Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №149/3709/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3709/25

Провадження №2/149/233/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24.02.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши в м. Хмільник у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ "Акцент-Банк" заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір за умовами якого відповідач отримав кредит, зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними. Внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань у нього, станом на 13.11.2025, виникла заборгованість у розмірі 15291,66 грн, яка складається з: 9438,89 грн - тіло кредиту, 5347,62 грн - проценти, пеня – 505,15 грн, яку позивач просить стягнути.

Рух справи

Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у позовній заяві зазначив про проведення розгляду за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

07.09.2024 відповідач електронним підписом підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка», у якій зазначив, що ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг в А-Банку, а також погодився, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять кредитний договір (надалі - Договір) (а.с. 7-8).

Окрім анкети-заяви відповідач електронним підписом підписав паспорт кредиту, чим підтвердив ознайомлення з його умовами. Також відповідач підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 13.11.2023 з відкриттям банківського рахунку та отриманням кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту, отриманням платіжної картки, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,4% на місяць, а при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту застосовується ставка у 6,8% на місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості (а.с. 15-17). Паспорт кредиту (а.с. 6).

Виписками по картці, розрахунком заборгованості підтверджено, що станом на 13.11.2025 заборгованість відповідача за Договором складає 15291,66 грн, з яких: 9438,89 грн - тіло кредиту, 5347,62 грн – проценти, пеня – 505,15 грн (а.с. 10-11, 12-13).

Позиція суду

Щодо укладення Договору

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Приймаючи до уваги те, що Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд доходить висновку про підтвердження укладення Договору, який за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо розміру заборгованості

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Доводи позивача знайшли своє підтвердження, договір кредиту з відповідачем укладено, відповідач отримав грошові кошти, які повністю не повернув, не сплатив проценти.

Разом з тим, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки серед іншого позивач просить стягнути пеню у розмірі 505,15 грн.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак нарахована за прострочення виконання Договору пеня – 505,15 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 15291,66 грн, з яких: тіло кредиту - 9438,89 грн, проценти - 5347,62 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2342,38 (2422,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/15291,66 грн (ціна позову) х 14786,51 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 549, 610, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101725695273609 від 07.09.2024 у розмірі 14786 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 51 коп., з яких: 9438,89 грн - тіло кредиту, 5347,62 грн – проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" судові витрати - судовий збір в розмірі 2342,38 грн.

В інші частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено – 24.02.2026.

Учасники справи:

Позивач: АТ "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК