Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №357/71/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/71/26

3/357/672/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , військовослужбовця В/Ч НОМЕР_1 на посаді командира відділення, РНОКПП: НОМЕР_2 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

04.01.2026 близько 13 год. 20 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, стосовно своєї співмешканки гр. ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні погроз, а також кривдник силою виштовхував з квартири потерпілу, що могло завдати шкоди її психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснив, що насильства в сім`ї психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки він не вчиняв, також пояснив, що між ними виник сімейний конфлікт на побутовому ґрунті, оскільки він її попрохав переночувати у батьків, поки він збереться до лікарні, а вона викликала працівників поліції. Просив закрити відносно нього адміністративне провадження.

Суддя, розглянувши протокол та додані до нього документи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення за ч. 1 ст.173-2КУпАП передбачена адміністративна відповідальність завчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Так, до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які не можуть бути єдиним доказом на доведення вини особи, додано: форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; терміновий заборонний припис від 04.01.2026; пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , з яких вбачається, що між подружжям виник конфлікт на побутовому ґрунті, диск з відеозаписом.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру, яке проявилося у вчиненні сварки з співмешканкою ОСОБА_2 .

Однак працівниками поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення не зібрано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що під час конфлікту ОСОБА_1 висловлював погрози та умисно силою виштовхував з квартири потерпілу ОСОБА_2 , завдавши шкоди її психічному здоров`ю.

Таким чином, в матеріалах справи про адміністративні правопорушення відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 , домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Отже, під час судового розгляду справи незнайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до суду не надано, до матеріалів справи не долучено.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що у сім`ї виник конфлікт на побутовому грунті, але завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено.

Так, конфлікт це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Разом з тим, не у компетенції суду урегульовувати конфлікті ситуації в родині у порядку норм КУпАП, так як не кожен конфлікт є домашнім насильством.

Отже, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2, КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 , не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2 ч.1, 247, 280, 283-284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2, КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС