Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №503/223/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/223/26

Провадження №3/503/186/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , на посаді водія-електрика 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів 4 роти безпілотних авіаційних комплексів 2 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17220 КУпАП,

встановив:

15 лютого 2026 року близько 12:00 години командуванням військової частини НОМЕР_2 було виявлено солдата ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння на території розташування військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 . В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до Кодимської лікарні, для огляду на стан алкогольного сп`яніння, де за результатами медичного огляду у солдата ОСОБА_1 було встановлено стан алкогольного сп`яніння (протокол огляду № 28 від 15.02.2026 року о 13:40 годині, 2,43 %0 проміле), таким чином сержант ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 15.02.2026 року об 12:00 годині перебував в стані алкогольного сп`яніння на території розташування військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, тобто вчинив своїми діями військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 17220 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечував посилаючись на те, що алкогольні напої вживав за межами території військової частини, куди його було доставлено. При цьому, після роз`яснення судом можливості заявити клопотання про виклик для допиту свідків, зокрема офіцеру групи персоналу ОСОБА_2 , не виявив бажання скористатися зазначеною процесуальною можливістю. Водночас із цим просив суд, у разі якщо суд прийде до висновків про наявність в його діянні правопорушення та у зв`язку з цим про притягнення його адміністративної відповідальності, то з огляду на його матеріальне становище, яке не дозволяє йому одразу сплатити розмір штрафу, відстрочити йому сплату штрафу на 6 місяців.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отриманими доказами, а саме протоколом серії ОД № 197 від 16.02.2026 року про військове адміністративне правопорушення (а.с.1-4), який підписаний ОСОБА_1 без жодних заперечень останнього щодо викладених в ньому обставин та із зазначенням у графі пояснень про визнання своєї вини; заявою ОСОБА_1 (а.с.7), поданої ним у присутності свідків військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій зазначено, що останній був незгоден з проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння уповноваженими особами відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 з використанням спеціального технічного засобу аналізатору вмісту парів алкоголю у видихуваному повітрі «АлКонт U8300» та просив провести огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я; протоколом медичного огляду № 28, складеним КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області 15.02.2026 року (а.с.8), згідно якого за результатом огляду проведеного 15.02.2026 року о 13:40 годині у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння із показником 2,43 %0 (проміле); письмовими поясненнями свідка – офіцера групи персоналу штабу 2 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 від 16.02.2026 року (а.с.9), згідно якого 15.02.2026 року близько 12:00 години було виявлено солдата ОСОБА_1 , який перебував на території підрозділу військової частини НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, в подальшому вищевказаного військовослужбовця було направлено на огляд до Кодимської лікарні, де було встановлено алкогольне сп`яніння; а також письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 16.02.2026 року (а.с.10), в якому останній визнавав факт вживання ним алкогольного напою 15.02.2026 року після чого о 12:00 годині перебував в стані алкогольного сп`яніння та території військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 та був виявлений командиром, після чого доставлений до Кодимської лікарні, де за результатами огляду було встановлено стан алкогольного сп`яніння, а також зазначив, що свою вину визнає та просив суворо не карати; а також заявою ОСОБА_1 від 16.02.2026 року (а.с.14), в якій останній також зазначав про визнання своєї вини повністю і просив суворо не карати.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості внутрішнього змісту кожного із них та відсутності суперечностей між ними, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

Частиною 1 ст. 17220 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

При цьому, ч.3 ст. 17220 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року № 1932-XII, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX оголошено проведення загальної мобілізації.

Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17220 КУпАП.

В свою чергу заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення інкримінованого йому правопорушення, які були висловленні ним усно в судовому засіданні під час судового розгляду, суд оцінює критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови свого захисту з метою ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки дані заперечення суперечать вище наведеним доказам та спростовуються останніми.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025, від 20.10.2025 року № 793/2025 та від 12.01.2026 року № 40/2026, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX, від 21.10.2025 року 4643-IX та від 14.01.2026 року № 4757-IX.

При цьому, згідно службової характеристики (а.с.13), за місцем військової служби ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони.

Згідно змісту копії витягу із наказу від 21.11.2025 року № 345 (а.с.12) солдат ОСОБА_1 отримує грошове забезпечення військовослужбовця, що на думку суду підтверджує забезпечення останньому відповідного майнового стану.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини – воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

– щодо відстрочення виконання постанови в частині стягнення у виді штрафу:

Згідно ч.2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до першого речення ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08 (провадження № 61-15140св18) зазначив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому.

Ураховуючи розмір штрафу у 17510 грн, який є значною грошовою сумою в порівнянні з розмірами як прожиткового мінімуму для працездатної особи так і мінімальної заробітної плати, то суд приходить до висновку, що сплата порушником штрафу в такому розмірі одним платежем не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови становитиме для останнього надмірний тягар, а тому заява правопорушника про відстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню на строк п`ять місяців із відрахуванням перебігу строку цієї відстрочки з дня набрання даною постановою законної сили.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

– щодо стягнення судового збору:

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 15, 23-24, 27, 33-35, 401, 17220 ч.3, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284, 301 ч.2, 303 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17220 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1030 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17510 (сімнадцять тисяч п`ятсот десять) грн.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату суми штрафу в розмірі 17510 грн строком на 5 (п`ять) місяців з дня набрання даною постановою законної сили.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів після закінчення строку відстрочки, з наданням суду документу, що підтверджує таку сплату, а у разі несплати штрафу та/або ненадання до суду документу, що підтверджує згадану сплату, то постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко