Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №504/1507/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1507/25

Номер провадження 3/504/56/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Вінська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №3 ОРУП №2 в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 03 липня 2000 рок,

у скоєні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130КУпАП,

встановив:

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД.№ 123367 від 05.04.2025 року встановлено, що 05.04.2025 року о 17:00 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом Yamaha номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився у встановленому законом, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, викликався до суду належним чином. ОСОБА_2 який був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не вжив жодних заходів для особистої участі у судовому засіданні.

Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.

Враховуючи наведене, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за ч.2 ст.130КУпАП за відсутності ОСОБА_2 , на підставі наявних у справі доказів, що не протирічить ст.268 КУпАП.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_2 доведена і підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, зокрема: протоколом серії серії ААД.№ 123367 від 05.04.2025 року; відеозаписом події з ПВР, копією постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.09.2024 року у справі №504/3113/24 про притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 05.04.2025 року..

Адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч.2 ст. 130 КУпАП передбачене повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України є доведеним, його дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.130 КУпАП, а відтак він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Таким чином, провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення в судовому засіданні не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.

Судом також у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, встановленої в межах стягнення, передбаченого ст. 130 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, суд не вбачає підстав застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб йому не належить, доказівпротилежного до справи не долучено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи характер та суспільну небезпеку скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суддя дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 130 КУпАП, суддя,-

постановила:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н. В. Вінська