Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №364/999/25 — Тетіївський районний суд Київської області

24.02.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/62/26

Справа № 364/999/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 (у режимі

відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві кримінальне провадження № 12025111260000276 від 07.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фастівка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , учасника бойових дій, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:

-вироком Володарського районного суду Київської області від 10.01.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.09.2018 за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду Житомирської області від 20.08.2021 на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання - 1 рік 5 місяців 18 днів;

-вироком Володарського районного суду Київської області від 04.05.2023 за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Так, ОСОБА_6 , будучи раніше судимим 06.09.2018 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за вчинення умисного вбивства, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив нове умисне вбивство за наступних обставин.

Так, 06.09.2025 близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_6 перебував за місцем спільного проживання разом зі своїм батьком ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , де у веранді будинку останні вживали алкогольні напої.

В цей же час, між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виникла конфліктна ситуація на ґрунті вживання алкоголю, в ході якої у ОСОБА_6 виник протиправний злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_9 , реалізовуючи який, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті ОСОБА_9 , взяв з розташованого у кухонній кімнаті будинку столу кухонний ніж, яким наніс потерпілому ОСОБА_9 не менше двадцяти двох ударів в область грудної клітини та шиї, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран лівої вушної раковини, лівої щоки, шиї, грудної клітки, лівого плечового суглоба, двох проникаючих ран в область грудної клітки з ушкодженням серця та правої легені.

При цьому, тілесні ушкодження у вигляді двох проникаючих ран в область грудної клітки з ушкодженням серця та правої легені серця та правої легені - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Водночас ОСОБА_6 , виконавши усі дії спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_9 , на цьому не зупинився та наніс останньому не менше дев`яти ударів кулаком в область обличчя, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді садна в лівій лобно-скроневій ділянці, синця правої верхньої повіки, саден обох губ, відсутності зубів верхньої щелепи, синця підборіддя зліва, синця лівої вушної раковини, синця лівого передпліччя та двох синців лівої кисті, які в прямому причинному зв`язку з настанням смерті - не стоять.

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_6 та отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 помер на місці події.

Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковано за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 Кримінального Кодексу України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті та надав показання, що ОСОБА_9 є його батьком. 06 вересня 2025 року приблизно о 14-15 годині, перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_2 , він разом з матір`ю, батьком, братом та невісткою на вулиці біля будинку сіли обідати. Під час обіду вживали горілку. Потім разом з матір`ю та невісткою пішли до магазину, де також вживали горілку та ще купили алкоголю для подальшого вживання вдома. Прийшовши додому, продовжували вживати алкоголь. Далі, коли стемніло, перейшли у веранду, де і почалась сварка з батьком з приводу образ у його бік та матері. У подальшому почалась штовханина, у ході якої він взяв зі столу кухонний ніж з пластмасовою ручкою коричневого кольору та почав наносити удари батьку ОСОБА_9 . Під час того, як наносив удари батьку, не бачив, де були матір та брат.

Також обвинувачений ОСОБА_6 у своїх показаннях, наданих колегії суддів, у судових дебатах та в останньому слові зазначив, що багато разів думав про наслідки своїх дій, жалкує про вчинене та готовий нести покарання, просив пробачення у потерпілої ОСОБА_10 , яка є його матір`ю.

Показання ОСОБА_6 є послідовними та логічними, а тому не викликають у колегії суддів сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та суті висунутого обвинувачення, добровільності та істинності його позиції.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просив суд при призначенні покарання врахувати особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій з 2015-2016 р., має цивільну дружину, яка характеризує його як працьовиту людину. Також ОСОБА_6 щиро розкаявся, тому просив призначати покарання у виді 12 років позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покаранняу виді 1 місяця позбавлення волі, призначеного вироком Володарського районного суду Київської області від 04.05.2023.

