Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №357/2118/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2118/26

3/357/1318/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 03.04.2013 Малиновським РВ ГУ ДМС України у м. Одесі,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

01.02.2026 о 22:20 год на 2 км автодороги С-100205 на 1,5 км від автодороги 0100216 Р-17 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Ioniq» з р.н. НОМЕР_3 , в порушення вимог пп. 1.5, 2.3 б, 12.1 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував погодні умови, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

За даним фактом стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580960 від 02.02.2026 за ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.3 б ПДР України бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно із п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно із п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580960 від 02.02.2026; схемою місця ДТП від 02.02.2026, яка підписана водієм ОСОБА_2 , зображено розташування транспортного засобу після ДТП, та на зворотній стороні схеми ДТП міститься перелік видимих зовнішніх пошкоджень транспортного засобу; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 02.02.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.02.2026.

Отже, суддя встановив, що невиконання водієм ОСОБА_1 пп. 1.5, 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, наслідками у виді спричинення пошкодження транспортних засобів.

Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суддя дії ОСОБА_1 кваліфікує за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, зазначені ч. 2 ст. 33 КУпАП - характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 суддя визнає його щире каяття, обставин, що обтяжують його відповідальність суддею не встановлено.

Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 діяння формально містить в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суб`єктивно не були направлені на спричинення пошкодження транспортного засобу.

З урахуванням даних про особу винного, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, обставин вчиненого адміністративного правопорушення, а саме: вчинене правопорушення не спричинило значної матеріальної шкоди власнику транспортного засобу ОСОБА_3 , яка є дружиною ОСОБА_1 , суддя вважає, що дане адміністративне правопорушення можливо віднести до малозначних правопорушень, тому, є обґрунтовані підстави звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, це зумовлено гуманним відношенням до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що дозволить на думку судді, досягти заходів попередження правопорушень у майбутньому.

Таким чином відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно зі ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при проголошенні усного зауваження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з оголошенням усного зауваження, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 124, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого ним правопорушення, обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА