Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №496/5441/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5441/25

Провадження № 3/496/236/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

адвоката - Вечерової Є.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

26.07.2025 року о 10:25 год. за адресою: с. Дачне, СП Дачне М-05, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chery Kimo, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння згідно висновку лікаря №01704.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адвокат Вечерова Є.М. в інтересах ОСОБА_1 у судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення підтримала доводи, викладені у письмових клопотаннях.

Адвокат Вечерова Є.М. через систему «Електронний суд» надіслала клопотання, в якому просила визнати недопустимими доказами: - протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 411840 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; - висновок КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.07.2025 року відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, подія, у зв`язку із якою складено протокол про адміністративне правопорушення, мала місце 26.07.2025 року. Проте сам протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 411840 за ч.1 ст. 130 КУпАП складено лише 04.08.2025 року, тобто на 9 день після події, що є грубим порушенням вимог ст. 254 КУпАП, а отже даний протокол є недопустимим доказом. Згідно п.19 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Відповідно до п.21 Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Як вбачається з матеріалів справи, в день проведення огляду ОСОБА_1 26.07.2025 року висновок не складався. Висновок КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції був складений лише 31.07.2025 року, тобто на п`ятий день після події, без присутності самого ОСОБА_1 , поліцейського, та без належної фіксації, що є грубим порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735. Відтак, вказний висновок КНП «ООМЦПЗ» Одеської обласної ради та сам огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння є недійсним, а отже недопустимим доказом.

Адвокат Вечерова Є.М. через систему «Електронний суд» надіслала клопотання, в якому просила визнати огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , який проведений 26.07.2025 року, недійсним. Огляд водія був проведений із грубими порушеннями діючого законодавства, а саме, неуповноваженою особою. Так, у матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння від 31.07.2025 року. Згідно вказаного висновку огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводив лікар ОСОБА_2 24.10.2025 року до «Одеського обласного медичного центру психічного здоров`я» Одеської обласної ради адвокатом Вечеровою Є.М. було направлено адвокатський запит з метою отримання документів необхідних для правової позиції захисту. 03.11.2025 року з КНП «ООМЦПЗ» ООР було отримано відповідь на адвокатський запит згідно якого адвокату надано копію посвідчення до диплому НОМЕР_2 лікаря-нарколога ОСОБА_2 , про проходження тематичного удосконалення зі спеціальності «Наркологія» 18.12.2019 року. Крім цього у відповіді було зазначено, що строк дії посвідчення «до 18.12.2024 року». Наказом МОЗ України від 22.07.1993 року №166 «Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку лікарів та фармацевтів (провізорів)» було закріплено «Положення про деякі заходи безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників». Відповідно до п.1 Розділу ІІ Положення №166, цикли тематичного удосконалення передбачають удосконалення професійних знань і навичок шляхом навчання за професійними навчальними програмами з метою оновлення наявних та отримання нових теоретичних і практичних знань. Відповідно до п.4 Розділу ІІІ Положення №166, лікар, який своєчасно не пройшов атестацію або якому відмовлено в атестації на присвоєння або підтвердження звання лікаря-спеціаліста, не може займатися лікарською діяльністю за цією спеціальністю без попереднього проходження стажування. Лікар ОСОБА_2 , який проводив огляд ОСОБА_1 , 26.07.2025 року проходив тематичне удосконалення своїх знань 18.12.2019 року. Строк дії посвідчення лікаря ОСОБА_2 - 5 років, тобто строк повноважень ОСОБА_2 , як лікаря-спеціаліста з «Експертизи в наркології», вийшов 18.12.2024 року.

Адвокат Вечерова Є.М. через систему «Електронний суд» надіслала клопотання, в якому просила закрити провадження в адміністративній справі №496/5441/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. У поданому клопотанні викладені аналогічні за замістом доводи, що і у вищезазначених клопотаннях.

Вислухавши пояснення адвоката Вечерової Є.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події і складу правопорушення, зазначеного у ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані сп`яніння або у неї були явні ознаки сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

За змістом п.п.1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У пункті 1.10 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.9а. Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вини ОСОБА_1 увчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411840 від 04.08.2025 року;

- витяг з бази «Адмінпрактика»;

- довідку старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області М. Бойко, відповідно до якої, на ім`я ОСОБА_1 видавалося посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- довідку старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області М. Бойко, відповідно до якої, ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001704 від 31.07.2025 року, виданий КНП «ООМЦПЗ» ООР, відповідно до якого, 26.07.2025 року об 11:10 год. лікарем ОСОБА_2 проведено огляд ОСОБА_1 та встановлено, що останній перебуває у стані сп`яніння викликане вживанням фенілетиламіну;

- повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції на 04.08.2025 року на 08:00 год. для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення;

- диск з відеозаписом.

Адвокат Вечерова Є.М. в інтересах ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи: - копію адвокатських запитів в КНП «Одеський медичний центр психічного здоров`я» Одеської області ради від 21.10.2025 року, від 24.10.2025 року; лист КНП «Одеський медичний центр психічного здоров`я» Одеської області ради від 03.11.2025 року про надання копії документів про освіту лікаря-нарколога ОСОБА_2 ; посвідчення №2417, відповідно до якого, ОСОБА_2 18.12.2019 року проходив атестацію в атестаційній комісії при Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, посвідчення дійсне до 18.12.2024 року; посвідчення до диплому НОМЕР_4 про проходження підвищення кваліфікації ОСОБА_2 ; сертифікат №794, відповідно до якого, ОСОБА_2 є лікарем-наркологом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2020 року по справі № 496/4315/16-а зазначив, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повну подію правопорушення, оскільки на них зафіксовано в повному обсязі обставини, що дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи судом не встановлено даних, які би давали підстави вважати, що інспектор, який оформлював протокол, має упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 при складанні протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, або що в нього були підстави для фальсифікації протоколу, або що він зацікавлений у результатах розгляду справи.

Відеозапис є допустимим доказом, адже здійснений на підставі п.1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення та, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків.

Відеозапис є одними із сукупності доказів у справі, які суд, у відповідності до 252 КУпАП, оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Адвокат Вечерова Є.М. зазначила, що подія, у зв`язку із якою складено протокол про адміністративне правопорушення, мала місце 26.07.2025 року, проте сам протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 411840 складено лише 04.08.2025 року, тобто на 9 день після події, що є грубим порушенням вимог ст. 254 КУпАП.

Натомість, судом встановлено, що висновок, на підставі якого і складено протокол про адміністративне правопорушення, видано лише 31.07.2025 року, тому працівник поліції не мав можливості скласти протокол у день події.

Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції на 04.08.2025 року на 08:00 год. для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення.

Тому, суд вважає, що працівник поліції, отримавши висновок експерта про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння викликане вживанням фенілетиламіну, правомірно склав відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи адвоката Вечерової Є.М. про те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001704 від 31.07.2025 року є недопустимим доказом не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений лікарем-наркологом, який має відповідну медичну освіту, що підтверджується сертифікатом №794, отже огляд проведений уповноваженою на те особою.

Ставити під сумнів достовірність даних, зазначених у висновку №001704 від 31.07.2025 року, у суду відсутні.

У справах «Тейксейра де Кастро проти Поругалії» від 09 червня 1988 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів сум має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

У справах «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21.04.2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

У відповідності до роз`яснень, які містяться в абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Отже, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою у стані наркотичного сп`яніння.

В свою чергу, ОСОБА_1 не надав до суду жодного доказу на спростування викладених у протоколі обставин.

У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 221, 245, 251, 252, 254, 280, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 24.02.2026 року.

Суддя М.Л. Пасечник