Прокурор підтримав висунуте ОСОБА_6 державне обвинувачення у суді у повному обсязі, просив суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначати покарання в межах санкції, визначеної п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 14 років позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Володарського районного суду Київської області від 04.05.2023, та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 15 років позбавлення волі.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, оцінка та мотиви суду

Обставини вчинення обвинуваченим вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 349 КПК України.

Враховуючи процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_6 щодо визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, безпосередньо дослідивши докази, заслухавши доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, повністю доведена та підтверджується наступними доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 суду повідомила, що обвинувачений ОСОБА_6 є її сином.06 вересня 2025 року вона з чоловіком ОСОБА_9 поїхала до свахи копати картоплю, а коли повернулися додому, син ОСОБА_6 у бесідці вживав алкоголь. Потім вона вирішила піти до магазину і слідом за нею пішов обвинувачений ОСОБА_6 , її чоловік ОСОБА_9 та ще один її син, який є особою з інвалідністю. У магазині обвинувачений ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_9 також вживали алкоголь, яким їх пригостив сусід. Далі, повертаючись з магазину додому, біля кладовища її чоловік ОСОБА_9 сам упав та розбив голову, тому вона викликала швидку медичну допомогу, однак в подальшому чоловік відмовився їхати до лікарні і вони возиком самі привезли чоловіка додому. Удома обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у веранді продовжував вживати алкоголь, її чоловік ОСОБА_9 також випив одну чарку горілки, але від другої відмовився та ліг спати. Інший син потерпілої є особою з інвалідністю і загалом боїться обвинуваченого ОСОБА_6 , коли той перебуває у стані сп`яніння, а тому він вийшов з будинку та побіг на дорогу, а потерпіла ОСОБА_10 пішла за ним на вулицю, щоб дочекатися поки обвинувачений ОСОБА_6 також ляже спати. Приблизно через 25 хвилин потерпіла з сином поверталась додому і помітили, що в кімнаті чоловіка горить світло, хоча він мав би спати і це її насторожило, а тому сину сказала побути ще на вулиці, а сама зайшла до будинку, двері були відчинені навстіж і потерпіла побачила обвинуваченого ОСОБА_6 , який розмовляв по телефону, рука у нього була в крові, дуже злякалась, але пройшла далі у вітальню, де побачила свого чоловіка ОСОБА_9 усього в крові та він уже був мертвим, а біля подушки лежав зламаний ніж. Потерпіла відразу викликала поліцію і надалі обвинуваченого ОСОБА_6 поліцейські вивели на вулицю.

Крім того, характеризуючи обвинуваченого та причини вчиненого її сином злочину, потерпіла зазначила, що її син завжди її захищав, бо покійний чоловік ображав як її, так і дітей з самого дитинства. Також потерпіла зазначила, що син після приїзду з реабілітаційного центру, в якому перебував якийсь час, не вживав алкоголь протягом двох тижнів, і взагалі він дуже добрий, жалісливий, допомагає у всьому, але, якщо вип`є, то стає іншим.

Також потерпіла зазначила, що саму подію вбивства не бачила. Коли вона з чоловіком повернулися додому, син вже був напідпитку, чоловік також вживав алкоголь та ще пізніше пили біля магазину та вдома. Між сином та чоловіком усе життя були погані відносини, раніше часто сварилися, але в даному випадку їй невідома конкретна причина конфлікту, що призвела до вбивства.

У судових дебатах потерпіла ОСОБА_10 висловила позицію, згідно якої остання не наполягала на призначенні обвинуваченому найсуворішого виду та міри покарання.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, що були досліджені та перевірені судом під час судового розгляду, а саме:

-протоколом огляду місця події від 07.09.2025 з додатком до нього - відеозаписом, згідно з якими місцем огляду є територія домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого в будинку на дивані в положенні лежачи на спині знаходиться труп ОСОБА_9 з явними ознаками насильницької смерті (а. с. 80-88 т. № 1);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.09.2025, згідно з яким 06 вересня 2025 року о 23 годині 13 хвилин ОСОБА_6 фактично затримано на місці скоєння злочину за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 90-94 т. № 1);

