Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №946/9644/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/9644/25

Провадження № 1-кп/946/251/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

24 лютого 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150001044, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого за наймом, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_6 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.23.07.2025 приблизно о 01:30 годині, більш точний час не встановлено, на території гаражу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (далі - м.Ізмаїл), під час спільного розпивання спиртного у ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, виник конфлікт із ОСОБА_6 та через деякий час ОСОБА_3 покинув територію гаражу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2». Далі, перебуваючи за межами території гаражу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», біля воріт з боку АДРЕСА_3 , у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_6 шляхом нанесення ударів в життєво-важливі органи останнього за допомогою сокири, яку ОСОБА_3 взяв біля воріт вказаної території та почав стукати у ворота.

Одразу після того як ОСОБА_6 відчинив хвіртку воріт, реалізовуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на заподіяння смерті потерпілому, розуміючи та передбачаючи протиправність та суспільну небезпечність наслідків у результаті своїх дій, ОСОБА_3 сокирою умисно наніс не менше трьох ударів в область життєво важливих органів ОСОБА_6 , а саме не менше двох ударів в область голови та одного удару в область спини у здухвинну ділянку, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді: 1) рубаної рани лівої здухвинної ділянки, яка спричинила короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше трьох тижнів (21 день), та за критерієм небезпеки для життя відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, а також 2) сочетаної відкритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку, втиснутого перелому лівої скроневої кістки, втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної кістки зліва, рубаної рани лівої скроневої ділянки; рубано-скальпованої рани тім`яної ділянки, які утворилися по одному механізму, вкрай короткий проміжок часу, та складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс сочетаної травми голови, який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Проте ОСОБА_3 не довів свій умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_6 до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий почав чинити опір та на шум вибіг ОСОБА_7 , який у той час перебував неподалік, та виштовхав ОСОБА_3 за ворота і викликав швидку медичну допомогу, яка надала необхідну медичну допомогу ОСОБА_6 .

2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК, а саме незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, коли особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 15. Замах на кримінальне правопорушення

1. Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

2. Замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

3. Замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.»

«Стаття 115. Умисне вбивство

1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, -

карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_3 злочину встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у висунутому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 22.07.2025 близько 21:00 год. він знаходився вдома, йому зателефонував ОСОБА_6 та запропонував приїхати до нього на день народження, на що він погодився. Приблизно о 21:45 год. додому повернулася ОСОБА_8 , з якою він проживає однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, та якій він повідомив, що поїде до ОСОБА_6 , після чого викликав таксі та на початку 23:00 год. він приїхав до ОСОБА_6 в гаражний кооператив. Чоловіки накрили стіл, а приблизно через 20 хвилин після нього приїхала ОСОБА_9 . З ними також випивав ОСОБА_7 . Вони сиділи протягом 40 хвилин, він випив дві чарки коньяку по 50 мл. Спочатку все було нормально, без конфліктів. У ході спілкування ОСОБА_6 стало відомо, що він знає чоловіка ОСОБА_9 , через що ОСОБА_6 почав кричати, виник конфлікт. До нього ( ОСОБА_3 ) підійшов ОСОБА_7 та попросив його піти, у зв`язку з чим він розвернувся й направився до себе в бокс, що розташований по сусідству, під НОМЕР_1, де побув приблизно 40 хвилин, після чого зателефонував ОСОБА_7 й сказав, що він знову прийде. Коли він підійшов до воріт, то покликав ОСОБА_7 , крикнувши йому «ОСОБА_6», на що той відповів «заходь». У той час ОСОБА_6 стояв на другому поверсі, він крикнув ОСОБА_6 , що прийшов не до нього. Хвіртка була відкрита, тому він сам зайшов. Відстань від хвіртки до сходів на другий поверх, де знаходився ОСОБА_6 , складає приблизно 1 метр. Зайшовши у двір, він побачив зламаний стіл, все довкола було розкидано. Він зазначив, що рюкзак з сокирою, який належить ОСОБА_6 , весь час був на другому поверсі з потерпілим. Через 10 хвилин він побачив, що ОСОБА_6 біжить на нього сходами, тримаючи в руках сокиру, з якою він на нього впав, бо оступився на сходах. З його слів, лезо сокири ОСОБА_6 направив саме в його сторону. Сокира спочатку знаходилась у правій руці потерпілого. Коли він впав на спину, а ОСОБА_6 впав йому на живіт, таким чином, що голова ОСОБА_6 була на рівні його грудей, при цьому ОСОБА_6 тримав сокиру на витягнуту руку в області його голови, витягувався та, перебуваючи у лежачому стані спертим на його живіт, намагався завдати йому удар сокирою. Між ними почалась боротьба, він обома руками схопив руку ОСОБА_6 з сокирою та прикладав сили, щоб робити рухи справа наліво, а потім перекинув ОСОБА_6 на ліву сторону від себе та забрав сокиру. В ході боротьби ним випадково були нанесені кілька ударів ОСОБА_6 , що дозволило йому перехопити сокиру коли він вивертався. Тримаючи сокиру в руці в той момент, коли він вставав, він лише один раз наніс удар ОСОБА_6 по спині, наміру зашкодити потерпілому він не мав взагалі. Оскільки на вулиці було темно, він не бачив, що удар в ході боротьби був нанесений саме в голову. Він боявся, що ОСОБА_6 завдасть йому тілесні ушкодження сокирою, бо він сильніший, але його врятувало те, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння. Далі, ОСОБА_7 допоміг ОСОБА_6 підвестися та вони пішли. Жодних слідів крові він не бачив. Переконавшись, що ОСОБА_6 більше не має наміру битися, він кинув сокиру на землю та пішов. Було близько 01:00 год. ночі. Він розповів, що до цього жодних конфліктів у нього з ОСОБА_6 не виникало, вони товаришували, працювали разом, він завжди йому допомагав.

6.При цьому в ході дачі показань під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 детально та послідовно описав свої бачення обставин події, що мала місце 23.07.2025, а також на власний розсуд наочно продемонстрував обстановку та механізм події, що відбувалася між ним та потерпілим ОСОБА_6 , з його погляду.

7.Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у вчинені замаху на вбивство ОСОБА_6 повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказами, оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку.

8.Так, відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.07.2025, ОСОБА_6 повідомив про те, що 23.07.2025 близько 01:30 год. за адресою: АДРЕСА_5, ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження в область голови, а саме вдарив декілька разів сокирою в область тім`я (т. 1 а.п. 57).

9.Зазначена заява стала підставою для внесення відомостей 23.07.2025 до ЄРДР за №12025162150001044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, та початку досудового розслідування (т. 1 а.п. 53).

10.Під час огляду місця події, зі згоди володільця ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 58), відповідно до даних протоколу від 23.07.2025 з додатками (т. 1 а.п. 59 - 68) було оглянуте подвір`я ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташоване за адресою: АДРЕСА_5, де під сходами на землі виявлено фрагмент, схожий на сокиру із написом INTERTOOL з пластиковою рукояткою чорного та червоного кольору, зі слідами бруду та іржі, розмірами: загальна довжина 35,7 см, ширина рукояті 3,5 см, ширина обуха 12 см, висота леза 6,5 см. Крім того, на землі біля сокири також виявлено фрагменти скла від пляшки з-під горілки NEMIROFF. На відстані 2 метра від металевих воріт на бетонній поверхні виявлено сліди речовини бурого кольору, які відобразились у виді крапель та ліній не точної та не виразної форми загальними розмірами 113х50 см, які за даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи №1594 від 27.08.2025, являється кров`ю та належить потерпілому ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 207 - 210).

11.Про те, що обвинувачений ОСОБА_3 в момент вчинення кримінального правопорушення перебував на місці події і саме він скоїв незакінчений замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6 свідчить сукупність таких доказів, що були досліджені судом.

12.Потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду пояснив, що з ОСОБА_3 перебував у дружніх стосунках, останній ніколи не йому не погрожував та не проявляв жодної агресії. Того дня, 22.07.2025 вдень він працював, а ввечері святкував свій день народження, на святкування покликав товаришів, а саме ОСОБА_7 та ще одного сусіда по боксу. Ближче до опівночі приїхала ОСОБА_9 , привезла поїсти. Через деякий час приїхав ОСОБА_3 , вони всі разом сиділи й випивали, аж раптом ОСОБА_3 як сказився, почав кричати, вони почали спілкуватися на підвищених тонах, проте причин для сварки не було, він не чинив жодного супротиву, між ними була лише словесна перепалка. Всі перебували в адекватному стані, хоча й були емоційно збудженими, а ОСОБА_3 поводив себе агресивно, у нього були великі очі. Він попросив ОСОБА_3 піти додому, однак той заперечував, хотів битися. ОСОБА_7 не сподобалася їх поведінка та галас, а тому він всіх розігнав. ОСОБА_3 пішов у невідомому напрямку, а він разом з ОСОБА_9 піднявся на другий поверх для відпочинку, оскільки вже була комендантська година. Він зазначив, що стіл, за яким вони сиділи, а також зелений рюкзак, який йому належить та в якому знаходилися інструменти, в тому числі його сокира, перебували у боксі. Згодом цей рюкзак ОСОБА_7 викинув за ворота, можливо саме тоді ОСОБА_3 й поцупив сокиру з рюкзаку. Знаходячись з ОСОБА_9 на другому поверсі, він почув гомін, виявилося, що це повернувся ОСОБА_3 , який кувалдою бив по воротам. Він спустився на гомін, в руках у нього нічого не було, відчинив хвіртку, аж раптом отримав один удар по голові, а за ним ще один, від якого він впав. Після другого удару він побачив перед собою ОСОБА_3 . Він почав у лежачому стані, спертим руками відсуватися від ОСОБА_3 , намагаючись втекти від нього, але останній наніс йому ще один удар у задню частину тулубу. Добираючись до гаражу, він перебував у шоковому стані, у зв`язку з чим інших ударів він не відчув. Потерпілий також зазначив, що це вже вдруге в своєму житті він отримав удар по голові: колись його вже били молотком по голові. Він побачив кров, після чого більше нічого не пам`ятає. Крім ушкодження голови, у нього також була різана рана на спині та на руці. Він також зауважив, що дійсно часто перебував у гостях у ОСОБА_3 , однак жодного разу не точив у нього свою сокиру. ОСОБА_3 знав, що у нього є сокира. З його слів, конфлікт між ним та ОСОБА_3 почався саме після того, коли останній дізнався, що у ОСОБА_9 є чоловік і його турбувало чому саме він спілкується з жінкою та які між ними стосунки. ОСОБА_3 вбив би його, якби не ОСОБА_7 , який вибіг на гомін, підбіг до ОСОБА_3 та схопив його за руки. Тоді ж він мав час, щоб відбігти до гаражу, де сів, розвернувся й побачив як ОСОБА_7 вивів за ворота ОСОБА_3 . Він також розповів, що у ОСОБА_3 вже був прецедент, коли він вдарив людину молотком. Після події ОСОБА_3 не цікавився станом його здоров`я та не допомагав матеріально. За наслідками отриманих ушкоджень йому зробили рентген, встановили пластину в голову, зашили рану на спині, протягом трьох днів він лежав у лікарні м. Ізмаїл, після чого деякий час перебував на стаціонарному лікуванні в Одеській обласній клінічній лікарні, а згодом продовжив амбулаторне лікування.

13.Крім того, під час проведення слідчого експерименту за його участю, згідно відповідного протоколу від 04.11.2025 (т. 1 а.п. 130 - 135), у присутності понятих та судово-медичного експерта ОСОБА_10 , за допомогою ляльки-манекена та умовного предмета - сокири в приміщенні Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області потерпілий ОСОБА_6 відтворив обстановку та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, що мало місце 23.07.2025. Так, ОСОБА_6 зазначив, що місцем вчинення злочину є територія гаражу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташована по АДРЕСА_5, власником якого є ОСОБА_7 . ОСОБА_6 продемонстрував як відкрив хвіртку до приватної території через стукіт по воротам, після чого одразу отримав перший удар сокирою по голові, через що почав втрачати свідомість, але не впав, зробив крок назад та отримав другий удар по голові, після чого впав на землю. Далі, потерпілий показав як він намагався підвестися та втекти від нападника, а саме від свого товариша ОСОБА_3 , але при спробі встати, знаходячись напівобертом та спиною до останнього, спираючись руками на землю, отримав тертій удар по спині. Після цього ОСОБА_3 вигнав ОСОБА_7 , який вибіг на гучні крики, а потерпілий піднявся та пішов до гаражу. ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 , яка була у приміщенні гаражу, надали першу медичну допомогу та викликали швидку медичну допомогу.

14.Згідно листа КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня», ОСОБА_6 був доставлений до лікарні 23.07.2025 о 02:00 год. з попереднім діагнозом: «Відкрита черепно-мозкова травма. Вдавлений перелом кісток черепу. Пневмоцефалія. Рублені рани голови. Рублена рана лівої здухвинної ділянки» (т. 1 а.п. 69).

15.Відповідно до даних протоколу тимчасового доступу та опису від 15.08.2025, з КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня», розташованого за адресою: пр. Незалежності, 68, м. Ізмаїл, на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2025 (т. 1 а.п. 78 - 79) було вилучено медичну карту стаціонарного хворого №4106 ОСОБА_6 на 17 арк. та інформацію про групу крові останнього (т. 1 а.п. 80 - 82).

16.Крім того, заявою потерпілий ОСОБА_6 надав медичну документацію з його лікування в м.Одеса на 10 аркушах для проведення судово-медичної експертизи (т. 1 а.п. 96).

17.З медичної карти стаціонарного хворого №4106 КНП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльська міська центральна лікарня», а також з виписки з цієї медичної карти вбачається, що ОСОБА_6 був доставлений швидкою медичною допомогою та госпіталізований у цей медичний заклад 23.07.2025 о 02:00 год. з переломом склепіння черепа, зі скаргами на біль в ранах, загальну слабкість, нудоту, втрату свідомості. При первинному огляді травматологом виявлено в скроневій ділянці зліва рублену рану до 1,5 см з чіткими краями, в тім`яній ділянці рублену рану до 3 см півмісячної форми, в здухвинній ділянці зліва рублену рану до 5 см з рівними чіткими краями, та встановлений попередній діагноз: «Відкрита черепно-мозкова травма. Вдавлений перелом кісток черепу. Пневмоцефалія. Рублені рани голови. Рублена рана лівої здухвинної ділянки». За наслідками телемедичного консультування з нейрохірургом ОСОБА_11 ОСОБА_6 25.07.2025 був переведений до КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» для подальшого лікування (т. 1 а.п. 90 - 94, 95).

18.А з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №17337 КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» вбачається, що ОСОБА_6 знаходився на лікуванні з 25.07.2025 до 30.07.2025 з діагнозом: «Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Втиснутий імпресійний багатоуламковий перелом тім`яної кістки зліва. Рублені рани склепіння черепу та поперекової ділянки зліва». Крім того, з цієї ж виписки вбачається, що 25.07.2025 ОСОБА_6 було проведено операцію, під час якої здійснено вторинну хірургічну обробку, усунення втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної кістки зліва шляхом резекційної трепанації, а також зроблено первинну пластику дефекту черепу титановою пластиною з гвинтами. ОСОБА_6 був виписаний з КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» для подальшого лікування та під нагляд невролога, сімейного лікаря, хірурга у ЛПЗ за місцем мешкання (т. 1 а.п. 89).

19.Характер тілесних ушкоджень, зазначених у п. 1 вироку, завданих ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 , а також ступінь їх тяжкості та локалізація визначені висновком судово-медичної експертизи № 129 від 18.08.2025 (т. 1 а.п. 97 - 99). Зокрема, експертизою встановлено, що у ОСОБА_6 виявлена сочетана відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку, втиснутого перелому лівої скроневої кістки, втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної кістки зліва, рубаної рани лівої скроневої ділянки, рубано-скальпованої рани тім`яної ділянки. Ушкодження голови у ОСОБА_6 утворилися по одному механізму, вкрай короткий проміжок часу, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс сочетаної травми голови, який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Тілесні ушкодження заподіяні незадовго до надходження ОСОБА_6 в стаціонар та могли утворитися в період, зазначений в медичній документації (медична карта №4106 стаціонарного хворого КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня»), тобто 23.07.2025.

Окрім цього, у ОСОБА_6 виявлена рубана рана лівої здухвинної ділянки, яка заподіяна ударною дією рубаного предмета, що підтверджується прямолінійною формою ран, а також переважанням довжини і ширини рани над її глибиною. Враховуючи розміри рани і довжини ранового каналу, можна припустити, що наявний предмет має ріжучу-рубану контактуючу частину. Рубана рана лівої здухвинної ділянки у ОСОБА_6 спричинила короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше трьох тижнів, та відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

В дослідній частині цього ж висновку експерт детально описав наявні тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_6 , з якими він поступив до КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня» о 02:00 год. 23.07.2025 з попереднім діагнозом: «Відкрита черепно-мозкова травма, вдавлений перелом кісток черепу, пневмоцефалія, рублені рани голови, рублена рана лівої здухвинної ділянки».

20.На думку суду, вказаний висновок судово-медичної експертизи є повним та ґрунтовним, оскільки з дослідної частини вбачається, що експертом були враховані дані усіх медичних документів, що були надані на дослідження.

21.Вказаною судово-медичною експертизою, а також судово-медичною експертизою №221 від 10.11.2025 (т. 1 а.п. 137 - 139), також були оцінені версії обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 щодо отримання останнім виявлених у нього тілесних ушкоджень і зроблений висновок про те, що можливість утворення виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень при обставинах, як пояснив ОСОБА_3 , а саме: «коли ОСОБА_3 повернувся через 15 - 20 хвилин після словесного конфлікту між ним та ОСОБА_6 , то побачив як останній з сокирою в правій руці спускався по сходах, замахуючись сокирою, в той час як він ( ОСОБА_3 ) ухилився та разом з потерпілим впив на землю з асфальтного покриття. Сокира залишилась в руках у потерпілого ОСОБА_6 , та в той час ОСОБА_3 вихопив її з його рук та відмахувався від нього обидвома руками, в одній з яких, а саме в правій, була сокира, та можливо завдав удар в цей момент потерпілому ОСОБА_6 , що ОСОБА_3 не пам`ятає» - не виключена, але вона маловірогідна. А можливість утворення виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень при обставинах, як пояснив останній, у тому числі під час слідчого експерименту, а саме: «коли ОСОБА_3 повернувся після словесного конфлікту, та гучно стукав по воротам, на цей звук вийшов потерпілий ОСОБА_6 , та, відкривши хвіртку, одразу отримав удар в голову, після чого почав втрачати рівновагу, але встояв, та отримав другий удар в голову, після чого впав на землю. Перебуваючи на землі, напівобертом та спиною до нападника, спирався руками на землю й намагався піднятися та отримав третій удар по спині. Після чого вибіг свідок ОСОБА_7 та виштовхав ОСОБА_3 за територію й надав першу медичну допомогу ОСОБА_6 » - не виключена, і найвірогідніше тілесні ушкодження утворилися саме за цією версією ОСОБА_6 .

22.Крім того, під час судового розгляду був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_10 , який роз`яснив свої висновки, чітко та однозначно вказавши, що наявні у потерпілого ОСОБА_6 рани на голові не могли бути отримані в 2011 році. Рана як правило загоюється протягом 7 - 9 днів, а кістки черепа - протягом 21 дня. Відокремлені осколки кістки черепа в шкірі не можуть зберігатися протягом тривалого часу та відторгаються організмом у найкоротші вказані строки, у тому числі через гнійні процеси, і залишатися в шкірі роками не можуть. Поняття «рана» не є тотожним поняттю «рубець», рубець утворюється внаслідок загоєння рани, тому якщо йде мова про «рану», то це завжди буде «свіже» тілесне ушкодження. Він, дослідивши, медичні документи, у тому числі й вищенаведені, в яких було вказано, що на момент надходження потерпілого в лікувальний заклад в рані знаходились уламки кісток. З його слів, старі рани утворюють рубці. Він же досліджував свіжі рани, а не рубці, ба більше, йому не була відома інформація щодо попередніх травм потерпілого. Голова найбільш кровонасичений орган, а тому якщо нова рана була нанесена у ту ж ділянку, де знаходилася стара рана, то знову могло відбутися травмування, тобто міг виникнути перелом, нова травма не залежить від старої. Він зазначив, що під час дослідження вивчається вся травма з усіма ушкодженнями, і він дійшов висновку, що існуючі рани на голові у потерпілого були отримані ним виключно незадовго до його надходження в лікарню 23.07.2025 і не могли були отримані ним ще у 2011 році, оскільки вони з того часу до 2025 року загоїлися би. Щодо врахування сили нанесення ударів він зазначив, що не може сказати з якою саме силою були нанесені удари ОСОБА_6 , оскільки кожна людина наносить удар з різною силою.

Експерт також був присутнім під час допиту обвинуваченого ОСОБА_3 та мав можливість безпосередньо сприйняти його показання та наочну демонстрацію ОСОБА_3 механізму їх з ОСОБА_6 взаємодії, після чого підтвердив раніше зроблені ним висновки, що завдання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень за версією ОСОБА_3 є маловірогідною, більш вірогідною є версія, висунута потерпілим ОСОБА_6 .

23.Окрім оцінки вірогідності механізму отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень судово-медичним експертом, також і суд вважає неспроможною версію ОСОБА_3 , оскільки з точки зору здорового глузду важко уявити реалістичність описаного ОСОБА_3 механізму його взаємодії з ОСОБА_6 , адже фізіологічно є неможливим завдання значних тілесних ушкоджень людиною, яка лежить на животі іншої людини з витягнутими двома руками із сокирою, оскільки в цьому випадку у людини із сокирою відсутня надійна точка опори з поверхнею, на якій лежать обидва, та необхідна амплітуда розмаху для нанесення ушкодження, що з урахуванням стану сп`яніння свідчить про неможливість завдання у такий спосіб істотних тілесних ушкоджень, як тому, хто лежить знизу, так і тому, хто лежить зверху шляхом відібрання сокири з рук останнього, адже той, що лежить знизу, також обмежений в рухах як у зв`язку з відсутністю достатньої амплітуди для розмаху та надання прискорення сокирі, так і у зв`язку з прикладанням фізичної сили супротивника для утримання сокири. Якраз, враховуючи міцність тім`яної та скроневої кісток черепа людини, для їх розламу необхідне прикладання значної сили, для чого слід окрім прикладання відповідної сили м`язів рук, також слід надати і прискорення знаряддю шляхом розмаху. А це свідчить про те, що ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження в область голови саме шляхом їх спричинення знаряддям - сокирою - з розмаху та з прикладанням сили м`язів рук, що в умовах обмежених рухів під час взаємної боротьби досягти неможливо.

24.З урахуванням вказаних об`єктивних даних, які містяться в медичних картках стаціонарного хворого ОСОБА_6 , а також у висновку судово-медичної експертизи № 129 від 18.08.2025 (т. 1 а.п. 97 - 99), у взаємозв`язку з роз`ясненням висновку самим судово-медичним експертом, на думку суду, висновки експерта є об`єктивними та повністю узгоджуються з усіма іншими доказами, що були наведені вище, а також, що будуть наведені нижче, а тому є обґрунтованими. Вказані докази не викликають жодних сумнівів того, що ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження саме 23.07.2025, безпосередньо перед його доставкою швидкою медичною допомогою в лікарню, а не в 2011 році, як на це звертала увагу сторона захисту. Так, як з медичних документів, з висновку судово-медичної експертизи, так і з роз`яснень судово-медичного експерта, виявлені при госпіталізації 23.07.2025 о 02:00 год. ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у тому числі сочетана відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку, втиснутого перелому лівої скроневої кістки, втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної кістки зліва, рубаної рани лівої скроневої ділянки, рубано-скальпованої рани тім`яної ділянки, були «свіжими», були отримані ОСОБА_6 саме 23.07.025, і не могли були отримані ним ще в 2011 році.

25.Крім того, версія потерпілого ОСОБА_6 про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень також підтверджується показаннями інших свідків, які були присутніми в день події на місці події.

26.Так, свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 перебуває у дружніх стосунках, з ОСОБА_3 знайомий рік, а з ОСОБА_6 - вже близько десяти років, ніколи жодних конфліктів між чоловіками не було. Так він розповів, що якось він зустрівся у своєму гаражі, розташованому по АДРЕСА_4 зі своїми товаришами, у тому числі із ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Окрім них ще була ОСОБА_9 , а також заходив на нетривалий час ще один чоловік. Вони багато випивали того дня, він деколи відходив від столу, але повертався, щоб випити. Приблизно о 22:00 год. між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виникла сварка, причина якої нікому невідома. Він попередив чоловіків, щоб вони поводили себе адекватно та не голосили. Згодом він зібрав залишки зі столу та все викинув, він також взяв усі речі потерпілого ОСОБА_6 , а саме декілька ящиків, пакетів, рюкзак, в якому, начебто, була сокира потерпілого, та викинув усе перед воротами ззовні, від цього все падало, після чого всі розійшлися. ОСОБА_3 залишив територію гаражу, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_12 піднявся нагору по сходам, оскільки вже була комендантська година. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся, почав стукати по воротам, на галас спустився ОСОБА_6 , у нього в руках при цьому нічого не було, а він же ( ОСОБА_7 ), у свою чергу, розвернувся та пішов у свій бокс. Спочатку все було начебто тихо, він не чув ніякого галасу, однак незабаром почув ніби хтось впав. У той момент він подумав, що нарешті хтось когось вдарив, оскільки все йшло до цього. Він вийшов на подвір`я та побачив на землі, спертого на руках, ОСОБА_6 , який намагався підвестися, а поряд з ним стояв ОСОБА_3 , тримаючи в руках сокиру, яка належала потерпілому. Оскільки світло було не досить гарним, він побачив лише рукоятку, а в руках ОСОБА_6 нічого не було. Самого моменту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 він не бачив. Після чого він виштовхав ОСОБА_3 за хвіртку, взявши його за руки та провів ОСОБА_6 до себе в бокс, посадивши його на крісло, де він розгледів тілесні ушкодження ОСОБА_6 на голові. Вже згодом, він також виявив ушкодження на його руці та на спині, побачивши закривавлене крісло. До приїзду швидкої, яка приїхала через приблизно 30 хвилин, він прибрав та заніс усі речі, які перед цим викинув, у тому числі речі потерпілого та стіл, за яким вони сиділи, щоб навести лад, щоб усе не було розкиданим по приїзду швидкої.

27.Обставини та обстановку події, що мала місце 23.07.2025 між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 , свідок ОСОБА_7 також докладно описав під час проведення слідчого експерименту за його участю, згідно відповідного протоколу від 23.07.2025 та додатку до нього у виді відеозапису, який був оглянутий безпосередньо під час судового розгляду. Так, ОСОБА_7 на місці події, знаходячись на території, яка перебуває в його користуванні, що складається з огородженої території з гаражами для здійснення ремонтних робіт автомобілів, показав обставини заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_7 показав, де саме зазначені особи вживали спиртне та де спочатку між ними виник словесний конфлікт, а саме в гаражі, де працював ОСОБА_6 . Він показав, як після тривалого словесного конфлікту ОСОБА_6 піднявся до кімнати відпочинку по драбині на другий поверх будівлі, а ОСОБА_3 покинув територію. Зазначив, що обидва чоловіки перебували у стані алкогольного сп`яніння. Він же викинув за хвіртку стіл з усім, що на ньому знаходилось, а також речі потерпілого, у тому числі його інструмент, серед якого й була його сокира, яка стала знаряддям завдання тілесних ушкоджень. Після цього він зачинив хвіртку за засов. Далі, ОСОБА_7 показав як через нетривалий проміжок часу ОСОБА_3 повернувся і почав кликати потерпілого, стукав кувалдою по хвіртці, по дверях кімнати відпочинку, де знаходився ОСОБА_6 , перелізши через паркан і потрапивши на територію таким чином, а ОСОБА_6 не вийшов. Свідок показав, як вигнав ОСОБА_3 за територію, відібравши у нього кувалду, та знову зачинив за ним на засов металеву хвіртку. Після цього ОСОБА_7 показав, як знову через нетривалий проміжок часу (10 - 15 хвилин) ОСОБА_3 знову почав стукати у хвіртку, опинився у дворі, до нього спустився ОСОБА_6 та вони знову почали словесну сварку. Він показав як відійшов та через 5 - 10 хв. почув як ОСОБА_6 випроводив ОСОБА_3 за хвіртку, при цьому обидва висловлювалися нецензурною лайкою, після чого настала тиша, і за декілька секунд він почув як щось впало, на що він подумав, що нарешті вони почали битися, бо до цього все йшло. Він підійшов та побачив як на бетонному покритті лежав ОСОБА_6 головою до гаражу та намагався встати, але знову впав, а біля нього стояв ОСОБА_3 , який не замахувався, а стояв в шоці від того, що він зробив. ОСОБА_7 показав як підбіг до ОСОБА_3 , схопив його за руки, почав його виштовхувати та побачив у руці сокиру, яка належить потерпілому, яку до цього він виніс на вулицю за хвіртку разом з речами потерпілого, після того як прибрав залишки їжі. Далі, він показав як саме підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , підхопив його та відвів до свого гаражу, покликавши при цьому ОСОБА_9 . Також, ОСОБА_7 детально показав два ушкодження, які він побачив на голові у ОСОБА_6 , а також одне ушкодження на руці та одне ушкодження в області нирки, які, за словами ОСОБА_6 , йому наніс саме ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_7 також зазначив, що в ту ніч пройшов дощ (т. 1 а.п. 140 - 143, 146).

28.Показання свідка ОСОБА_7 , надані ним під час судового розгляду, є логічними та послідовними, вони повністю збігаються з даними, здобутими під час слідчого експерименту, проведеного за його участю під час досудового розслідування безпосередньо в день події, вони також повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6 . У зв`язку з цим суд визнає їх достовірними. Сторона захисту не навела жодних обґрунтувань щодо наявності підстав у свідка ОСОБА_7 та у потерпілого ОСОБА_13 обмовляти обвинуваченого ОСОБА_3 . Так, як пояснив потерпілий ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7 , що визнав і сам обвинувачений ОСОБА_3 , вони всі втрьох перебували у дружніх стосунках, у зв`язку з чим підстав для обмовляння один одного об`єктивно відсутні.

29.Та обставина, що свідок ОСОБА_7 викидав стіл з продуктами свідчать і дані протоколу огляду місця події від 23.07.2025 (т. 1 а.п. 59 - 68), з таблиці ілюстрацій якого вбачається, що під сходами на другий поверх, що розташовані в безпосередній близькості від вхідної на територію хвіртки, були виявлені розбита пляшка з-під горілки, пластикові виделки, пакування від закусок (ілюстрації 9, 10, 15, 16), також пакування від закусок були виявлені і біля хвіртки з зовнішньої сторони (ілюстрація 2).

30.Більше того, пояснення потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 також підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка під час судового розгляду пояснила, що знайома як з обвинуваченим ОСОБА_3 , так і з потерпілим ОСОБА_6 . Так, вона розповіла, що 22.07.2025 після 20:00 год., у темний час доби, вона приїхала до свого знайомого ОСОБА_6 , який перебував разом з ОСОБА_3 та ще двома чоловіками, начебто на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_6 . Її запросили на день народження, який святкували за місцем роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_3 : вони займалися ремонтами автомобілів. Чоловіки виглядали адекватними, поводили себе спокійно, сиділи, випивали, кілька разів відходили поговорити. Згодом ОСОБА_3 кудись відійшов, а вона разом з ОСОБА_6 пішла на другий поверх за своєю сумкою. При цьому вона зазначила, що ніхто нічого зі столу не прибирав, все лишили та й розійшлися. Раптом вони почули дивний звук, начебто, хтось стукав чимось по воротам. Вона лишилася на другому поверсі, а ОСОБА_6 вирішив спуститися на гомін, щоб з`ясувати, що відбувається. При собі у ОСОБА_13 нічого не було, ані сокири, ані жодного іншого предмета. Вона говорила ОСОБА_6 , щоб не звертав уваги, мовляв, ОСОБА_3 зараз постукає та заспокоїться. Коли вона вирішила також спуститися, почувши як закричав ОСОБА_7 , що потерпілого ударили, то вже побачила закривавленого ОСОБА_6 . Обвинувачений ОСОБА_3 весь час кричав «ОСОБА_6, ОСОБА_6», а ОСОБА_7 викрикував щось на кшталт «ти що?», маючи на увазі удар. Вона не бачила як все відбувалося, лише зазначила про те, що з вікна в руках у ОСОБА_3 побачила сокиру. Вона впевнена в тому, що бачила в руках у ОСОБА_3 саме сокиру, коли той стояв біля воріт. Кому саме належала сокира їй невідомо. Вона разом з ОСОБА_7 викликала швидку, по приїзду якої вона поїхала разом з ОСОБА_6 до лікарні, а ОСОБА_7 залишився на місці події. Протягом всього часу лікування ОСОБА_6 ні від кого жодна допомога не надходила. Вона розповіла, що того вечора жодних конфліктів між чоловіками не було, ОСОБА_3 , в принципі, голосний, він відходив разом з ОСОБА_6 поговорити, однак про що саме вони говорили їй невідомо. Після однієї такої розмови між чоловіками, ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_3 краще піти. ОСОБА_6 розповідав їй, що коли він відчинив ворота, ОСОБА_3 наніс йому удар.

