Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №377/1082/25 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/1082/25

Провадження №2/377/60/26

23 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2025 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 525-527, 530, частину першу статті 598, статті 599, 610, частину другу статті 615, статті 629, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.03.2024 в розмірі 81929,59 гривень станом на 21.10.2025, яка складається з наступного: 58 804,96 гривень заборгованість за кредитом; 22 574,63 гривень заборгованість за процентами; 550 гривень заборгованість по пені, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 18.03.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 18.03.2024 відповідачем підписано Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі, якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 21.10.2025 має заборгованість – 81 929,59 гривень, яка складається з наступного: 58 804,96 гривень - заборгованість за кредитом; 22 574,63 гривень - заборгованість за процентами; 550 гривень – пеня, яка відповідно до статей 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України підлягає стягненню з нього на користь позивача (а. с. 3-7)

Ухвалою судді від 14 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам частини першої статті 177 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення зазначених недоліків (а. с. 58-60).

Ухвалою судді від 02 грудня 2025 року після усунення недоліків, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25 грудня 2025 року (а. с. 73-74).

Ухвалою суду від 25 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 лютого 2026 року (а. с. 82-83).

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на 23 лютого 2026 року на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України (а. с. 92-93).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до позовної заяви додано клопотання представника позивача Шкапенка О.В., в якому він просив справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із іншими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, причини неявки суд не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 23 лютого 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 18 березня 2024 року, в якій він зазначив свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання, місце роботи, номер мобільного телефону, свій соціальний статус та службове положення (а. с. 14).

Підписанням цієї анкети відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що дана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Також відповідач зазначив, що правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися ним з використанням електронного підпису. Крім цього, відповідач визнав, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях, а також засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 032d0ac88020f61fc9814bebc486f47b24d5281212354e33efe61604fad423c839, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання електронного підпису, покладаються на клієнта.

18 березня 2024 року ОСОБА_1 підписав за допомогою удосконаленого електронного підпису Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (далі – Заява), в якій він просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAH та встановити кредитний ліміт (а. с. 15-16).

Відповідно до пунктів 3-6 Заяви, вид кредиту — кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту — кредитування рахунку; мета отримання кредиту — споживчі цілі; сума кредиту (ліміту) - від 1 000 гривень до 200 000 гривень. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку. Клієнт беззастережно погоджується із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що банк повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування.

Згідно з пунктами 7-9 Заяви, пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) – 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих процентів за користування кредитом, та не менше 100 гривень й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит.

Пунктом 10 Заяви передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов`язань: при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків: 50 гривень кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 гривень; 100 гривень кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 гривень другий місяць поспіль і більше; 500 гривень + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше, ніж на 30 днів.

До Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 18 березня 2024 року, Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 18 березня 2024 року банк додав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода», підписаний 18 березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Зелена», довідку АТ «А-БАНК» за картами; довідку АТ «А-БАНК» за лімітами, виписку по картці ОСОБА_1 за період з 18.03.2024 по 21.10.2025 (а. с. 19-38).

Так, відповідно до довідки АТ «А-БАНК» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_6 , строком дії до грудня 2031 року (а. с. 28).

Згідно з довідкою АТ «А-БАНК» за лімітами, ОСОБА_1 за кредитним договором б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10078099997) від 18.03.2024 було встановлено кредитний ліміт 18.03.2024 – 33 000 гривень, ініціатор: Client; 18.03.2024 було збільшено кредитний ліміт до 33 000 гривень, ініціатор: Bank; 20.05.2024 було збільшено кредитний ліміт до 38 000 гривень, ініціатор: Bank; 16.06.2024 було збільшено кредитний ліміт до 40 000 гривень, ініціатор: Bank; 05.07.2024 було збільшено кредитний ліміт до 45 000 гривень, ініціатор: Bank; 07.08.2024 було збільшено кредитний ліміт до 50 000 гривень, ініціатор: Bank; 05.10.2024 було збільшено кредитний ліміт до 55 000 гривень, ініціатор: Bank; 13.11.2024 було збільшено кредитний ліміт до 60 000 гривень, ініціатор: Bank; 13.11.2024 було зменшено кредитний ліміт до 60000 гривень, ініціатор: Bank (а. с. 27).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у частині третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як зазначено у статті 12 Закону № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 27 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг заповнив і підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 18 березня 2024 року. Підпис на Анкеті-заяві здійснений відповідачем за допомогою удосконаленого електронного підпису. Вказана Анкета-заява за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписана представником банку Зайченком Є.С., який здійснив ідентифікацію та верифікацію клієнта.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, службове положення, джерело та загальний розмір доходу. В Анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта та індивідуального податкового номера ОСОБА_2 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

У Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Також відповідач зазначив, що правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися ним з використанням електронного підпису. Крім цього, відповідач визнав, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях, а також засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 032d0ac88020f61fc9814bebc486f47b24d5281212354e33efe61604fad423c839, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання електронного підпису, покладаються на клієнта. 18 березня 2024 року ОСОБА_1 підписав за допомогою удосконаленого електронного підпису Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій визначені вид кредиту, тип кредиту, мета отримання кредиту, сума кредиту, процента ставка за користування кредитом, строк кредитування.

Отже, судом встановлено, що договір про надання банківських послуг 18.03.2024 підписано за допомогою удосконаленого електронного підпису та вважається таким, що укладений в письмовій формі відповідно до статей 205, 207 ЦК України.

Зазначені обставини свідчать про належне укладення кредитного договору. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Таким чином, 18 березня 2024 року між ОСОБА_1 та АТ «АКЦЕНТ БАНК» укладено договір про надання банківських послуг в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Із виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 18 березня 2024 року по 21 жовтня 2025 року, яка додана до позовної заяви, вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 18 березня 2024 року, Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 18 березня 2024 року, та періодично вносив кошти, але несвоєчасно погашав заборгованість. Вказана виписка по картковому рахунку є належним доказом для визначення заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц (а. с. 21-26).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.03.2024, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 , станом на 21 жовтня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 81 929,59 гривень, яка складається з: 58 804,96 гривень – загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22 574,63 гривень – загального залишку заборгованості за процентами; 550 гривень – заборгованість за штрафом (а. с. 9-13).

Таким чином, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач просить стягнути тіло кредиту в розмірі 58 804,96 гривень, проценти за користування кредитом, нараховані за період з 18.03.2024 по 19.10.2025, у розмірі 22 574,63 гривень, штраф в розмірі 550 гривень.

Суд погоджується з доводами позивача про стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 58 804,96 гривень, процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 18.03.2024 по 19.10.2025, у сумі 22 574,63 гривень, розмір яких передбачено умовами кредитного договору від 18.03.2024 і не спростовано відповідачем.

Вирішуючи вимоги про стягнення штрафу в розмірі 550 гривень, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, продовженого Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025; № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, дія якого триває до теперішнього часу.

З огляду на наведене, суд вважає, що штраф в сумі 550 гривень, нарахований позивачем у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню кредитодавцем.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.03.2024 в розмірі 81 379,59 гривень (яка включає заборгованість за тілом кредиту – 58 804,96 гривень, проценти за користування кредитом, нараховані за період з 18 березня 2024 року по 19 жовтня 2025 року включно – 22 574,63 гривень).

В іншій частині позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 550 гривень є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 81 379,59 гривень х 100: 81 929,59 гривень = 99,33 % (відсоток розміру задоволеного позову); 2 422,40 х 99,33 :100 = 2 406,17 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 березня 2024 року в розмірі 81 379 гривень 59 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 406 гривень 17 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок № 11.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 23 лютого 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька