Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №489/10028/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/10028/25

Номер провадження 2/489/744/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №10 Інгульського районного суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості

встановив

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 24.04.2013 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №26254934103101. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. Що є грубим порушенням законодавства. Заборгованість відповідача становить 41705,04 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 0 грн., заборгованість за відсотками 41705,04 грн. 28.05.2025 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем укладено Договір факторингу №28/05/25, відповідно до якого останньому перейшло право грошової вимоги до позичальників, включаючи відповідача.

З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №26254934103101 від 24.04.2013 у розмірі 41705,04 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, надав суду відзив, в якому вказав, що заборгованість за кредитним договором ним було погашено повністю, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням. Заборгованість, на яку посилається позивач, виникла перед первісним кредитором АТ «Банк Кредит Дніпро». Отже, станом на момент звернення позивача до суду жодної заборгованості не існувало, а тому позовні вимоги є необґрунтованими. Позивач не надав належних та допустимих доказів існування заборгованості станом на день подання позову, а також не спростував факт припинення зобов`язання внаслідок його виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постановою Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21, роз`яснено, що при ухваленні рішення суду, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це відповідає вимогам ЦПК України і не є порушенням прав сторін.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

24.04.2013 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №26254934103101, відповідно до умов якого Банк відкрив клієнту рахунок у гривні № НОМЕР_1 на договірній основі для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій з використанням спеціального платіжного засобу.

Також, 24.04.2013 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання овердрафту №26254934103101-VIP, відповідно до умов якого 24.04.2013 надає позичальнику овердрафт у сумі 20000 грн. на споживчі цілі та зобов`язується повернути кредит у сумі 20000 грн. до 30.04.2014; плата за користування кредитом – 24% річних; у разі порушення умов цього Договору, плата за користування одержаним кредитом у період, який починається на наступний день за днем встановленого строку погашення кредиту згідно цього Договору і до дня фактичного повернення кредиту Позичальником, встановлюється у розмірі 48% річних.

Вказані договори підписані відповідачем власноручним підписом.

Представником позивача надано суду виписку по особовому рахунку на ім`я відповідача за період з 24.04.2013 по 27.05.2025.

28.05.2025 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем укладено Договір факторингу №28/05/25, відповідно до якого останньому перейшло право грошової вимоги до позичальників, включаючи відповідача, що підтверджується реєстром боржників.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549ЦКУкраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч.2 ст. 517 ЦК України зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.

Відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Кредитним договором №26254934103101 від 24.04.2013 заборгованість останнього становить 41705,04 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 0 грн., заборгованість за відсотками 41705,04 грн.

Відповідач посилається на те, що ним сплачено заборгованість за тілом кредиту, а тому жодної заборгованості станом на день звернення позивача до суду з цим позовом не існувало.

На підтвердження цього, надав суду постанову від 15.05.2023 про закінчення виконавчого провадження №61847720 у зв`язку з повним фактичним виконанням.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача, заборгованість по відсотками нарахована за період з 29.01.2018 по 31.05.2023.

Судом встановлено, що станом на день ухвалення рішення Ленінським районним судом від 09.07.2015 було вирішено питання про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсоткам, процентам.

Позивач в рамках даної справи продовжив нараховувати заборгованість за відсотками відповідачу після ухвалення вказаного судового рішення, починаючи з 29.01.2018.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18).

Таким чином, судом встановлено, що АТ «Банк Кредит Дніпро» неправомірно продовжував нараховувати відповідачеві відсотки на підставі ст. 1048 ЦК України після ухваленого судового рішення щодо стягнення кредитних коштів та закінчення строку кредитування, що суперечить чинному законодавству.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.89,259,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

В задоволені позові відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.02.2026. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя В. В. Кокорєв