Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №522/20406/17 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20406/17

Провадження № 1-кп/522/309/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – ОСОБА_1

при секретарях – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі та в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017160500005393 від 02.09.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Одеської області Біляївського району с. Троїцьке, із середньої освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

захисника – ОСОБА_17 ,

представників потерпілого – ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

потерпілого – ОСОБА_20 ,

свідків – ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

експерта – ОСОБА_24 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2017, вранці, ОСОБА_7 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в готелі «М1», розташованого за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 1, на першому поверсі літньої тераси снідали, спілкувалися та вживали спиртні напої.

Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_7 та ОСОБА_20 виник словесний конфлікт в ході якого у ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел направлений на нанесення ОСОБА_20 тілесних ушкоджень.

ОСОБА_7 перебуваючи за столом на першому поверсі літньої тераси готелю «М1», розташованого за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, за допомогою скляного стакану, який знаходився у його руці, наніс один удар в область голови та шиї ОСОБА_20 , в результаті чого, згідно висновку експерта № 2531 від 28.09.2017 потерпілому ОСОБА_20 були спричинені наступні тілесні ушкодження: різана рана шиї зліва з ушкодженням внутрішньої яремної вени, яка супроводжувалась зовнішньою кровотечею, та згідно з п. 2.1.3. «п» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а також різана рана лівої вушної раковини, яка спричинила короткочасний розлад здоров`я строком понад 6, але не більше 21 дня і за цим критерієм, згідно п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В подальшому ОСОБА_7 повідомив у поліцію про вчинений ним злочин, а потерпілий ОСОБА_20 з отриманими тілесними ушкодженнями був доставлений до МКЛ № 1.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, частково визнав та показав, що він, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 відпочивали в «М1», випивали просеко, в один момент, не знає чого, ОСОБА_25 плеснув в нього бокалом вина, ОСОБА_26 зробив йому зауваження, після чого через 5-10 секунд знову плеснув. Не знає як це вийшло, він плеснув в нього стакан, після чого у нього пішла кров. Люди принесли рушник, він притулив до нього рушник, він лежав до приїзду швидкої. Більше нічого не пам`ятає. Вибачається перед потерпілим, у нього не було умислу завдавати тілесних ушкоджень, це все сталося на емоціях. Готовий відшкодувати 39000 грн. матеріальної шкоди. Обвинувачений не заперечує, що саме від його дій спричинені тілесні ушкодження потерпілому, але вважає, що не умисно вдарив стаканом ОСОБА_20 . Фактично не заперечує свою провину.

Не зважаючи на часткове визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується:

- допитом в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_20 , який показав, що він святкував початок навчання сина у школі, позвали кумів, здзвонилися з ОСОБА_27 , зустрілися в іншому кафе «М1» на Ланжеронівській, вживали алкогольні напої. Не розуміючи чого, ОСОБА_27 плеснув йому в обличчя вино, ударив пляшкою голові та порізав шию. Він не знає чому так сталося, можливо щось пролив, він не знає. У період реабілітації від ОСОБА_27 не надходило відшкодування матеріальної шкоди. На теперішній час ОСОБА_27 запропонував відшкодувати матеріальну шкоду

- допитом свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні показав, що були в «М1», сиділи, на якому ґрунті це сталося він не знає, сталося це моментально швидко. Вскочив ОСОБА_27 , потім він побачив, що ОСОБА_25 взявся за шию. Більше на пам`ятає;

- допитом свідка ОСОБА_23 , яка в судовому засіданні показала, що вона працювала прибиральницею в закладі «М1», її покликав старший прибрати територію, а саме кров та розбиті келихи, вона все викинула в сміття. Потім прийшла поліція. Бійку вона не бачила, знає, що сиділи двоє чоловіків;

- допитом свідка ОСОБА_22 , який в судовому засіданні показав, що він працював бічбоєм в «М1», розносив рушники, займався людьми, потім почув крики, підняв голову, побачив, що всі побігли. Там, де вони сиділи, була зелень, він нічого не бачив;

- допитом експерта ОСОБА_24 , який в судовому засіданні показав, що з 1997 року працює експертом та кожні п`ять років підтверджує кваліфікацію. Експертизу призначив слідчий та поставив питання, він відповів на ці питання, встановив тяжкі тілесні ушкодження. Є правила обов`язкові для нього як експерта, у висновку вказаний механізм пошкодження. Також показав, що вена це не орган це судина, в організмі людини не має неважливих органів. Втрата органом функцій потребує комісійної експертизи;

- протоколом огляду місця події від 02.09.2017 року, згідно якого було оглянуто літня тераса на море, розташована на пляжі «Ланжерон», яка належить клубу «М1», та знаходиться на її території, де сталася подія;

- фототаблицею до протоколу огляду місця події від 02.09.2017 року;

- висновком експерта № 2531 від 18.10.2017 року, згідно якого у гр-на ОСОБА_20 виявлені наступні тілесні ушкодження: різана рана шиї зліва з ушкодженням внутрішньої яремної вени, різана рана лівої вушної раковини. Вказані ушкодження утворилися від дії ріжучих предметів, індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразилися. Такими ріжучими предметами могли бути розбитий скляний келих та його уламки. Вказані ушкодження могли утворитися внаслідок одного удару скляним келихом в область лівої вушної раковини та лівої бічної поверхні шиї. Враховуючі дані медичної документації, слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 02.09.2017 р. Різана рана шиї зліва з ушкодженням внутрішньої яремної вени, яка супроводжувалась зовнішньою кровотечею, згідно з п. 2.1.3 «п» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; різана рана лівої вушної раковини спричинила короткочасний розлад здоров`я строком понад 6-ть, але не більше як 21 день і за цим критерієм, згідно п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Об`єктивних судово-медичних даних, за якими можна було б встановити взаємне розташування між нападником та постраждалим в момент спричинення ушкоджень, в розпорядженні експерта не мається. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень слід вважати, що вони не характерні для власноручного спричинення. З наявними ушкодженнями гр. ОСОБА_20 міг здійснювати активні самостійні дії (ходити, бігти, повзти, говорити, кричати, чинити опір);

- висновком експерта № 921 від 20.10.2017 року, згідно якого на підставі медичної карти стаціонарного хворого №10423/915 від 02.09.2017 року Міської клінічної лікарні № 1 м. Одеси – кров потерпілого ОСОБА_20 відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО. На тампонах зі змивом з правої ноги підозрюваного ОСОБА_7 та зі змивом, вилученими в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 1, знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген В, властивий групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_20 ;

- протоколом отримання біологічних зразків для експертизи від 13.10.2017 року, згідно якого отримано зразок рідкої крові у ОСОБА_7 ;

- висновком експерта № 992 від 26.10.2017 року, згідно якого на підставі медичної карти хворого №10423/915 від 02.09.2017 р. МКЛ № 1 м. Одеси, група крові потерпілого ОСОБА_20 . В(ІІІ) за системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи AB(IV) за системою АВО. На правому тапочку, спортивних штанах, вилучених в ході затримання підозрюваного ОСОБА_7 , знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_28 і виключає – від підозрюваного ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду предмета (предметів) від 12.10.2017 року, згідно якого було оглянуто простирадло з бавовняної тканини, білого кольору, покрите плямами буро-зеленого кольору, та дві скатертини, сірого кольору, квадратної форми з бавовняної тканини, покриті плямами буро-зеленого кольору;

- фототаблицею до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 03.09.2022 року;

- висновком експерта № 975 від 25.10.2017 року, згідно якого на підставі медичної карти хворого №10423/915 від 02.09.2017 р. МКЛ № 1 м. Одеси, група крові потерпілого ОСОБА_20 . В(ІІІ) за системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи AB(IV) за системою АВО. На простирадлі, вилученому в ході проведення огляду місця події в готелі «М1» за адресою: м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 1, знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_20 і виключає – від підозрюваного ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду предмета (предметів) від 12.10.2017 р., згідно якого оглянуто пару тапок, чорного кольору «в`єтнамки», довжиною підошви 28 см., та спортивні штани, чорного кольору; светр з довгим рукавом, сірого кольору;

- протоколом огляду предмета (предметів) від 12.10.2017 р., згідно якого оглянуто декілька фрагментів (уламків) скляного стакану, які вилучені в ході огляду місця події в готелі М-1 за адресою: м. Одеса, Лідерсовський б-р, 1;

- висновком експерта № 974 від 25.10.2017 року, згідно якого на підставі медичної карти хворого №10423/915 від 02.09.2017 р. МКЛ № 1 м. Одеси, група крові потерпілого ОСОБА_20 . В(ІІІ) за системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи AB(IV) за системою АВО. На восьми фрагментах склянки з дванадцяти наданих, вилучених в ході проведення огляду місця події в готелі «М1» за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 1, знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген В, властивий групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО (ізогемаглютинін анти-А виявлений в об`єктах № 2, 3, 4), що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_20 . Даних про наявність крові підозрюваного ОСОБА_7 не отримано;

- протоколом огляду предметів від 25.10.2017 року, згідно якого оглянуто ДВД диск, який добровільно виданий співробітниками охорони готелю «М1», на якому знаходиться запис з камер спостереження за 02.09.2017 року, за фактом завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_20 , який також було оглянуто в судовому засіданні, де вбачається, що обвинувачений ударив потерпілого.

