Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №737/40/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/40/26

Провадження № 3/737/25/26

ПОСТАНОВА

24 лютого 2026 року с-ще Куликівка

Суддя Куликівського районного суду Чернігівської області Рубаненко Н. Ю., за участі секретаря Решітько А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Куликівка Чернігівської області матеріали адміністративного провадження, які надійшли з Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №772787 від 23.01.2026, в період часу з вересня 2024 року по 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою його співмешканки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме ображав, лаяв, виражався нецензурною лайкою, виказував погрози в її адресу, руками штовхав її, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого неповнолітні потерпілій ОСОБА_2 була завдана шкода психічному здоров`ю, у зв`язку з чим остання була вилучена з родини та згідно з рішенням виконавчого комітету Куликівської селищної ради № 337 від 30.12.2025 влаштована в сім`ю патронатного вихователя, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не лише держави, а й осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з такого.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина друга статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

В порушення вимог ст. 256 КУпАП протокол не містить дати вчинення адміністративного правопорушення, натомість уповноваженою посадовою особою визначний проміжок часу, що складає один рік і три місяці триваючого домашнього насильства щодо неповнолітньої особи.

Статтею 126-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Згідно з Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20 (провадження № 51-5266км21) адміністративним проступком, відповідальність за який наступає за ст. 173-2 КУпАП, може визнаватися вчинення домашнього насильства, яке не є тривалим чи систематичним. Натомість систематичність, як ознака кримінально-караного діяння, означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією ст. 126-1 КК (фізичні або психологічні страждання, розлади здоров`я, втрата працездатності, емоційна залежність або погіршення якості життя).

Однак, зміст протоколу та доданих матеріалів містять у собі лише узагальнену інформацію про стосунки ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 та поведінку ОСОБА_1 протягом 15 місяців, з якої неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону адміністративного проступку або зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України для направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення прокурору.

Так, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що ОСОБА_4 навчається в м. Козельці, проживає у гуртожитку, вдома буває рідко, однак не заперечував, що при сварках зі співмешканкою виражався на адресу дитини нецензурною лайкою, у виховних цілях міг схопити її за руку чи штовхнути в плече, щоб вона звернула на нього увагу, скільки разів мали місце ці події, чи був ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, з яким умислом діяв встановити неможливо.

За поясненнями ОСОБА_3 її співмешканець ОСОБА_1 виховував її дочку ОСОБА_5 і жодного конкретного факту домашнього насильства з боку ОСОБА_1 не підтвердила.

За поясненнями ОСОБА_2 , 2009 року народження, з вересня 2024 року вона навчається в коледжі та проживає у Козельці в гуртожитку. Її мати та вітчим ОСОБА_1 зловживають алкоголем, у стані сп`яніння вітчим агресивний, між ними постійно виникають конфлікти, у яких вона намагається захищати матір, при цьому вітчим її, Маргариту, лаяв, виражався нецензурною лайкою, міг штовхнути руками. Останній раз вона приїздила на канікули у вересні 2025 року протягом тижня, і за цей час мати та вітчим її також ображали та лаяли за те, що вона не допомагала по господарству. Вона не має бажання повертатись додому, так як на неї постійного здійснюється психологічний тиск. Вітчим проти того, щоб вона навчалась. Числа, місяця чи дати цих подій, окрім невизначеного датами періоду (у вересні 2025 року) у своїх поясненнях ОСОБА_2 не вказує.

Рішення виконавчого комітету Куликівської селищної ради № 337 від 30.12.2025 про влаштування неповнолітньої ОСОБА_3 в сім`ю патронатного вихователя з 26.12.2025 та накази Служби у справах дітей виконавчого комітету Куликівської селищної ради від 26.12.2025 № 78 та № 01 від 02.01.2026 про взяття на облік дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перебуває в складних життєвих обставинах, та про влаштування її в сім`ю патронатного вихователя, інформації про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не містять.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Суд позбавлений можливості самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та перебирати на себе функції обвинувача, а також змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

В силу принципу презумпції невинуватості, закріпленого в Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате піддягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.

За таких обставин суд вважає, що справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення. З огляду на закриття провадження судовий збір не сплачується.

Керуючись ст.ст. 9, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н. Ю. Рубаненко