Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №347/2272/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 23 лютого 2026 р.

Справа: №347/2272/25

Суддя: КІЦУЛА Ю. С.

Справа № 347/2272/25

Провадження № 1-кп/347/178/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025096190000093 від 10.10.2025 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого не має, депутатом не обирався, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 заподіяв умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілому.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 10 жовтня 2025 року близько 02:30 год. перебуваючи на перехресті дороги, що в с. Хімчин по вул. Незалежності, 46 Рожнівської сільської ради, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 діючи умисно, на грунті довготривалих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання негативних наслідків, умисно наніс декілька ударів кулаками по обличчю та голові ОСОБА_5 .

В подальшому, цього ж дня, близько 6:00 год. перебуваючи у приміщенні літньої кухні в АДРЕСА_2 ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії, наніс два удари кулаками по обличчю ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта від 23.10.2025, ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носа, закритого перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи, гематосинус лівої гайморової пазухи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров?я та тілесне ушкодження у вигляді підшкірної гематоми нижньої повіки зліва, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_4 заподіяв умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілому, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.2 ст.125 КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин.

Ствердив, що дійсно вночі він зустрів ОСОБА_5 , з яким у нього виник словесний конфлікт. Конфлікт виник з приводу того, що ОСОБА_5 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинула рідна сестра ОСОБА_4 . В ходу конфлікту, обвинувачений наніс декілька ударів в ділянку обличчя та голови потерпілого ОСОБА_5 .

Обвинувачений просив його суворо не карати. Ствердив, що шкодує про вчинене, зробив для себе правильні висновки, подібного більше не вчинятиме.

Не заперечив щодо розгляду кримінального провадження згідно положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз?яснивши їм зміст ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Отже, своїми умисними діяннями, які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілому, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.125 КК України, а дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за вказаною статтею Кримінального кодексу.

Щодо призначення покарання.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить1700 гривень.

Позиція суду щодо призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв?язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, зареєстрований та проживає разом із матір`ю, в складних матеріально-побутових умовах.

Обставинами, що пом?якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду, а також бере до уваги, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягається вперше, та проживає в складних матеріально-побутових умовах.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід на стадії судового розгляду не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.100, 368, 371, 373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.

Речові докази:

- фотознімки надані потерпілим ОСОБА_5 , на яких зафіксовано спричинені йому тілесні ушкодження – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- завірену копію журналу обліку прийому хворих в стаціонар та відмов в госпіталізації – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- DVD- диск з відеозаписом з камер зовнішнього відеоспостереження розташованих на території Рожнівської сільської ради в с. Хімчин, Косівського району – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua