Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №487/7509/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7509/25

Провадження № 2/487/444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 лютого 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді – Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання: Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2025 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» (позивач) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі), в якій позивач просить стягнути відповідачів в солідарному порядку основний борг за послуги з централізованого опалення в сумі 14 394,76 грн, суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції – 1688,00 грн, три відсотки річних – 760,74 грн, судовий збір – 3028,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що в опалювальні з 2016-2017 по 2019-2020 р.р. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» надав послугу з централізованого опалення до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у вказаному будинку в квартирі АДРЕСА_2 та зобов`язана сплачувати вартість послуги з централізованого опалення. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті за послуги з централізованого опалення, виникла заборгованість, яку відповідачі не сплачують тому позивач звертається до суду.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

До судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не прибула, причини не повідомила, відзиву не подала.

За таких обставин відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» в опалювальних сезонах з 2016 по 2020 роки надало послугу з централізованого опалення до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення опалення.

Статті 13, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-ІV, який діяв до 01.05.2019, передбачають, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. №2189-VІІІ, який введено в дію з 01.05.2019, визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п.п. 1 та 5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-ІV, який діяв до 01.05.2019, споживач зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічні положення містяться у статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. №2189-VІІІ, який введено в дію з 01.05.2019.

Індивідуальний споживач, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. №2189-VІІІ, - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Також згідно з ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV, основним обов`язком споживача теплової енергії, серед інших, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають з дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.

Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Враховуючи наведені висновки, відсутність письмового договору про надання послуг, не звільняє споживачів від обов`язку сплачувати за надані послуги.

Індивідуальний споживач, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Загальні положення про плату за комунальні послуги та строки їх внесення передбачені ст.ст. 66, 67, 68 ЖК України, та визначено, що наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання, підстави виникнення яких передбачені у ст.11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Досліджені докази свідчать, що відповідачі зареєстровано у кв. АДРЕСА_4 , тому мають нести солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, з оплати за послуги централізованого опалення.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума боргу відповідачів за послуги централізованого опалення за період з 01.01.2017 по 30.11.2019 складає 14 394,76 грн.

Крім того за період з 01.02.2017 по 30.11.2019 відповідачам нараховані: сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції – 1 688,00 грн, три відсотки річних –760,74 грн.

Доказів на спростування наявності заборгованості у вищенаведеному розмірі відповідачами надано не було.

Суд зауважує, що обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК) і збирання доказів у цивільних справах за загальним правилом не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 12 ЦПК).

Враховуючи вказані норми матеріального права, суд вважає, що позивач довів невиконання відповідачами обов`язку сплачувати за надані послуги.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

В статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу.

Обов`язковою умовою покладання на боржника передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності є прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, виходячи з встановлених обставин та враховуючи наведену норму, позивачем правомірно нарахована сума, на яку підлягає збільшенню боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних.

З урахуванням викладеного, вимоги ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» про стягнення заборгованості з відповідачів належить задовольнити.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачі на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто з кожного по 1009,33 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» борг за послуги з централізованого опалення в сумі 14 394,76 грн, суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції – 1 688,00 грн, три відсотки річних – 760,74 грн, а всього 16 843,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» судовий збір у розмірі по 1009,33 грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», ЄДРПОУ: 31319242, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 02 лютого 2026 року.

Суддя З.М. Сухаревич