-висновком експерта № 146 від 16.10.2025, згідно з яким смерть гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала внаслідок крововтрати, яка виникла в результаті проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з проникаючим ушкодженням лівого шлуночка серця, що спричинило кровотечу. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . При проведені судово-медичної експертизи трупа виявлено тілесні ушкодження, а саме: садно з раною в ділянці потилиці, крововилив в м`які тканини потилиці, садно з раною в лівій лобно-скроневій ділянці, садно в лівій лобно-скроневій ділянці, садно лівої брови, синець правої верхньої повіки, садна обох губ, відсутність зубів верхньої щелепи, рана нижньої губи, проникаюча рана лівої щоки, синець підборіддя зліва, синець та рана лівої вушної раковини, 2 рани лівої бокової поверхні шиї, 3 рани лівої надключичної ямки, 3 рани лівого плечового суглоба, 8 ран лівої половини грудної клітки, рана правої надключичної області, 2 рани правої половини грудної клітки, садно акроміального відростка лівої лопатки, садно правого ліктьового суглоба, 11 саден лівого ліктьового суглоба, синець лівого передпліччя, 2 синці лівої кисті, садно 3-пальця правої кисті, синець та 3 садна лівого колінного суглоба, садно правого колінного суглоба, садно 1-го пальця лівої стопи, дві проникаючі рани грудної клітки з ушкодженням серця та правої легені Описані тілесні ушкодження у вигляді саден, синців та крововиливу в м`які тканини потилиці - відносяться до легких тілесних ушкоджень, в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не стоять. Описані тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних непроникаючих ран лівої вушної раковини, лівої щоки, шиї, грудної клітки, лівого плечового суглоба, травматичних ампутацій зубів верхньої щелепи - відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом - здоров`я, в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не стоять. Описані тілесні ушкодження у вигляді двох проникаючих ран грудної клітки з ушкодженням серця та правої легені відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки ля життя та стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження, а саме: садно з раною в ділянці потилиці, крововилив в м`які тканини потилиці, садно з раною в лівій лобно-скроневій ділянці, садно лівої брови, садно акроміального відростка лівої лопатки, садно правого ліктьового суглоба, 11 саден лівого ліктьового суглоба, садно 3-пальця правої кисті, синець та 3 садна лівого колінного суглоба, садно правого колінного суглоба, садно 1-го пальця лівої стопи - могли утворитись при падінні з вертикального положення назад та на ліву бокову поверхню тіла. Тілесні ушкодження. а саме: садно в лівій лобно-скроневій ділянці, синець правої верхньої повіки, садна обох губ, відсутність зубів верхньої щелепи, синець підборіддя зліва, синець лівої вушної раковини, синець лівого передпліччя, 2 синці лівої кисті - могли утворитись від дії тупих предметів, можливо від дії рук іншої людини. Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран могли утворитись від дії ножа. Кількість точок прикладання сили - не менше 54 (п`ятдесят чотири), з них: внаслідок падіння - 23 (двадцять три); внаслідок дії рук іншої людини - 9 (дев`ять); внаслідок дії ножа - 22 (двадцять два). ?? ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після отримання тілесних ушкоджень не міг виконувати активні дії. ???З моменту отримання тілесних ушкоджень у вигляді проникаючих ножових поранень до настання смерті ОСОБА_9 пройшло часу 5-10 хв. ОСОБА_9 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень розташовувався в положенні лежачи на спині. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено етиловий спирт в концентрації - 4.41 %о (а. с. 107-110 т. № 1);

-висновком судово-психіатричного експерта № 275 від 15.10.2025, згідно з яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час вчинення кримінального правопорушення на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. ОСОБА_6 в момент вчинення кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_6 під час проведення обстеження ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_6 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує. ОСОБА_6 може брати участь у проведенні процесуальних дій та постати перед судом (а. с. 111-112 т. № 1);

-висновком експерта від 04.12.2025 № СЕ-19/111-25/58448-БД, згідно з яким встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 163-165, 166, 167-171 т. № 1);

-висновком експерта від 27.11.2025 № СЕ-19/111-25/57582-БД, згідно з яким встановлені генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 174-176, 177, 178-181 т. № 1);

-висновком експерта від 05.12.2025 № СЕ-19/111-25/62884-БД, згідно з яким: 1. На наданій на дослідження кофті, в об`єктах №№ 1-3, 5-9, 12 виявлено кров людини, в об`єктах №№ 4, 10, 11 крові людини не виявлено; 2. Встановлено генетичні ознаки крові на кофті (об`єкти №№ 1, 3, 8, 12) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки крові на кофті (об?єкт № 9) є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб та не придатні для ідентифікації. Генетичні ознаки крові на кофті (об?єкти №№ 2, 5-7) не встановлено у зв?язку з недостатньою кількістю ДНК у даних об?єктах.; 3. Генетичні ознаки крові на кофті (об?єкти №№ 1, 3, 8, 12) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність походження генетичних ознак крові на кофті (об?єкти №№ 1, 3, 8, 12) від потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить не менше ніж 99,99999999%; 4. Генетичні ознаки крові на кофті (об?єкти №№ 1, 3, 8, 12) збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Походження генетичних ознак крові на кофті (об?єкти №№ 1, 3, 8, 12) від підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається; 5. На наданих на дослідження шортах, в об?єктах №№ 13-17, 19 виявлено кров людини, в об?єкті № 18 крові людини не виявлено; 6. Встановлено генетичні ознаки крові на шортах (об?єкти №№ 14, 16, 17) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки крові на шортах (об?єкти №№ 13, 15, 19) не встановлено у зв?язку з недостатньою кількістю ДНК у даних об?єктах; 7. Генетичні ознаки крові на шортах (об?єкти №№ 16, 17) збігаються між та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність походження генетичних ознак крові на шортах (об?єкти №№ 16, 17) від потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить не менше ніж 99,99999999%. Генетичні ознаки крові на шортах (об?єкт № 14) не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Походження генетичних ознак крові на шортах (об`єкт № 14) від потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключається; 8. Генетичні ознаки крові на шортах (об?єкти №№ 16, 17) збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Походження генетичних ознак крові на шортах (об?єкти №№ 16, 17) від підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається. Генетичні ознаки крові на шортах (об?єкт № 14) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність походження генетичних ознак крові на шортах (об`єкт № 14) від підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить не менше ніж 99,99999999% (а. с. 184-190, 191-198 т. № 1);

-висновком експерта № 196-мк від 07.11.2025, згідно з яким при судово-медичному криміналістичному дослідженні клаптя шкіри з трупа гр-на ОСОБА_9 , 1964 р.н. по кримінальному провадженню № 12025111260000276 виявлено одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух «П» -подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,1 см та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення в ушкодженні була 1,4 см (без урахування направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптя шкіри під дією спиртово-оцтового розчину). Індивідуальні ознаки травмуючого предмету при дослідженні ушкодження на клапті шкіри не виявлено. Виникнення виявленого ушкодження на клапті шкіри з ділянки грудної клітки від дії наданого на дослідження клинка ножа не виключається при умові, що на момент спричинення ушкодження клинок ножа знаходився в робочому стані та був ціліснозбережений з ручкою (а. с. 199-201, 202 т. №1);

-(в частині кваліфікації дій обвинуваченого) вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.09.2018, згідно з яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі (а. с. 119-124 т. № 1).

Дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до ст. 94 КПК України, з точки зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 Кримінального Кодексу України.

Дослідження інших доказів у цьому кримінальному провадженні з урахуванням думки учасників судового провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом не здійснювалось.

ІV. Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого та призначення покарання

Суд остаточно визначає кваліфікацію, яка повинна надаватися з правової точки зору фактам у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на висунуте обвинувачення, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 Кримінального Кодексу України.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 634/609/15-к).

Так, об`єктом злочину, передбаченого ст. 115 КК України, є життя людини.

Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, який не одружений, не працевлаштований, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується негативно, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за скоєння умисного вбивства, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи.

Водночас суд враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 на підставі ст. 67 КК України, суд враховує: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння; вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винуватий перебуває у сімейних відносинах; рецедив злочинів.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 159/4893/22 зазначив, що призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є відповідність покарання вчиненому злочину, що передбачає призначення відповідного покарання, яке має бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.

Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною частиною статті закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Відтак, враховуючи всі обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , а також тяжкість наслідків вчинення кримінального правопорушення, зокрема смерть ОСОБА_9 , суд дійшов висновку про високу суспільну небезпечність обвинуваченого. Однак, покарання у виді довічного позбавлення волі є тим видом покарання, що застосовується у випадках, коли необхідність такого призначення обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність, та виключною небезпечністю особи винного.

З огляду на зазначене, враховуючи поведінку обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого, попросив вибачення у потерпілої, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин та обтяжуючих покарання обставин, беручи до уваги позицію прокурора та потерпілої, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, на переконання колегії суддів, виправлення обвинуваченого та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому суд призначає обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, яке він повинен відбувати в умовах ізоляції від суспільства.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, необхідним є призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, а саме до призначеного покарання за цим вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Володарського районного суду Київської області від 04.05.2023 та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, яке він повинен відбувати в умовах ізоляції від суспільства.

Саме таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. При цьому, призначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Водночас, під час судового розгляду колегією суддів не встановлено підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

V. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому слід зарахувати у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, починаючи з дня фактичного затримання, а саме з 06 вересня 2025 року та по дату набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін.

Відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертиз.

Водночас, з огляду на письмову заяву обвинуваченого з проханням передати матері його мобільний телефон, вилучений при затриманні, колегія суддів вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 08.09.2025 на мобільний телефон Xiaomi РОСО М3, який поміщено до спеціального пакету NPU 5681996 та передати потерпілій.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 349, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Володарського районного суду Київської області від 04.05.2023 у виді 1 (одного) року позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 06 вересня 2025 року.

На підставі ч. 5 статті 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_6 термін його попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання, а саме з 06 вересня 2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в кримінальному провадженні, зокрема за проведення експертиз: від 04.12.2025 № СЕ-19/111-25/58448-БД в сумі 9078,58 гривень, від 27.11.2025 № СЕ-19/111-25/57582-БД в сумі 11586,39 гривень, від 05.12.2025 № СЕ-19/111-25/62884-БД в сумі 32145,14 гривень, а всього в сумі 52810 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот десять) гривень 11 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 08.09.2025 на мобільний телефон Xiaomi РОСО М3, який поміщено до спеціального пакету NPU 5681996, - скасувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: змиви РБК з асфальтної поверхні поблизу будинку, які поміщено до паперового конверту № 1; змиви РБК з стіни будинку, які поміщено до паперового конверту № 2; змиви РБК з підлоги на кухні, які поміщено до паперового конверту № 3; змиви РБК з килима в кімнаті, які поміщено до паперового конверту №; клинок ножа, який поміщено до паперового конверту № 6; руків?я білого кольору від ножа, яке поміщено до паперового конверту № 7; змиви з правої долоні трупа, які поміщено до паперового конверту № 8; змиви з лівої долоні трупа, які поміщено до паперового конверту № 9; футболка зеленого кольору, яка поміщено до паперового конверту № 10; кофту сіро-чорного кольору на поверхні якої є сліди РБК, яку поміщено до спец пакету 007277683; джинсові шорти сірого кольору на поверхні яких є сліди РБК, які поміщено до спец пакету 007277684, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області - знищити.

Мобільний телефон Xiaomi РОСО М3, який поміщено до спеціального пакету NPU 5681996, передати у користування потерпілій ОСОБА_10 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3