Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №279/5272/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 279/5272/25 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 294 Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 рокум. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Агапова Дениса Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, 06.02.2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Агапов Д.А., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити. Також просить поновити строк на оскарження постанови як такий, що був пропущений з поважних причин.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат Агапов Д.А. зазначив, що повний текст постанови від 20.11.2025 року отримав тільки 01.12.2025 року, про що свідчить карта про отримання в матеріалах Електронний суд. Апелянт електронний кабінет в ЄСІКС не реєстрував, рішення поштою не отримував. Також, 12.11.2025 року адвокату апелянта було виконано оперативне втручання на коліні, що призвело до тимчасового обмеження вільного пересування та можливості отримати рішення суду нарочно. Враховуючи, що станом на сьогодні триває воєнний стан в Україні, а рішення було отримано після 10 днів з дня винесення постанови, адвокат апелянта не зміг вчасно подати апеляційну скаргу в межах визначеного строку. Оскільки повний текст не рішення суду не був вручений представнику апелянта у день його проголошення або складання, представник апелянта просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи заявника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання немає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

З матеріалів справи встановлено, що як ОСОБА_1 , так і його захисник були обізнані про дату та час судового розгляду, призначеного на 20 листопада 2025 року. Окрім того, 20 листопада 2025 року захисник Агапов Д.А. був присутній під час розгляду справи Коростенським міськрайонним судом Житомирської області в режимі відеоконференції, в тому числі при проголошенні постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2025 та 13.01.2026 року до апеляційного суду вже звертався адвокат Агапов Д.А., і постановами Житомирського апеляційного суду від 19.12.2025 року та 21 січня 2026 року апеляційну скаргу йому було повернуто у зв`язку з не долученням документів, що підтверджують його повноваження.

Апеляційний суд критично ставиться до посилання захисника в апеляційній скарзі від 06.02.2026 року на отримання копії постанови через систему «Електронний суд» лише 01 грудня 2025 року, оскільки з картки руху документу видно, що повідомлення про доставку постанови в кабінет ОСОБА_2 та відправка повідомлення на email здійснена 23.11.2025 року. Тому зазначена захисником підстава не може бути визнана поважною причиною пропуску строку, оскільки відповідно до чинного законодавства початок перебігу десятиденного строку на апеляційне оскарження обчислюється з дня винесення постанови суду, а не з дня її отримання учасниками провадження. Отримання копії постанови пізніше не є об`єктивною та непереборною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд зауважує, що незважаючи на перенесене захисником оперативне втручання 12.11.2025 року (відповідно до копії виписного епікризу №1021, ОСОБА_2 знаходився в Центрі спортивної травматології та відновлюваної терапії з 12.11.2025 року по 13.11.2025 року, призначено, зокрема, обмеження фізичного навантаження на прооперовану кінцівку 6 тижнів), він приймав участь 20.11.2025 року в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а процесуальні документи по справі ним надсилалися в системі Електронний суд, що свідчить про відсутність перешкод, які заважали б захиснику звернутися отримати копію постанови в електронному вигляді.

Отже, адвокат Агапов Д.А., був присутнім при розгляді справи та при проголошенні постанови 20.11.2025 року та мав можливість своєчасно отримати копію постанови і реалізувати право на апеляційне оскарження без порушення строку. Вказані в апеляційній скарзі причини пропуску строку не є об`єктивними, непереборними та не перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою у передбачений законом строк. Довод адвоката Агапова Д.А. про те, що в Україні триває воєнний стан, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Європейський суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд. що закріплене в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява №32053/13).

Апеляційний суд зауважує, що недоліки оформлення попередніх апеляційних скарг з вини апелянта не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції через такий тривалий проміжок часу.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами перегляду справи по суті доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Агапова Дениса Анатолійовича, в інтересах ОСОБА_1 , у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2025 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук