Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №216/514/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/514/26

провадження 3/216/489/26

ПОСТАНОВА

іменем України

24 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Маланюк О.Я., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу А7227 № 28.01.2026 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП, зазначено обставини вчиненого правопорушення: встановлено що 17.01.2026 та 18.01.2026 року солдат ОСОБА_1 був відсутній за місцем проходження стаціонарного лікування (КП «КМЛ № 1 КМР). Також встановлено, що солдат ОСОБА_1 після виписки із стаціонарного лікування 19.01.2026, приблизно о 14.00 до місця проходження служби не з`явився. Натомість 20.01.2026 направив в електронній формі документи про свою чергову госпіталізацію 19.01.2026 о 20.53.

В судове засідання явилася уповноважена особа, що складала протокол, помічник командира з правової роботи - начальник юридичної служби військової частини НОМЕР_2 майор юстиції ОСОБА_2 . Надав пояснення якими підтримав висвітлені обставини в протоколі А7227 № 28.01.2026 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП та матеріалах службового розслідування.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не явився, причини неявки не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

В протоколі ОСОБА_1 надав свої пояснення де вказав: «ніяких порушень не скоїв, частину не залишав, а знаходився на стаціонарному лікуванні, регламенту лікарні не порушував, претензій від лікаря не маю».

До протоколу через підсистему «Електронний суд» додано матеріали службового розслідування щодо самовільного залишення в.ч. ОСОБА_1 на 46 аркушах.

Суд детально проаналізував зазначені матеріали службового розслідування.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, передбачається відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 10 діб.

Самовільне залишення (СЗЧ) це залишення військовослужбовцем частини або місця служби без дозволу командира, яке триває понад три доби.

Місцем служби, якщо воно не збігається з розташуванням частини, розуміється будь-яке місце, де військовослужбовець повинен у перебіг певного часу виконувати військові обов`язки або знаходитися за наказом чи дозволом начальника.

Місце несення військової служби визначається наказом командира військової частини, відповідно до якого військовослужбовець виконує свої обов`язки. Загальні правила щодо місця служби та обов`язків військовослужбовця містяться у Статуті внутрішньої служби та інших нормативних актах Міністерства оборони України, що регулюють порядок проходження військової служби.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, додано Матеріали службового розслідування щодо самовільного залишення в.ч. ОСОБА_1 на 46 аркушах, довіреність, виписку.

Згідно Протоколу, а саме опису обставин вчиненого правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 був відсутній 17.01.2026 та 18.01.2026р. така обставина підтверджується рапортом (арк.5 ) та актами (арк. 6-7) Матеріалів службового розслідування. Аналізуючи матеріали службового розслідування, суд зауважує відсутність будь-яких письмових пояснень, ін. документів безпосередньо від медичного персоналу лікувального закладу в якому перебував солдат ОСОБА_1 , щодо відсутності такого у лікувальному закладі. У медичній карті стаціонарного хворого також відсутня будь-яка інформація щодо порушення будь-яких правил чи вимог лікувального закладу які встановлюються до пацієнтів, що перебувають на стаціонарі. Зафіксована відсутність ОСОБА_1 в лікувальному закладі згідно Актів 17.01.2026 року з 13.00 год. до 14.30 год. та 18.01.2026р. з 09.05 до 09.20год (арк. 6-7) Матеріалів службового розслідування не можуть вважатися беззаперечним доказом відсутності ОСОБА_1 у лікувальному закладі на стаціонарному лікуванні протягом 17 та 18.01.2026 року, оскільки такі категорично заперечуються самим ОСОБА_1 в письмових поясненнях (арк.17) Матеріалів службового розслідування. Крім того, суд звертає увагу на те, що в своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, «19.01.2026 року по дорозі з 1-ої КМЛ в в/ч НОМЕР_2 в мене стався гіпертонічний криз, і я був госпіталізований каретою швидкої допомоги до кардіологічного відділення КМЛ № 2. Копія виписки з медичної карти та супровідного листка швидкої допомоги додаються». Зазначеним виписці з медичної карти та супровідному листку швидкої допомоги в Матеріалах службового розслідування не надано жодної оцінки та такі не долучені до таких.

Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 138/54 зазначено початок лікування 08.01.2026 та закінчення лікування 19.01.2026р.

Разом із тим, згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується правопорушення, яке виразилося у самовільному залишені військової частини, місця служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб. (ч.3 ст. 172-11 КУпАП). Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Зважаючи на викладене, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП не доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК