Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №592/20822/24 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №592/20822/24

Суддя: Криворотенко В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м.Суми

Справа №592/20822/24

Номер провадження 22-ц/816/131/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Черних О. М.

сторони:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2025 року, ухваленого в м. Суми в складі судді Алфьорова А.М.,

в с т а н о в и в:

17 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізнес Позика») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 456565-КС-001 від 21 листопада 2022 року в розмірі 48381,52 грн, яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, прострочених платежів по процентах у розмірі 31131,52 грн та 2250 грн прострочених платежів по комісії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 листопада 2022 року з відповідачем укладено кредитний договір № 456565-КС-001, за умовами якого позичальник отримав 15000 грн кредиту на споживчі потреби зі строком повернення боргу до 13 березня 2023 року. Своїх зобов`язань відповідач не виконав і станом на 14 вересня 2024 року заборгованість за договором склала 48381,52 грн та складається з 15000 грн боргу по тілу кредиту, 31131,52 грн боргу по процентам за користування кредитом та 2250 грн боргу по комісії, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 456565-КС-001 від 21 листопада 2022 року у сумі 15000 грн та 751,03 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Бізнес Позика» - адвокат Клименко Т.В. просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Доводи скарги зводяться до того, що заборгованість по процентам за користування кредитом та борг по комісії не є складовими відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України чи іншої відповідальності, на стягнення якої накладено мораторій. Заборгованість нарахована у межах строку кредитування та є платою за використання кредитних коштів.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 листопада 2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений договір про надання кредиту № 456565-КС-001, за умовами якого позичальник отримав кредит для задоволення особистих потреб у сумі 15000 грн на строк до 13 березня 2023 року (а.с. 25-26).

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію про орієнтовну повну вартість кредиту на суму 15000 грн, яка складає 31520 грн, розмір комісії – 2250 грн, строк кредитування кількість та розмір платежів (8), реальну річну процентну ставку, тощо (а.с. 24).

21 листопада 2022 року сторонами узгоджено пропозицію (оферту) укласти кредитний договір (а.с. 27-28) та прийняття (акцепт) пропозиції (а.с. 29-30).

У візуальній формі послідовності дій клієнта відображена послідовність дій відповідача при оформленні ним кредитного договору з позивачем (а.с. 31).

Листом від 12 грудня 2024 року АТ «Таскомбанк» підтвердив успішне зарахування 15000 грн 21 листопада 2022 року на картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 (а.с. 33).

Станом на 14 вересня 2024 року заборгованість відповідача за договором про надання кредиту № 456565-КС-001 від 21 листопада 2022 року становить 48381,52 грн та складається з прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, прострочених платежів по процентах у розмірі 31131,52 грн та прострочених платежів за комісією у розмірі 2250 грн (а.с. 14-16).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що кредит надавався строком до 13 березня 2023 року. Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а згодом дію воєнного стану було неодноразово продовжено. Законом № 2120-IX доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 6-1, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що 31131,52 грн прострочених платежів по процентах та 2250 грн прострочених платежів по комісії не підлягають стягненню, а тому в цій частині відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

У спірних правовідносинах укладено договір споживчого кредитування. Обставини укладення договору, розмір боргу по тілу кредиту позивач не оспорює, зустрічних вимог про визнання недійсними окремих пунктів договору щодо умов нарахування процентів за користування кредитом відповідачем у справі не заявлено, а тому апеляційний суд виходить з дійсності умов договору про розмір процентів за користування кредитом, порядок їх нарахування, а також умов про нарахування комісії.

Заявлений у позові розмір заборгованості по процентам за користування кредитом 31131,52 грн розрахований за період з 21 листопада 2022 року по 13 березня 2023 року. Борг по комісії 2250 грн виник станом на день укладення кредитного договору і за весь час дії договору не змінювався, оскільки є разовим платежем. Відповідач з моменту використання 15000 грн кредитних коштів жодного внеску на повернення боргу не здійснював.

Умови укладеного договору та матеріали справи не містять жодного письмового доказу на підтвердження того, що заявлені позивачем борг по процентам за користування кредитом та борг по комісії є неустойкою чи будь-яким іншим видом відповідальності за прострочення виконання боргового зобов`язання.

Так, відповідно до п. 2.4 Договору № 446987-КС-003 від 21 листопада 2022 року стандартна фіксована процентна ставка за кредитом – 2% в день; знижена фіксована процентна ставка в день - 1,16103334%. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 2250 грн, розмір якої залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору.

Згідно з п. 2.7 договору термін його дії до 13 березня 2023 року.

Відповідно до п. 3.2.2 договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та Додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

В п. 3.2.3 договору сторони визначили обов`язковий графік платежів за договором, згідно з яким якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по договору 31520 грн, з яких по процентах – 14270 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується. Отже, загальна сума до сплати по відсоткам дійсно становила би 14270 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.

Як зазначалось вище, відповідач не сплатив жодного платежу на погашення боргу, а тому з 06 грудня 2022 року почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 днів, починаючи з восьмого дня – 13 грудня 2022 року почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (стандартній) процентній ставці. За період з 21 листопада 2022 року по 12 грудня 2022 року включно проценти нараховувались по зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 13 грудня 2022 року по 13 березня 2023 року включно проценти нараховувались по стандартній процентній ставці – 2%.

Після 13 березня 2023 року борг по процентам за користування кредитом не нараховувався, штрафні санкції не нараховувались як під час дії договору, так і після його закінчення. Всього борг по процентам за користування кредитом становить 31131,52 грн та складається з нарахованих за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,16103334% - 3831,52 грн у період з 21 листопада 2022 року по 12 грудня 2022 року, а також нараховані за стандартною процентною ставкою 2% - 27300 грн у період з 13 грудня 2022 року по 13 березня 2023 року.

Таким чином, висновки місцевого суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення боргу по процентам у розмірі 31131,52 грн та боргу по комісії у розмірі 2250 грн є помилковими, оскільки обмежень на стягнення відповідного боргу у зв`язку з дією на території України воєнного стану чинним законодавством не встановлено.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повного або часткового повернення відповідачем доведеного боргу по процентам за користування кредитом та боргу по комісії. Наведений позивачем розрахунок боргу станом на 14 вересня 2024 року відповідає умовам укладеного кредитного договору, здійснений у межах строку його дії, а тому вимоги про стягнення 31131,52 грн боргу по процентам за користування кредитом та 2250 грн боргу по комісії підлягають задоволенню.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом дію воєнного стану продовжено.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року доповнено розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 6-1, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.

Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Водночас, вказана норма Закону діяла до 24 грудня 2023 року, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX пункт 6-1 розділу IV виключено.

Борг по процентам за користування кредитом та борг по комісії нараховані під час дії кредитного договору та не є складовими відповідальності перед кредитодавцем за прострочення повернення боргу. Не є заявлені позивачем суми неустойкою чи іншими платежами, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за договором. Заборгованість по процентам за користування кредитом позивачем нараховувалась по зниженій (пільговій) процентній ставці, а з 13 грудня 2022 року по 13 березня 2023 року проценти нараховувались по стандартній процентній ставці.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог про стягнення боргу по процентам та боргу по комісії.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За наслідками апеляційного перегляду судового рішення позов задовольняється повністю, тому рішення місцевого суду в частині компенсації судового збору підлягає зміні. За рахунок відповідача позивачу слід компенсувати 2422,40 грн судового збору за подання позову та 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2025 року в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по процентам за користування кредитом та боргу по комісії скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) 31131 грн 52 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом та 2250 грн заборгованості по комісії за договором про надання кредиту № 456565-КС-001 від 21 листопада 2022 року.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2025 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2422 грн 40 коп. судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 3633 грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

О. М. Черних

Оригінал: reyestr.court.gov.ua