Покази ОСОБА_7 надані ним в суді повністю підтверджуються дослідженими доказами.

Таким чином, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину за встановлених судом обставин, які підтверджуються сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_7 свою вину у вчиненні даного злочину частково визнав та розкаявся.

Суд критично відноситься до показань ОСОБА_7 , що він не бажав спричинити тілесні ушкодження потерпілому, оскільки спричиняючи удар бокалом вина, обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його наслідки, хоча і не бажав, але свідомо припускав їх настання.

Наведені докази суд вважає достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Досліджені безпосередньо в суді докази, які суд поклав в основу вироку, узгоджуються між собою, зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Суд вважає, що наведені докази є належними, допустимими, достовірними а сукупність доказів дає підстави для прийняття відповідного процесуального рішення щодо винуватості ОСОБА_7 в інкримінованому злочині.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу винного, та обставини справи, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме щире каяття, викликав швидку допомогу, допомагав потерпілому в первинній медичній допомозі, на даний час жалкує про скоєння і просить вибачення, позитивно характеризується.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням сукупності вищезазначених обставин, які суд визнає, пом`якшуючими, при обранні ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, вважає за можливе застосувати до нього дію ст.ст. 75; 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов адвоката ОСОБА_19 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_20 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково, оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину повністю доведена та матеріальна шкода відшкодована.

Під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_7 було відшкодовано потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду в розмірі 35000,00 грн.

У кримінальному провадженні був пред`явлений цивільний позов на суму 300162,00 грн., що збитки складаються з: майнової шкоди у розмірі 227148,00 грн.; втраченого доходу у сумі 73014,00 грн., моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн.

Цивільний позов був уточнений представником потерпілого, а саме: матеріальна шкода збільшена до 1268651,04 грн., розмір втраченого доходу збільшений до 1558344,36 грн., моральна шкода залишалась у сумі 500000,00 грн.

Вимога про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_20 матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, у зв`язку з відсутністю належних доказів, які б підтверджували суму завданої матеріальної шкоди за цивільним позовом, а тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди – відмовити.

Для доказування матеріальної шкоди в кримінальному провадженні необхідно збирати та подавати докази, що підтверджують її розмір: це можуть бути чеки, платіжні документи за лікування, документи, що підтверджують вартість шкоди.

Жодного документу цивільним позивачем не надано. Представник потерпілого самостійно підготував перелік ліків у вигляді таблиці, керуючись листом міської клінічної лікарні № 1 від 06.03.2018 р. № 310, в якій зазначені медикаменти використані за 12 днів лікування ОСОБА_20 . При цьому, документів на підтвердження купівлі цих медичних препаратів суду не надано.

Таким чином, виникають сумніви в достовірності даних, вказаних в таблиці на вартість ліків у розмірі 38470,39 грн., тому вони є завищені та не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Жодних доказів, зокрема, квитанцій, чеків, платіжних доручень щодо підтвердження вказаної матеріальної шкоди потерпілим не надано.

Стосовно відшкодування упущеної вигоди, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до Постанови Верховного Суду 26 серпня 2021 року у справі № 468/46/18-к, позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Суду як доказ надано копію першого аркушу звіту податкової декларації платника єдиного податку ОСОБА_20 , який не встановлює, який прибуток він отримав. На неодноразові вимоги щодо надання оригінал цього звіту, потерпілий відмовився надавати його суду.

Упущена вигода нічим не підтверджується, а тому й не підлягає задоволенню.

Згідно пунктів 8 та 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди. Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «... моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я. ... у порушенні інших цивільних прав, ... у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків».

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.».

В судовому засіданні доведено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 – ОСОБА_20 завдано емоційних та душевних страждань, що дає підстави для відшкодування моральної шкоди.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 ч. 1 п. 1, 2; ч. 3 п. 2 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 не застосовувати.

Цивільний позов адвоката ОСОБА_19 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_20 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_20 моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позову – відмовити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2017 року про арешт майна – скасувати.

Речові докази: DVD диск – зберігати в матеріалах кримінального провадження; простирадло; дві скатертини; фрагменти скляного стакану – знищити; пару тапок; спортивні штани; светр – повернути обвинуваченому ОСОБА_7 .

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 діб від дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_29