказаного органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

До матеріалів справи долучено копію листа Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 30 грудня 2020 року, згідно якого, департаментом не погоджувались проекти землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Листом Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України від 08 грудня 2021 року повідомлено про те, що рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номерам 3222984002:02:004:0041 природно-заповідного фонду із території регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Трахтемирів» не розглядалось та не приймалось.

Згідно листаКиївської обласної ради від 09 грудня 2021 року, на адресу Верховної Ради України подання про вилучення земельних ділянок природно -заповідного фонду з кадастровими номерами із територій регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Трахтемирів» не скеровувалось.

Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України № 42623/0/2-20 від 22 грудня 2020 року повідомлено про те, що Кабінетом Міністрів України рішень про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок із кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, розташованих на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області із земель природно-заповідного фонду до земель сільськогосподарського призначення, не приймалося.

Враховуючи долучені до матеріалів справи докази та встановлені фактичні обставини, колегія суддів вважає, що Малобукринська сільська рада Миронівського району Київської області всупереч вимогам законодавства, без дотримання вимог ст. 186-1 ЗК України та без наявності необхідних повноважень, затвердила проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки (природно-заповідного фонду) у власність відповідача для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, положеннями ст. 43 ЗК України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відтак, передача земельної ділянки із кадастровим номером 3222984002:02:004:0041, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду) у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, суперечить її визначеному цільовому призначенню.

Враховуючи, що Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» має статус об`єкта природно-заповідного фонду, відтак, правовий режим та цільове призначення земельних ділянок визначається саме за фактом їх розташування на території парку.

Відтак, спірна земельна ділянка має особливий статус цільового призначення та відноситься до земель обмеженої оборотоздатності.

За ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо скасування рішення реєстратора Миронівської міської ради Степаненко А.В. про державну реєстрацію права власності за відповідачем, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду та її власником є держава.

Враховуючи, що проведена державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 порушує права її власника щодо користування та розпорядження земельною ділянкою, відтак, позовна вимога про скасування рішення про проведення такої реєстрації відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави.

У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі за № 487/7339/18 зроблено висновок: «силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452 цс 18, пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс 18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46) та інші)».

Враховуючи, що ОСОБА_1 зайняла спірну земельну ділянку з порушенням норм ЗК України, відтак, позивач обгрунтовано звернувся до суду із негаторним позовом на підставі ст. 391 ЦК України та ч. 2 ст. 152 ЗК України шляхом пред`явлення вимог про повернення земельної ділянки.

Розв`язуючи спір, судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи та обґрунтовано задоволено позовні вимоги Київської обласної прокуратури про скасування рішення реєстратора Миронівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 грудня 2020 року та повернення на користь держави в особі Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади з незаконного володіння відповідача земельну ділянку з кадастровим номером 3222984002:02:004:0041.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, колегія суддів відхиляє, оскільки для вирішення питання законності відведення спірної земельної ділянки із кадастровим номером 3222984002:02:004:0041 із зміною цільового призначення відсутня потреба у спеціальних знаннях, у тому числі і експертних досліджень. Статус території та земель природно-заповідного фонду, їх цільове призначення чітко визначені положеннями чинного законодавства, зокрема, Земельним кодексом України і Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Доводи апеляційної скарги про те, що Київською обласною прокуратурою подано позовну заяву із формальних підстав та за відсутністю будь-якого обґрунтування порушення прав Ржищівської міської ради та її бездіяльності, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивачем дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

До моменту звернення до суду із позовом, Київською обласною прокуратурою повідомлено Ржищівську міську раду про існування обґрунтованих підстав вважати, що діями відповідача щодо набуття права власності на спірну земельну ділянку було порушено інтереси територіальної громади м. Ржищів, які необхідно захистити.

Враховуючи, що після вказаного звернення, Ржищівська міська рада не вжила жодних заходів та повідомила позивача про віднесення спірної земельної ділянки до комунальної власності територіальної громади, відтак, Київською обласною прокуратурою обгрунтовано подано названий позов з метою захисту порушених інтересів держави (на думку позивача).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 27 жовтня 2025 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 23 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

Л.П. Сушко