Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №503/1832/25 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1832/25

Провадження № 2/503/353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між донькою та матір`ю. В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько – ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді майнової частки (паю) розміром 4,7 умовних кадастрових гектарів із земель Петрівської сільської ради Кодимського (тепер Подільського) району Одеської області, яка була оформлена майновим сетрифікатом серії ОД-12 № 0178485, виданим 21 серпня 1996 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області на ім`я ОСОБА_3 . Цю спадщину батько ОСОБА_4 згідно норм ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв після смерті своєї дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою він на день її смерті проживав разом. В свою чергу, її мати ОСОБА_2 цю спадщину успадкувала після смерті своєї матері ( її баби) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач являється єдиним спадкоємцем за законом після померлих ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але своєчасно не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Причину пропуску вважає поважною, вказуючи, що не звернулась до нотаріальної контори через відсутність доказів родинних відносин із спадкодавцем. У зв`язку з цим, позивач просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між донькою та матір`ю та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання позивач не з`явилась, однак надала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання також не з`явився, надавши до суду клопотання, в якому просив підготовче засідання та судовий розгляд справи провести без участі їх представника.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 виданого 04.10.2018 року, Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, у вигляді майнової частки (паю) розміром 4,7 умовних кадастрових гектарів із земель Петрівської сільської ради Кодимського (тепер Подільського) району Одеської області, яка була оформлена майновим сетрифікатом серії ОД-12 № 0178485, виданим 21 серпня 1996 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області на ім`я ОСОБА_3 .

Цю спадщину батько ОСОБА_4 згідно норм ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв після смерті своєї дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою він на день її смерті проживав разом. В свою чергу, мати позивача ОСОБА_2 цю спадщину успадкувала після смерті своєї матері ( її баби) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається з листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №745/01-16 від 17.12.2025 року, спадкові справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 та після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводились та спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. я1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

В п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" Пленум Верховного Суду України дав роз`яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між донькою та матр`ю, оскільки відсутні документи, які б підтверджували даний факт.

Зокрема, родинні відносини між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між донькою та матр`ю підтверджується копією "свидетельства о рождении"( мовою оригінау), серії IX-БМ № 449829; свидетельством о заключении брака (мовою оригіналу), серії НОМЕР_2 ; копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України; копією довідки № 352 від 02.10.2024 року, за підписом старости ОСОБА_6 , з якої вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: с.Петрівка Кодимського району Одеської області та знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_6 , копією довідки № 351 від 02.10.2024 року, за підписом старости М.Тортіки, з якої вбачається, що бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно була зареєстрована та проживала за адресою: с.Петрівка Кодимського району Одеської області та знята з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт родинних відносин, який просить встановити позивач, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно дост. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Пунктом 18 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 та п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку може бути встановлено факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.2Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 були між собою донькою та матір`ю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк у 6 (шість) місяців, з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О. Калашнікова