Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №133/3883/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/3883/25

Провадження № 22-ц/801/590/2026

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дурач О. А.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 рокуСправа № 133/3883/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Копаничук С. Г.,

суддів: Голоти Г.О., Оніщука В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Ходакової М. Г.

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач – Козятинська міська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.12.2025 року, ухвалене під головуванням судді Дурач О.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинно реконструйовану будівлю,-

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинно реконструйовану будівлю.Зазначила, що на підставі рішення Козятинської міської ради від 16.09.2014 року №1144-VІ (зі змінами, внесеними рішенням від 30.09.2016 року №397-VІІ) їй було передано у власність частину нежитлового приміщення під № 2 , площею 57,1 кв.м в будівлі колишнього дитячого садка по АДРЕСА_1 , з метою реконструкції в житлову квартиру. В подальшому позивач здійснила реконструкцію вказаного приміщення відповідно до затвердженого ескізного проєкту, завершила будівельні роботи, що підтверджується технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленим 08.08.2025 року ТОВ «М-БТІ».

Вказала, що реконструйоване приміщення відповідає вимогам державних будівельних норм, що підтверджується довідкою відділу містобудування і архітектури Козятинської міської ради від 11.11.2020 року № 215. Згідно з цією довідкою, будівля розташована в зоні змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови «Ж-3С», що допускає розміщення житлових квартир. Таким чином, жодних містобудівних обмежень для введення об`єкта в експлуатацію не існує.

Разом із тим, вона не змогла здійснити підключення квартири до мереж електро-, газо- та водопостачання, оскільки об`єкт не був прийнятий в експлуатацію та формально не віднесений до житлового фонду. Органи місцевого самоврядування вказали на необхідність застосування Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року та рекомендували звернутися до суду для визнання права власності на самочинно реконструйований об`єкт. ОСОБА_1 вказує, що вищезазначеного порядку вона дотрималася. Підставою для відмови їй в прийнятті в експлуатацію самочинно реконструйованого нею нежитлового приміщення під квартиру стала та обставина, що нею не було подано змін у декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо зміни замовників будівництва, авторського та технічного нагляду, а були завершені будівельні роботи без призначення нових осіб авторського та технічного нагляду.

Вважає, що неподання змін до вищевказаної декларації не може бути підставою для позбавлення її права на оформлення власності, оскільки первинна декларація подавалася у 2015 році, тоді як право власності на приміщення вона набула лише у 2016 році та вважала себе власницею приміщення.

Крім того, посилалася на положення частин 1, 2 статті 331 ЦК України, відповідно до яких право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення його будівництва.

Оскільки реконструкція приміщення була фактично завершена, а технічна інвентаризація проведена, вважає, що вона набула право власності на новостворений об`єкт нерухомості,а тому просила позов задовольнити.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.12.2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визнання права власності,- відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права ,а у справі ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити. Зазначила, що суд неповно з`ясував обставини справи та не врахував, що спірне приміщення №2 було передано ОСОБА_1 у власність рішенням Козятинської міської ради у 2016 році з метою реконструкції під житлову квартиру. Декларація про початок виконання будівельних робіт була подана у 2015 році іншими особами, а тому вона не могла внести до неї зміни щодо замовника будівництва, авторського та технічного нагляду, оскільки на той момент не була власником приміщення. Вказує, що після отримання листа від 22.09.2025 №1903/25 вона виконала рекомендовані дії, однак для введення об`єкта в експлуатацію необхідне рішення суду про визнання права власності. Суд не врахував, що інші співвласники квартир у цьому ж будинку у 2020–2022 роках отримали позитивні судові рішення про визнання права власності та здійснили державну реєстрацію. Також вказує, що Козятинська міська рада не заперечувала проти задоволення позову, проте суд не врахував цього під час ухвалення рішення.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.

В судове засідання сторони не з`явились ,про день, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник ОСОБА_1 – адвокат Кучерук Г.М. 17.02.2026 року заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Козятинській міській раді повістка-повідомлення була доставлена 31.01.2026 року в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. За таких обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи , рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги , апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням 41 сесії 6 скликання Козятинської міської ради № 1144-VІ від 16.09.2014 року багатодітній матері ОСОБА_1 передано у власність частину нежитлового приміщення, площею 59,27 кв.м. ( приміщення № 5 відповідно до проекту реконструкції ) в АДРЕСА_1 з метою реконструкції його в житлову квартиру (а.с.11)

Після виготовлення вищевказаного ескізного проекту реконструкції громадяни, яким за вищевказаними рішеннями Козятинської міської ради надані у власність приміщення в будівлі колишнього дитячого садка, а саме, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 10.02.2015 року подали до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції будівлі колишнього дитячого садка в житловий будинок.(а.с.13-16)

Пунктом 1 рішення 9 сесії 7 скликання Козятинської міської ради №397-VІІ«Про внесення змін в рішення 41 сесії 6 скликання від 16.09.2014 року №1144-VІ» від 30.09.2016 року виключено п. 3 із рішення Козятинської міської ради №1144-VІ «Про передачу нежитлового приміщення» від 16.09.2014 року на підставі заяви гр -ки ОСОБА_3 . Пунктом 2 цього рішення Козятинської міської ради внесено зміни до пункту 1 рішення Козятинської міської ради №1144-VІ від 16.09.2014 року і викладено цей пункт в такій редакції:

«1. Передати у власність частину нежитлового приміщення, площею 59,27 кв.м (приміщення №2), відповідно до проекту реконструкції в АДРЕСА_1 , гр-ці ОСОБА_1 , багатодітній матері, з метою реконструкції його в житлову квартиру». (а.с.12)

З часу подачі до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області вищевказаної декларації про початок виконання будівельних робіт по реконструкції будівлі колишнього дитячого садка в житловий будинок, сталися зміни у складі осіб, яким нежитлові приміщення в цій будівлі були передані під реконструкцію в житлові квартири, а також зміни щодо закріплення конкретних приміщень за окремими особами. На час подачі вищевказаної декларації нежитлові приміщення в будівлі колишнього дитячого садка були передані громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

В вересні 2016 року гр.-ка ОСОБА_3 подала заяву про відмову від переданого їй приміщення №2 і це приміщення вищевказаним рішенням Козятинської міської ради №397-VІІ від 30.09.2016 року було передано під реконструкцію в житлову квартиру гр.-ці ОСОБА_1 , якій до цього було виділено приміщення №5. Таким чином, приміщення №2 було передано під реконструкцію ОСОБА_1 (а.с.12)

В довідці начальника відділу містобудування і архітектури Козятинської міської ради № 215 від 11.11.2020 року вказано, що відповідно до плану зонування м. Козятин, затвердженого рішенням 12 сесії Козятинської міської ради 7 скликання №861-VІІ від 24.11.2017 року, будинок по АДРЕСА_1 , в якому знаходиться виділена позивачу квартира, розташований в зоні змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови «Ж-3С», що відповідає вимогам ДБН.(а.с.17)

08.08. 2025 року ТОВ «М-БТІ» виготовило технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 .(а.с.18-20)

26.08.2025 року позивач звернулась до Козятинського міського голови із заявою, в якій просила перевести приміщення колишнього дитячого садка із нежитлового фонду у житловий та оформлення відповідно права власності на квартиру. На цю заяву Козятинська міська рада листом №1093/25 від 22.09.2025 року повідомила про те, що після передачі приміщень відбулися зміни у складі власників цих приміщень, та одна із п`яти квартир вже оформлена у власність, а також що ремонтні роботи в них здійснювались за відсутності технічного та авторського нагляду, а тому необхідно скористатись «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів», затвердженим постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №461 (далі – Порядок 461). Зокрема, рекомендовано здійснити такі дії:

1. Замовити в бюро технічної інвентаризації проведення технічної інвентаризації квартир та виготовлення технічних паспортів на кожну квартиру.

2. Замовити у суб?єкта господарювання, який має відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, проведення технічного обстеження виділених нам квартир за формою, наведеною в додатку №1 до вищевказаного Порядку 461.

3. У відділі містобудування і архітектури Козятинської міської ради отримати інформацію (довідку) щодо відповідності розташування квартир вимогам державних будівельних норм.

4.Подати до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Козятинської міської ради декларацію про готовність до експлуатації об?єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (СС1), а саме,реконструйованих під квартири переданих нам за рішеннями Козятинської міської ради нежитлових приміщень.

5. Після отримання від відділу державного архітектурно-будівельного контролю Козятинської міської ради аргументованої відмови у введенні в експлуатацію зазначених квартир звернутись в Козятинський міськрайонний суд з позовом про визнання права власності на реконструйовані квартири.

6. Відповідно до п.10 Порядку 461, після визнання права власності на самочинно збудований об?єкт (квартиру) за рішенням суду вона приймається в експлуатацію за умови можливості її надійної та безпечної експлуатації за результатами проведеного технічного обстеження.(а.с.9)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що ОСОБА_1 не ввела реконструйовану квартиру у встановленому законом порядку в експлуатацію, що є обов`язковою умовою набуття права власності на новостворене нерухоме майно ,органи державного архітектурно-будівельного контролю не відмовляли позивачу у введенні об`єкта в експлуатацію, а сама ОСОБА_1 не вжила необхідних дій для фактичного введення майна в експлуатацію та реєстрації права власності. Відтак , звернення до суду із позовом про визнання права власності без попереднього дотримання встановленого законодавством порядку набуття права власності, не є ефективним способом захисту прав позивача.

Колегія суддів , вважає ,що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, вірно визначив спірні правовідносини та застосував норми права ,внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з`ясував обставини справи та не врахував, що спірне приміщення №2 було передано ОСОБА_1 у власність у 2016 році, а декларацію про початок виконання будівельних робіт було подано у 2015 році іншими особами, а тому вона не могла внести до неї зміни щодо замовника будівництва, авторського та технічного нагляду, оскільки на той момент не була власником приміщення , колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (надалі Порядок), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Як передбачено п. 4 Порядку, надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Пунктом 9 Порядку визначено, що на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:

житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрозвитку;

житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (інвалідів, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;

багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

на об`єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Пунктами 11-12 Порядку визначено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п.11).

Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється (п.12).

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію (п.13).

Пунктом 22 порядку визначений алгоритм дій уповноваженого органу в разі невідповідності декларацій встановленим вимогам. Так, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданій декларації зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю декларацію за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника декларації, визначеної абзацом другим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до Реєстру будівельної діяльності.

Крім того, слід звернути увагу, що за змістом ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі Закон) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 39 ЗУ № 3038-VI прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.

Положеннями ст. 39-1 цього Закону визначено алгоритм внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з`ясував обставини справи і не врахував, що спірне приміщення №2 було передано ОСОБА_1 у власність у 2016 році, а декларація про початок виконання будівельних робіт була подана у 2015 році іншими особами, а тому вона не могла внести до неї зміни, оскільки на той момент не була власником приміщення ,є необгрунтованими, з огляду на наступне.

Зміна власника приміщення ОСОБА_3 не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку дотримання встановленої процедури прийняття об`єкта в експлуатацію. Сам по собі факт набуття права власності у 2016 році не усуває необхідності оформлення завершеного будівництва у визначеному законом порядку. Процедура введення об`єкта в експлуатацію передбачає подання відповідної декларації або отримання сертифіката залежно від класу наслідків об`єкта. Саме на підставі цих документів виникають правові підстави для подальшої реєстрації права власності та повноцінної експлуатації об`єкта. Аргумент апелянта про неможливість внесення змін до декларації у зв`язку з тим, що на момент її подання вона не була власником приміщення, не спростовує обов`язку забезпечити приведення документації у відповідність після набуття вже нею права власності. Законодавством передбачений механізм внесення змін до декларації або подання уточнених відомостей у разі виявлення невідповідностей чи зміни даних. Отже, після набуття права власності ОСОБА_1 мала можливість ініціювати внесення відповідних змін до декларації про початок виконання будівельних робіт у встановленому порядку та після завершення реконструкції - в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що після отримання листа Козятинської міської ради №1903/25 від 22.09.2025 ОСОБА_1 виконала рекомендовані дії, однак для введення об`єкта в експлуатацію необхідне рішення суду про визнання права власності, не заслуговують на увагу , враховуючи наступне.

Позивач не надала і матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 після набуття права на нежитлове приміщення з метою реконструкції його у житлове , вчинила необхідні дії для належного оформлення результатів реконструкції ,тобто , позивач не використала всіх передбачених засобів до позасудового вирішення питання оформлення права власності на об`єкт в передбаченому законом порядку. Зокрема, не зверталася до уповноваженого органу державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про прийняття об`єкта в експлуатацію, не подала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Також відсутні докази того, що вона зверталася до відповідного органу з заявою про реєстрацію права власності на реконструйований об`єкт після його можливого введення в експлуатацію або що їй було відмовлено у вчиненні таких дій. Отже, не здійснила комплексу передбачених процедурних кроків, необхідних для оформлення об`єкта після реконструкції і не довела неможливість реалізації своїх прав у позасудовому порядку. Це свідчить про невичерпання нею встановленої процедури та підтверджує правильність висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності рішення суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.)

Вагомих доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права ,а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.12.2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.В. Оніщук