31.Отже, вказані показання свідка ОСОБА_9 також є логічними та послідовними та також узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 . Суд не знаходить підстав для того, щоб недовіряти їм. Таких не навела й сторона захисту. Суд не погоджуються з посиланнями сторони захисту на те, що свідок не могла бачити з віка, що відбувається, оскільки воно виходить не в бік воріт з хвірткою, біля якої усе відбулося та біля якої ОСОБА_3 стояв, а у двір, оскільки як з даних додатків до протоколів огляду місця події від 23.07.2025 (т. 1 а.п. 59 - 68) та від 08.08.2025 (т. 1 а.п. 101 - 106) у виді таблиць ілюстрацій - №№1, 2, 4 протоколу від 23.07.2025 та №1 протоколу від 08.08.2025 відповідно, так і з даних додатку до протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 23.07.2025 у виді відеозапису (т. 1 а.п. 140 - 143, 146), чітко вбачається, що на другому поверсі розташовані дві вхідні двері, біля кожної по одному вікну: біля правої двері - праворуч від неї, біля лівої двері - ліворуч, і з обох вікон проглядається ділянка місцевості, на якій знаходяться ворота з вхідною хвірткою.

32.Показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_3 стукав із зовнішньої сторони хвіртки чимось важким металевим, а саме належною потерпілому сокирою, яку свідок ОСОБА_7 викинув перед цим за хвіртку, об`єктивно підтверджуються також даними протоколу огляду місця події від 08.08.2025 з додатком у виді фототаблиці (т. 1 а.п. 101 - 106), згідно яким у ході огляду ділянки місцевості, що розташована біля «боксу» ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» під № 29 по вул. Болградське шосе в м. Ізмаїлі, за участю свідка ОСОБА_7 , на хвіртці із зовнішньої сторони виявлено пошкодження фарбового покриття у кількості 4 шт., найбільшим розміром 12 х 18 мм, яке є увігнутим всередину із трьома слідами в епіцентрі, які утворилися внаслідок тиску або удару гострим предметом. При цьому під час огляду ОСОБА_7 зазначив, що дані ушкодження фарбового покриття воріт утворилися в ніч з 22.07.2025 на 23.07.2025 внаслідок того, що його знайомий ОСОБА_3 бив якимось предметом по воротам та кричав. На думку суду, під час первинного огляду місця події, що мало місце 23.07.2025, на вказані подряпини могли й не звернути увагу, у зв`язку з тим, що за розмірами вони є незначними, а також у зв`язку з тим, що про те, що ОСОБА_3 бив металевим предметом по воротам в ніч з 22.07.2025 на 23.07.2025 стало відомо вже згодом, після проведення первинного огляду місця події. Наявність вказаних подряпин на воріт із зовнішнього боку від гострого металевого предмета також об`єктивно підтверджують ті обставини, що свідок ОСОБА_7 викинув усі речі потерпілого на вулицю, за хвіртку, у зв`язку з чим у потерпілого ОСОБА_6 його сокира не могла бути при ньому, коли він піднявся на другий поверх разом з ОСОБА_9 , а знаходилась саме на вулиці, яку й підібрав ОСОБА_3 . А це свідчить про неспроможність версії обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що, коли він у черговий раз увійшов на територію, то потерпілий ОСОБА_6 спустився на нього по сходам із сокирою в руках, а якраз підтверджує версію потерпілого ОСОБА_6 про те, що, після того, як ОСОБА_3 стукав сокирою по воротам із зовнішнього боку та після цього, коли ОСОБА_6 спустився на галас ОСОБА_3 , то отримав удари по голові.

33.Під час безпосереднього огляду речового доказу судом у судовому засіданні, а саме сокири з написом «INTERTOOL», були виявлені подряпини на її лезі, наявність яких також вбачаються з додатку до протоколу огляду місця події від 23.07.2025 у виді таблиці ілюстрацій (т. 1 а.п. 59 - 68). Під час безпосереднього огляду цієї сокири суд також мав можливість переконатися, що лезо сокири не є загостреним, на що посилався обвинувачений ОСОБА_3 . Під час огляду цієї сокири обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що це саме та сокира, що належить потерпілому ОСОБА_6 , з якою він, начебто, на нього накинувся.

34.Деякі неточності в показаннях потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 щодо часу, коли всі зібралися для святкування дня народження, щодо кількості разів повернення ОСОБА_3 після того, як його попросили залишити місце події, щодо того, куди саме він дів знаряддя після нанесення тілесних ушкоджень та щодо інших дрібниць про обставини, які відбувалися в день події, суд пов`язує з тим, що всі перебували у стані сп`яніння, у зв`язку з чим можуть плутати деякі несуттєві деталі, які на суть вчиненого ОСОБА_3 злочину не впливають. Крім того, потерпілий ОСОБА_6 також може не пам`ятати деякі подробиці всіх подій, що відбувалися в день нанесення йому тілесних ушкоджень, у зв`язку з отриманим ним тяжких тілесних ушкоджень по голові, від яких він втрачав свідомість (що випливає з медичних документів та про що пояснив сам потерпілий). Проте, про інші важливі обставини, що мають значення для цього провадження, у тому числі щодо того, що ОСОБА_6 піднявся на другий поверх без своєї сокири, щодо того, що свідок ОСОБА_7 спочатку викинув належні ОСОБА_6 речі, у тому числі сокиру, на вулицю за хвіртку, а потім прибрав їх до приїзду швидкої медичної допомоги, а також щодо того, що саме ОСОБА_3 зайшов на територію із сокирою в руках, якою й наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 в життєво важливі органи - в голову та в область здухвинної ділянки, потерпілий та вказані свідки дали послідовні та чіткі пояснення, які в цій частині повністю узгоджуються між собою та об`єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом. Саме тому у суду не виникає сумнівів у правдивості та достовірності показань, наданих потерпілим ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

35.Показання свідка ОСОБА_7 в тій частині, що він викинув усі речі потерпілого ОСОБА_6 , у тому числі належну йому сокиру, не можуть бути спростовані показаннями свідка захисту ОСОБА_15 , який під час судового розгляду пояснив, що він працює охоронцем у ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», заступає на чергування на добу, сторожка знаходиться біля підприємств, поряд розташовані гаражі та СТО. Раніше працював з обвинуваченим ОСОБА_3 , а потерпілого ОСОБА_6 ніколи до цього й не знав. Одного разу, перебуваючи на чергуванні у сторожці, вночі він почув галас «ОСОБА_6, ОСОБА_6!», одразу зрозумів, що кричав ОСОБА_3 , вийшов на вулицю, щоб послухати, що відбувається. На галас ОСОБА_3 спустився по сходинкам власник - ОСОБА_6 . Він зазначив, що йому все добре було видно, оскільки гаражі, де відбувалася подія, знаходяться на відстані 10-ти метрів від сторожки, де він працює. Спускаючись сходами, ОСОБА_6 голосив та сварився грубою нецензурною лайкою, а ОСОБА_3 , у свою чергу, казав «давай спокійно поговоримо». Він зазначив, що нічого в руках ОСОБА_3 не бачив. З його слів ОСОБА_3 завжди поводив себе спокійно, ніколи ні з ким не сварився, він його не бачив у нетверезому стані. Він повернувся до сторожки й продовжив перегляд фільму. Зі сторожки все добре чутно. Через годину він оглянув територію, проте нічого дивного перед воротами гаражного кооперативу він не бачив: ані викинутих речей, ані ще будь-чого. Він не може сказати точний час, коли саме приїхала швидка медична допомога, а також взагалі не бачив, щоб до 08:00 ранку приїжджали працівники правоохоронних органів.

36.Враховуючи, що вказаний свідок ОСОБА_15 не міг сказати, коли саме приїхала швидка медична допомога на місце події, те, що він здійснював огляд території через годину після сутички, що мала місце між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , під час чого нічого дивного перед воротами гаражного кооперативу він не бачив: ані викинутих речей, ані ще будь-чого, те, що він у той час переглядав фільм у сторожці, а також те, що свідок ОСОБА_7 спочатку викинув речі потерпілого за хвіртку на вулицю, а потім після сутички, що відбулась між потерпілим та обвинуваченим, до приїзду швидкої медичної допомоги, яка приїхала через приблизно 30 хв., прибрав усі речі з вулиці, то очевидно, що свідок ОСОБА_15 не помітив та не звернув увагу на те, як саме свідок ОСОБА_7 спочатку викинув речі потерпілого за хвіртку на вулицю, а потім як він їх прибрав звідти. Також, враховуючи нічний час доби та відстань, на які знаходилась сторожка від вхідної хвіртки, не виключено, що свідок ОСОБА_15 просто не побачив в руках ОСОБА_3 сокиру (яку, до речі, на значно ближчій відстані спочатку не побачив свідок ОСОБА_7 , а побачив її тільки, коли прибіг до ОСОБА_3 , взяв його за руки та почав виштовхувати на вулицю). Більше того, враховуючи, що ОСОБА_3 не один раз заходив на територію, то суд також не виключає, що свідок ОСОБА_15 бачив останнього, коли він заходив без сокири в руках, а тоді, коли ОСОБА_3 заходив із сокирою, то ОСОБА_15 його не бачив, також враховуючи, що він в сторожці переглядав фільм.

37.В іншій частині показання свідка ОСОБА_15 повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 щодо наявності конфлікту між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , і не підтверджують показання свідка ОСОБА_3 щодо обставин отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_6 .

38.Наведені досліджені судом докази повністю спростовують посилання сторони захисту на те, що не було надано доказів того, що свідок ОСОБА_7 спочатку викинув стіл з продуктами, а також речі потерпілого ОСОБА_6 , а потім прибрав їх до моменту приїзду швидкої медичної допомоги. Наведені докази як раз прямо свідчать про це. У зв`язку з цим суд відкидає вказані посилання сторони захисту як неспроможні.

39.Показання інших свідків захисту, а саме свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_16 також жодним чином не підтверджують версію обвинуваченого ОСОБА_3 та не спростовують версію потерпілого ОСОБА_6 щодо обставин отримання останнім тілесних ушкоджень.

40.Так, свідок ОСОБА_8 під час судового розгляду пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_3 проживає однією родиною без реєстрації шлюбу, має з ним двох спільних дітей, доньку ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ІНФОРМАЦІЯ_5, також з ними проживає син доньки. Вона розповіла, що з потерпілим ОСОБА_6 перебувала у гарних стосунках, познайомилися вони навесні цього року, коли він із ОСОБА_3 приїхали разом забрати її з роботи, після чого ОСОБА_6 систематично приходив до них у гості. Згодом вона дізналася, що ОСОБА_6 працює разом з її чоловіком - ОСОБА_3 . Між чоловіками ніколи не було сварок, вони завжди підтримували один одного, тому вона в шоці від того, що сталося. Також вона розповіла про стосунки ОСОБА_6 з жінками. Їй відомо, що ОСОБА_6 постійно носив із собою сокиру, казав, що це, начебто, захист від працівників ІНФОРМАЦІЯ_3, неодноразово точив сокиру у них вдома, навіть був поранився, оскільки ОСОБА_3 просив принести пластир. Того дня, 22.07.2025, коли вона повернулась додому з роботи приблизно о 21:40 год., ОСОБА_3 розповів їй, що телефонував ОСОБА_6 та запросив його на свій день народження. Отримавши її згоду, ОСОБА_3 випив з нею каву, зібрався та поїхав на базу, де чоловіки працюють та де й проходило святкування. Що саме сталося на святкуванні та з приводу чого між чоловіками виник спір вона не знає. З її слів, ОСОБА_3 деколи міг зателефонувати та попередити, що залишається ночувати в цеху, він не часто випивав, тільки якщо був привід. Він турботливий до дітей, спокійний, завжди адекватно реагував на подразники, має середній характер: між спокійним та запальним.

41.Свідок ОСОБА_16 під час судового розгляду пояснив, що знайомий із ОСОБА_3 , оскільки вони працюють разом більше 20-ти років, в них спільний бізнес, у ОСОБА_3 є родина. Також він знайомий з ОСОБА_6 , який поряд з ним знімає бокс, почав займатися автомобілями з березня 2025 року. Жодних конфліктів між чоловіками не виникало. Він розповів, що того дня його не було на місці події, його не запрошували на святкування дня народження, проте о 20:00 год. він був разом із ОСОБА_3 , вони придбали йому мобільний телефон, після чого о 20:06 год. він завіс останнього додому. Про обставини події йому стало відомо від дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_8 . Також він зазначив, що у потерпілого ОСОБА_6 була сокира, з якою він ходив навіть у магазин, брав її постійно із собою з метою захисту від працівників ІНФОРМАЦІЯ_3, про захист від людей за допомогою сокири ОСОБА_6 нічого не говорив.

42.Показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_16 підтверджують ту обставину, що у потерпілого ОСОБА_6 була сокира, яку він інколи носив із собою. Але ці обставини не заперечував і сам потерпілий ОСОБА_6 , зазначивши, що він дійсно інколи носив із собою сокиру в своєму рюкзаку з іншими інструментами, які йому необхідні для роботи. Про те, що потерпілий ОСОБА_6 носив з собою сокиру, яка стала знаряддям злочину, також пояснив і свідок ОСОБА_7 під час слідчого експерименту. Тому ця обставина не викликає жодних сумнівів.

43.Під час затримання обвинуваченого ОСОБА_3 23.07.2025 (т. 1 а.п. 164 - 168) в порядку ст.208 КПК, у присутності двох понятих був проведений особистий обшук ОСОБА_3 , під час якого був вилучений одяг, в якому останній був одягнений під час події, а саме майка бежевого кольору та шорти сірого кольору, на яких, згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №1715 від 15.09.2025 (т.1 а.п. 117 - 120), встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_6 , даних про присутність крові обвинуваченого ОСОБА_3 не отримано. Це також свідчить про те, що саме ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 виявлені у нього тілесні ушкодження.

44.Отже, вказані докази у сукупності однозначно спростовують висунуту обвинуваченим ОСОБА_3 версію про те, що він перебував у стані необхідної оборони і він лише захищався від нападу озброєного сокирою потерпілого ОСОБА_6 . Крім того, висуваючи таку версію, сам обвинувачений надав суперечливі показання, оскільки то він спочатку заперечив нанесення саме ним потерпілому в голову тілесні ушкодження, згодом він припустив таку можливість, але тільки випадково, і ще згодом він взагалі зазначив, що враховуючи, що на сокирі не були виявлені будь-які сліди крові та його біологічні сліди, то тілесні ушкодження були завдані потерпілому не ним, а кимось іншим після того, як він пішов з місця події.

45.Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

46.З вказаного законодавчого визначення необхідної оборони прямо випливає те, що при ній особа, яка захищається, завжди діє з прямим умислом на заподіяння необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання шкоди тому, хто посягає. Обвинувачений же ОСОБА_3 категорично заперечив те, що він умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження в голову з метою відвернення чи припинення посягання з його боку. Як було вище наведено, обвинувачений або припустив випадкове спричинення потерпілому цих ушкоджень в процесі обоюдної боротьби, або взагалі заперечив такі нанесення з його боку, що виключає наявність необхідної оборони в діях обвинуваченого. Що стосується нанесення обвинуваченим з позиції стоячи удару вже лежачому на бетонному покритті потерпілому в спину в здухвинну область, то такі дії обвинуваченого явно не були обумовлені станом необхідної оборони, оскільки в такому положенні потерпілий жодним чином не загрожував і не міг загрожувати обвинуваченому, а, отже, й не здійснював суспільно небезпечне посягання на нього.

47.Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не мав намір убивати потерпілого ОСОБА_6 , а лише захищався від його нападу із сокирою в руках, та пов`язує їх з обраною обвинуваченим позицією захисту з метою уникнути відповідальність за вчинений злочин.

48.Неспроможність версії обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він перебував у стані необхідної оборони свідчать і дані судово-медичної експертизи № 109 від 24.07.2025, згідно яким у ОСОБА_3 виявлена лише подряпина на правій стопі, яка має скороминучі наслідки тривалістю не більш як шість днів, відноситься до легких тілесних ушкоджень та яка утворилася від контактування предмету, конструктивні особливості якого в ушкодженні не відобразилися, за механізмом тертя ковзання, можливо 23.07.2025 внаслідок бійки (т. 1 а.п. 75). Враховуючи місцезнаходження вказаної подряпини, а саме на правій стопі, а також показання потерпілого, обвинуваченого та свідків, виключається можливість її заподіяння саме потерпілим при його, начебто, нападі, оскільки жодних даних про те, що потерпілий ОСОБА_6 завдавав удари по стопі обвинуваченого ОСОБА_3 не отримано.

49.Про те, що обвинувачений ОСОБА_3 , начебто, падав на спину з ОСОБА_6 не може свідчити й оглянутий під час судового розгляду речовий доказ, а саме майка обвинуваченого, в яку він був одягнений в день події, оскільки, незважаючи на твердження обвинуваченого, жодних характерних подряпин на задній її частині не виявлено, а виявлені забруднення по всій її поверхні, в тому числі й на задній, але в більшій кількості такі ж забруднення знаходяться на передній її частині, тоді як обвинувачений ОСОБА_3 не зазначав, що лежав передньою своєю частиною. Ці показання обвинуваченого ОСОБА_3 також спростовуються й показаннями ОСОБА_7 , який не вказував, що обвинувачений з потерпілим падали.

50.Умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

51.Тому обставини, які передували скоєнню злочину, а саме раптово виниклий конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 на ґрунті відносин останнього з жінками, розвиток цього конфлікту в ході вечора, що стало підставою для вигнання обвинуваченого з місця застілля, у зв`язку з його такою поведінкою як свідком ОСОБА_7 , так і потерпілим ОСОБА_6 , знаряддя (сокира) та спосіб заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень - у життєво важливі органи, а саме в голову, шляхом завдання декількох ударів, а також в здухвинну область вже лежачому потерпілому, після того, як всі розійшлися та потерпілий піднявся на другий поверх для того, щоб відпочивати, а обвинувачений декілька разів повертався на місце події з криками та зі стуками по хвіртці спочатку кувалдою, а потім сокирою, яку цілеспрямовано підібрав на вулиці перед хвірткою, тоді як потерпілий нічим йому не загрожував, а був змушений спуститися до обвинуваченого на піднятий ним ґвалт, спосіб завдання тілесних ушкоджень, а саме раптово та неочікувано для потерпілого, причину припинення завдання обвинуваченим тілесних ушкоджень, а саме у зв`язку з тим, що свідок ОСОБА_7 виштовхав його за хвіртку, схопивши за руки із сокирою, поведінка обвинуваченого після завдання ним вказаних тілесних ушкоджень потерпілому, а саме залишення ОСОБА_6 на місці події без вжиття заходів щодо надання йому медичної допомоги, при цьому будучи обізнаним про характер і тяжкість завданих ним тілесних ушкоджень і можливих їх наслідків, свідчать про те, що ОСОБА_3 не перебував у стані необхідної оборони, а його мотиви були зумовлені бажанням спричинити шкоду потерпілому ОСОБА_6 (розправитися з ним) на ґрунті особистих неприязних відносин з приводу виниклого конфлікту. Таким чином вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії у виді завдання чисельних ударів сокирою, у тому числі у життєво важливі органи), враховуючи силу ударів, локалізацію поранень, їх характер та кількість, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого та бажав її настання. Про те, що при нанесенні тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_3 діяв з прямим умислом на вбивство іншої людини, а не на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, також свідчить і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_3 після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 сокирою не вжив заходів щодо надання медичної допомоги останньому для врятування його життя, а відразу залишив місце події після того, як його ОСОБА_7 виштовхав за хвіртку.

52.Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 , безумовно, свідчать про те, що він діяв з прямим умислом, спрямованим на вбивство іншої людини. У цьому випадку обвинувачений ОСОБА_3 повністю реалізовував свій умисел, направлений на вбивство іншої людини, завдавши чисельні удари сокирою ОСОБА_6 в життєво важливі органи, а саме в голову та в здухвинну область, у тому числі вже лежачому на бетонному покритті, але ОСОБА_3 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення вбивства ОСОБА_6 до кінця, оскільки цьому завадив свідок ОСОБА_7 , який прибіг на місце нанесення тілесних ушкоджень, почувши звуки падіння потерпілого, схопив ОСОБА_3 за руки із сокирою та виштовхав його за хвіртку. При цьому припинення нанесення тілесних ушкоджень лежачому ОСОБА_6 в момент з`явлення ОСОБА_7 на місці нанесення тілесних ушкоджень не свідчить про те, що ОСОБА_3 добровільно відмовився від доведення злочину до кінця. Враховуючи вкрай короткий проміжок часу нанесення тілесних ушкоджень, сам факт раптового з`явлення на місці нанесення тілесних ушкоджень свідка ОСОБА_7 й перешкодило ОСОБА_3 продовжувати свої дії щодо доведення злочину до кінця, цьому також сприяли й активні дії ОСОБА_7 щодо захоплення ОСОБА_3 за руки із сокирою та виштовхування його за хвіртку.

53.Крім того, про невинуватість обвинуваченого у вчиненому злочині також не можуть свідчати і посилання сторони захисту на те, що за висновком судово-медичної цитологічної експертизи №450 від 01.09.2025, при дослідженні сокири з написом «INTERTOOL», вилученої 23.07.2025 під час огляду місця події за місцем вчинення кримінального правопорушення, на металевій частині (об`єкт №1) кров не знайдена та на сокирищі (об`єкт №2) ядровмісні клітини не знайдені (т. 1 а.п. 113 - 116).

54.Відсутність слідів, як правило, має значення для кримінального провадження. Однак, встановлення відсутності слідів має свою особливість на відміну від виявлення таких.

55.Так, наявність сліду точно вказує на наявність факту (обставини), а відсутність сліду не може безумовно свідчити про відсутність цього факту (обставини).

56.Оцінюючи значення вказаного доказу, яким не виявлено слідів, суд виходить з того, що сукупність інших досліджених судом доказів дає змогу достовірно встановити, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 були завдані саме обвинуваченим ОСОБА_3 і саме виявленою на місці події сокирою, що належала потерпілому. Тому, припущення, що зазначений доказ може свідчити про протилежне, тобто про те, що тілесні ушкодження потерпілому завдані не обвинуваченим і не виявленою на місці події сокирою, перебуває поза межами розумного сумніву. За наявності достатніх доказів на підтвердження обставин вчинення обвинуваченим злочину, відсутність в аналізованому доказі будь-якої слідової інформації не може свідчити про непричетність обвинуваченого до злочину. З аналізованого доказу випливає лише те, що при здобутті окремо взятого доказу не вдалося виявити та зафіксувати сліди злочину, а не про те, що обвинувачений ОСОБА_3 не вчиняв злочин.

57.Тому обставини відсутності крові потерпілого ОСОБА_6 на металевій частині сокири, а також відсутність біологічних зразків обвинуваченого ОСОБА_3 на сокирищі самі по собі не можуть виключати обставини завдання саме цією сокирою потерпілому.

58.За загальновідомою інформацією, а також за показаннями свідка ОСОБА_7 , наданими ним під час слідчого експерименту, в ніч з 22 на 23.07.2025 в Ізмаїлі пройшов дощ та грозова погода. Про це також свідчать і дані протоколу огляду місця події від 23.07.2025 (т. 1 а.п. 59 - 68), з таблиці ілюстрацій якого вбачається, що станом на час огляду (12:40 - 13:20 год.) перед вхідними воротами на територію місця події була розташована велика калюжа (ілюстрація 1), а сокира була виявлена під металевими сходами, в тіні, де була присутня волога (ілюстрації 4, 8 - 10), а сама сокира була в забрудненому стані (ілюстрації 11 - 14). До речі, за даними наведеної судово-медичної цитологічної експертизи №450 від 01.09.2025 (т. 1 а.п. 113 - 116), на сокирищі сокири не виявлені навіть і біологічні сліди потерпілого, якому вона належала та якою він користувався, внаслідок чого, безумовно, мали би залишитися біологічні сліди і від його рук. Але таких також не виявлено, на ній не було виявлено жодних слідів. Саме з тим, що сокира була піддана впливу опадів, суд і пов`язує відсутність будь-яких слідів на ній. Суд також не виключає можливість знищення слідів з неї і самим обвинуваченим ОСОБА_3 , адже, за показаннями ОСОБА_7 , останній виштовхав його вночі за хвіртку разом із сокирою в руках, а згодом вже вдень під час огляду місця події сокира була знайдена під сходами біля паркану, куди ОСОБА_3 , міг кинути її після знищення усіх слідів з неї, у тому числі й слідів потерпілого, якому вона належала. В будь якому разі, відсутність біологічних слідів на сокирі не свідчить про не нанесення саме нею тілесних ушкоджень потерпілому саме обвинуваченим, адже і потерпілий про це пояснив суду, і свідок ОСОБА_7 , і сам обвинувачений вказував, що саме з цією сокирою потерпілий, начебто, напав на нього, а він вилучив її у нього та наніс нею лежачому потерпілому як мінімум удар у здухвинну область.

59.Відповідно до даних висновку судово-психіатричної експертизи № 638 від 11.09.2025, ОСОБА_3 на час, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, та у теперішній час будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав і не страждає, ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв та не виявляє, тому за своїм психічним станом був здатний та на теперішній час здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь у слідчий діях та предстати перед судом. ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до вчинення кримінального правопорушення, знаходився у стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, в структурі якого не відмічалось якісно порушеної свідомості, будь-яких хвилювань психотичного рівня (марення, галюцинацій, суттєвих афективних порушень та таке інше), тому він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.п. 124 - 129). Тому суд вважає ОСОБА_3 осудним та таким, що підлягає кримінальній відповідальності.

60.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчинені ним незакінченого замаху на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , коли ОСОБА_3 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК.

61.При цьому вказані докази у сукупності є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, під час судового розгляду стороною захисту не була доведена необхідність проведення повторної судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , а також слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 на місці події. Зокрема, сторона захисту, заявляючи клопотання про доручення проведення повторної судово-медичної експертизи, не обґрунтувала наявність сумнівів у правильності наявного висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, сторона захисту також не обґрунтувала наявність істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, а питання, що були запропоновані стороною захисту, вже були вирішені, у тому числі і шляхом їх роз`яснення експертом. Крім того, стороною захисту не було доведено, що обставини, які вона просила встановити або перевірити, неможна було іншим шляхом, аніж шляхом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 саме на місці події, оскільки ці обставини були встановлені іншим шляхом під час судового розгляду, у тому числі шляхом допиту обвинуваченого ОСОБА_3 , а також шляхом дослідження сукупності інших доказів. Більш детальні мотиви відмови в дорученні проведення повторної судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 на місці події наведені у відповідних ухвалах суду від 28.01.2026 (т. 2 а.п. 77 - 78, 80 - 81). Сукупність наведених ретельно досліджених та належним чином оцінених судом доказів дає можливість повною мірою з`ясувати всі обставини провадження, що мали місце, та дати їм належну оцінку і кримінально-правову кваліфікацію.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

62.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.

63.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що було зазначено в обвинувальному акті та що було доведено стороною обвинувачення під час судового розгляду, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_9 та самого обвинуваченого ОСОБА_3 , який визнав, що вживав алкоголь безпосередньо перед вчиненням кримінального правопорушення.

Мотиви призначення покарання

64.Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

65.Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

66.У відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної статті КК, відповідно до положень Загальної частини КК, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

67.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкцій статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя особи та здоров`я особи.

68.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.

69.Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі № 207/5011/14-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

70.Суд враховує те, що хоча склад вчиненого ОСОБА_3 злочину і відноситься до незакінченого та до простого, тобто до складу злочину без обтяжуючих обставин, але внаслідок його вчинення потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, від яких могла настати його смерть у випадку несвоєчасного втручання свідка ОСОБА_7 та у випадку ненадання своєчасної медичної допомоги, тобто тільки обставини, що не залежали від волі обвинуваченого, змогли упередити настання такого негативного наслідку як смерть людини, що значно збільшує ступінь суспільної небезпеки цього злочину.

71.Про високу суспільну небезпечність ОСОБА_3 свідчить спосіб вчинення ним злочину, а саме раптово та неочікувано під час сварки з другом шляхом завдання чисельних ударів сокирою у життєво-важливі органи - у голову та у здухвинну область. Також і характер злочину, вчиненого ОСОБА_3 , свідчить про його високу суспільну небезпечність, оскільки він не ситуативно, а свідомо, декілька разів повертався на місце події, причому перестрибуючи через паркан, стукаючи важкими предметами (кувалдою, сокирою) по металевих воротах з хвірткою, дверях приміщення, де знаходився потерпілий ОСОБА_6 , незважаючи на те, що господар місцевості, а саме свідок ОСОБА_7 , декілька разів просив обвинуваченого не чинити галас, піти з цього місця, а також зачиняв металеву хвіртку на засов, а потерпілий ОСОБА_6 піднявся на другий поверх для відпочинку та жодним чином не чіпляв обвинуваченого ОСОБА_3 , і був змушений вийти на вулицю до нього тільки внаслідок такої агресивної поведінки останнього для того, щоб його заспокоїти, що призвело до неочікуваного та раптового завдання йому сокирою, яку ОСОБА_17 заздалегідь підібрав перед воротами, тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, які могли призвести до його смерті у випадку невтручання свідка ОСОБА_7 та ненадання своєчасної медичної допомоги. Обвинувачений ОСОБА_3 також не вжив жодних заходів щодо надання допомоги потерпілому ОСОБА_6 під час лікування. Тому вказані конкретні обставини вчинення розглядуваного злочину характеризуються більшою суспільною небезпекою.

72.Відповідно до ст. ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

73.Щодо особи винного, то хоча ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК є таким, що не має судимості, але він вчинив розглядуваний умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи в той час, коли на розгляді в суді відносно нього знаходиться інше кримінальне провадження про також умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини (т. 1 а.п. 150 - 151), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.п. 156), за місцем проживання на територіальній дільниці потрапляв в поле зору працівників поліції, був помічений у зловживанні алкогольними напоями, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, на превентивному обліку у відділі превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області не перебуває (т. 1 а.п. 163).

74.Наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 однієї неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також хвороба іншої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_4., що вже досягла повноліття, жодним чином не зменшує ступінь суспільної небезпеки як особи обвинуваченого, так і вчиненого ним діяння, і не може впливати на міру його покарання.

75.З урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , негативної його характеристики, обстановки та причину вчинення злочину, його характеру, за якими обвинувачений умисно, свідомо, а не ситуативно, шляхом зухвалої та агресивної поведінки змусив вийти на вулицю до нього потерпілого ОСОБА_6 , що вже піднявся на другий поверх для відпочинку та жодним чином не чіпляв обвинуваченого ОСОБА_3 , який неочікуваного та раптового завдав потерпілому заздалегідь підібраною біля воріт сокирою тяжких тілесних ушкоджень, які могли призвести до його смерті у випадку невтручання свідка та ненадання своєчасної медичної допомоги, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого ОСОБА_3 та вчиненого ним злочину, невжиття обвинуваченим жодних заходів щодо допомоги потерпілому під час його лікування, відсутності обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, наявності обставини, що його обтяжує, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, того, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи в той час, коли на розгляді в суді відносно нього знаходилося інше кримінальне провадження про також умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, на думку суду, у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі у верхніх межах санкції ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК щодо неможливості перевищення двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення. Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

76.Судом встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий у даному кримінальному провадженні 23.07.2025 (т. 1 а.п. 164 - 168) та тримається під вартою, оскільки ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.07.2025 відносно нього застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 1 а.п. 169 - 171), строк якого продовжувався у встановленому порядку, та спливає 23.03.2026.

17. Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.

77.У силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення з 23.07.2025 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.

78.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

79.Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -

ухвалив:

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.

2.Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

3.Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 23 липня 2025 року, зарахувавши йому таким чином згідно ч. 5 ст. 72 КК в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 23 липня 2025 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

4.З набранням вироком законної скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.07.2025 арешт, та:

- вилучені в ході проведення огляду місця події від 23.07.2025 в період часу з 12:40 години по 13:20 години подвір`я ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: вул. Болградське шосе, 29, м. Ізмаїл, предмети, а саме: предмет, зовні схожий на сокиру з надписом INTERTOOL, що упакована до картонної коробки з биркою та пояснювальним текстом, - повернути потерпілому ОСОБА_6 ; фрагменти скла з-під пляшки горілки NEMIROFF, що упаковано до паперового конверту з пояснювальним текстом; змив на марлевий тампон зроблений з сліду речовини бурого кольору, виявленого на бетонній поверхні, що упаковано в паперовий конверт з пояснювальним текстом та підписами понятих, - знищити;

- шорти сірого кольору, які упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом; майку бежевого кольору, яка упакована до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .

5.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, - у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

6.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

7.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

8.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1