Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №505/3342/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/3342/25

Провадження № 2/505/1791/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Білоуса В.М.

секретар судового засідання Негрескул Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 59500,53 грн., вказавши в позові, що 29 червня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №4775304, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 10000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 59500,53 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 9999,99 грн.; заборгованість за процентами – 36900,54 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 84 календарних днів 12600,00 грн.. В подальшому, 31 березня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст-Капітал» уклали Договір факторингу №31/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до відповідача за кредитним договором №4775304 від 29 червня 2024 року.

В поданій до суду позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №4775304 від 29.06.2024 року у розмірі 59500,53 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9999,99 грн.; заборгованість за процентами – 36900,54 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 84 календарних днів 12600,00 грн... Також просив зазначити в рішенні суду в порядку ч.10,11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК «Фінтраст Капітал». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування. Також просив стягнути судові витрати у розмірі 2422 гривень 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

В судове засідання представник позивача «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» не з`явився, однак у позовній заяві просили розгляд справи провести без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлена судом належним чином. Відзив на позов не надала, а тому виходячи з вимог статті 280 ЦПК України суд визнає причину неявки позивача поважною та знаходить можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 26 червня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4775304.

Договір №4775304 від 26.06.2024 року підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 65859.

Відповідно до умов договору №4775304 від 26 червня 2024 року сума позики складає 10000 гривень, строк кредиту – 360 днів, денна процентна ставка становить 1,5%.

Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором 4775304 від 26.06.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 51900,53 грн., з яких: 9999,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 36900,54 грн. – заборгованість за відсотками, 5000 грн. – штрафні санкції.

31 березня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №31/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4775304 від 26.06.2024 року.

Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №31/03/2025 від 31.03.2025 року сума заборгованості ОСОБА_1 склала 51900,53 грн., з яких: 9999,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 36900,54 грн. – заборгованість за відсотками, 5000 грн. – штрафні санкції.

Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №4775304 від 26.06.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» нараховано заборгованість по відсоткам за період з 01.04.2025 року по 23.06.2025 року у сумі 12600 грн..

На виконання ухвали Подільського міськрайонного суду Одеської області від 09 жовтня 2025 року про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надано інформацію щодо належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на її платіжну картку коштів у розмірі 10000 грн. за період з 29 червня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Разом з тим, позовні вимоги підлягають лише частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, матеріалами справи встановлено, що договір про надання фінансового кредиту №4775304 від 29 червня 2024 року, який підписаний сторонами ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , містить узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 1,50 відсотка (п.1.4.1) та знижена процентна ставка – 0,01% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що кредитний договір №4427651 укладено 28 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з цим, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5 %, в період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року - 1 %.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

А тому розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4775304 від 29 червня 2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом повинен бути здійснений наступним чином: за період з 29.06.2024 по 28.07.2024 року: 9999,99х 0,01% х 30 = 30 гривень, які були сплачені відповідачем;

- за період з 29.07.2024 року по 19.08.2024 року (21 днів) = 9999.99 х 1,49%*21= 3129 грн..

- за період з 20.08.2024 року по 31.03.2025 року (224 днів) = 9999.99 х 1%*224= 22377,60 грн.;

- за період з 01.04.2025 року по 23.06.2025 року (84 днів) = 9999.99 х 1%*84= 8391,60 грн..

А всього розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4775304 від 29.06.2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом становить 33898,20 гривень (3129+22377,60+8391,60).

З урахуванням вищевикладеного, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4775304 від 29.06.2024 року складає 43898,19 грн, з яких:9999,99 грн тіло кредиту; 33898,20 грн - відсотки за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних , суд зазначає таке.

Відповідно до ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, норма ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексуУкраїни є різним.

Окрім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для зазначення в рішенні про нарахування до моменту виконання рішення про стягнення боргу, платежів, передбаченихст. 625 ЦК України.

Враховуючи вище викладене, дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» надав суду належні, допустимі та достатні докази на підтвердження позовних вимог.

У свою чергу, відповідач не спростував доводів позовної заяви, доказів належного виконання ним кредитного договору щодо повернення отриманих кредитних коштів суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати: 2422,40 грн. сплачений при подачі позову позивачем судовий збір та витрати на правничу допомогу 10000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. представник позивача надав копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між Адвокатом Столітнім М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; Акт №10585 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024року.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1785,30 грн. (з розрахунку 2422,40х73,7%=1785,30) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7370 грн. (з розрахунку 10000х73,7%=7370 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, що знаходиться за адресою: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, заборгованість за кредитним договором №4775304 у розмірі 43898 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто вісім) гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, яке знаходиться за адресою: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1785(одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять ) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, що знаходиться за адресою: вул.Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7370 (сім тисяч триста сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, зареєстроване місце знаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 24 лютого 2026 року.

Суддя: