Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №756/20264/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/20264/25

Провадження № 3/756/312/26

УКРАЇНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Пономаренка А. А., за участі секретаря судового засідання Жолдак Х. В., захисника Ружанського Л. В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва заяву захисника Ружанського Леоніда Володимировича про відвід судді Оболонського районного суду міста Києва Жука Миколи Вікторовича у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

УСТАНОВИВ:

1. Суть питання, що вирішується постановою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1.1. У провадження судді Оболонського районного суду міста Києва Жука М. В. перебуває справа № 756/20264/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 .

1.2. Від захисника Ружанського Л. В. до суду надійшла заява про відвід судді Жука М. В. у провадженні № 756/20264/25.

У зв`язку із чим, таку заяву було розподіллено іншому складу суду - судді Оболонського районного суду міста Києва Пономаренку А. А.

2. Позиції сторін кримінального провадження.

2.1. У судовому засіданні захисник Ружанський Л. В. підтримав подану заяву про відвід, просив її задовольнити. Окрім того, Ружанський Л. В. доповнив, що він як і суддя Жук М. В. є добровольцями ДФТГ № 6 міста Києва «Мрія», а також командирами різних підрозділів в цьому підрозділі, перебувають на спільних нарадах.

2.2. Суддя Жук М. В., а також особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду заяви були повідомлені. Між тим, неявка учасників провадження в судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, на думку суду, не перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.

3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

3.1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні норми, які передбачають відвід (самовідвід) судді. Однак, ураховуючи вимоги чинного законодавства, з метою забезпечення виконання положень статей 1, 7 КУпАП, у разі вирішення питання про відвід судді необхідно застосовувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

У випадку відсутності положень Закону, що регулює конкретні суспільні відносини, або неоднозначного регулювання конкретних суспільних відносин, орган (посадова особа) при прийнятті рішення може застосувати аналогію Закону.

Зокрема, порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року. Відповідно до ч. 1 ст. 17 наведеного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Під час здійснення розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженою особою (судом) може бути здійснено за аналогією закону, зокрема відповідно до положень кримінального процесуального законодавства. Подібний висновок наведений в рішеннях Європейського Суду з прав людини - справа «Швидка проти України» від 30.10.2014, «Надточій проти України», заява № 7460/03, рішення від 15.05.2008, в яких ЄСПЛ зазначав, що КУпАП має карний кримінально-правовий характер.

Отже, при вирішення питання відводу в справах про адміністративні правопорушення, варто застосовувати чинні положення Кримінально-процесуального кодексу України, яким встановлено підстави відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово.

3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

3.3. Отже, законом визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. Між тим, захисник, подаючи заяву про відвід, а також надаючи пояснення, не зазначив конкретної підстави для відводу судді. При цьому, суд не вповноважений самостійно визначати підстави для відводу та сам надавати потім їм оцінку, оскільки такі дії суду виходять за межі засад диспозитивності. Тим більше, коли таку заяву подано захисником, який має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, а отже має бути обізнаним у порядку подання відповідних заяв, їх змісті та процесуальному оформленні.

3.4. За вказаних підстав, під час розгляду заяви Ружанського Л. В. про відвід судді, суд не знайшов підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 7, 9, 26, 75, 76, 80, 81, 82, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відвід судді Оболонського районного суду міста Києва Жука Миколи Вікторовича, у судовому провадженні 756/20264/25, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя А. А. Пономаренко