Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №592/11711/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №592/11711/25

Суддя: Зорік М. В.

Справа №592/11711/25

Провадження №2-а/592/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - Зоріка М. В.

за участі секретаря судового засідання Білої В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Ворони Пилипа Євгеновича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою, у якій зазначив наступне: «7 липня 2025 року інспектором 1 бат. 4 роти Управління патрульної поліції в Сумській області, старшим лейтенантом поліції Вороною Пилипом Євгеновичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 05161105 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 (далі - Позивач) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

Відповідно до постанови, «02.07.2025 року близько 13 год. в м. Суми, по вул. Шевченка, 18 Позивач, нібито, «здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м. від пішохідного переходу» (дослівно з додатку ДІЯ)»

Вказані дії інспектора Управління патрульної поліції в Сумській області, ст. лейтенанта поліції Ворони П.Є. позивач вважає протиправними, постанову незаконною, яка винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а притягнення до адміністративної відповідальності є протиправним з огляду на відсутність належних та достатніх доказів вчинення адміністративного правопорушення»

Позивач у позові стверджує, що інспектор притягуючи його до відповідальності жодних доказів того, що саме він (позивач) керував ТЗ не навів, також жодного підтвердження недотримання відстані до пішохідного переходу також не надав. На думку позивача ОСОБА_1 вся постанова збудована на власних переконаннях інспектора Ворони П. Є., а не на належних та допустимих доказах вини водія.

Просив суд вищевказану постанову скасувати як незаконну.

В судове засідання позивач не з`явилися, надав суду заяву у якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, справу розглянути у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнав у повному обсязі, вважав його необґрунтованим, а оскаржувану постанову законною, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи у повному обсязі, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 05161105 від 02.07.2025 року, поліцейським Вороною П. Є., встановлено, що: « 02.07.2025 року близько 13.00 год. в м. Суми по вул. Шевченка б.18 здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м. від пішохідного переходу, керуючи ТЗ Volkswagen Atlas, номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив п. 15.9 ПДР України», за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.1)

Позивач у своєму позові посилається на відсутність доказів його вини при прийнятті інспектором Вороною П. Є. оскаржуваної постанови.

Судом у судовому засіданні уважно досліджено всі письмові докази по справі, витребувано і досліджено оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення, а також досліджено відеозапис із нагрудної камери інспектора.

Так, із дослідженого відеозапису вбачається, що автомобіль позивача, - Volkswagen Аtlas д.н НОМЕР_1 , інспектором виявлено зупиненим у безпосередній близькості від пішохідного переходу по вул. Шевченко у м. Суми. За кермом вказаного автомобілю перебував водій ОСОБА_1 , що вбачається із дослідженого відеозапису.

Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), мають ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно пункту 15.9г ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З досліджених судом документів, а також відеозапису чітко вбачається, що автомобіль що був під керуванням позивача ОСОБА_1 інспектором Вороною П. Є. виявлено у безпосередній близькості до пішохідного переходу, що і зафіксовано на відеозаписі.

На думку суду інспектор Ворона П. Є. не повинен був у даному випадку робити відповідні замірювання відстані автомобіля позивача ОСОБА_1 , оскільки із вказаного відео, зафіксованого на нагрудну відеокамеру Motorola Solutions VB-400 № 470845 (clip-0.mp4 з 00:00:40), вбачається безпосереднє перебування автомобіля позивача впритул до пішохідного переходу біля будинку № 18 на вул. Шевченка у м. Суми.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Сумській області УПП старшим лейтенантом поліції Вороною П.Є. додержано вимоги КУпАП щодо розгляду даної справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови.

Таким чином, враховуючи досліджені докази порушення позивачем Правил дорожнього руху України, інспектор Ворона П. Є. прийшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем ОСОБА_1 пункту 15.9г ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 122 КУпАП.

За змістом ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведені факти, та надаючи їм юридичну оцінку, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 251, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Сумській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ворони Пилипа Євгеновича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, – залишити без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Микола ЗОРІК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua