Вирок від 22 лютого 2026 р. у справі №216/8672/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8672/25

провадження 1-кп/216/464/26

ВИРОК

іменем України

23 лютого 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025041230002097 від 23.10.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краматорська Донецької області, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, тел. НОМЕР_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду було встановлено, що 22.10.2025, приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_4 , разом зі своїм рідним братом ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Land Rover Range Rover» чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під`їхали та зупинились на подвір`ї будинку №41 по вул. Гірничих інженерів в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Приблизно о 20 год. 35 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився у дворі будинку, підійшов до водійської двері даного транспортного засобу та зробив зауваження ОСОБА_4 з приводу гучної музики, що лунала з салону зазначеного автомобілю, та на вказаному ґрунті між вказаними особами відбулася сварка, в процесі якої ОСОБА_6 образливо висловлюючись на адресу братів ОСОБА_7 став відходити від автомобілю. Зазначені образливі висловлювання обурили ОСОБА_4 , викликавши у нього почуття гострої неприязні до ОСОБА_6 та умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 вийшов з салону автомобіля «Land Rover Range Rover» чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, підійшовши до ОСОБА_6 на території подвір`я будинку АДРЕСА_3 , діючи з умислом, спрямованим на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, з мотивів неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, приблизно 20 год. 40 хв. 22.10.2025 умисно, зі значною силою завдав потерпілому ОСОБА_6 , звернутому до нього обличчям, одного удару кулаком в обличчя та один удар коліном правої ноги в праву ділянку грудної клітини. Від отриманих ударів, потерпілий ОСОБА_6 не втримавшись на ногах впав передньою ділянкою тулубу на землю, вдарившись обличчям, а також лівими верхньою та нижньою кінцівками об тверду поверхню землі. Після цього ОСОБА_4 припинив свої злочинні дії, повернувся за кермо автомобіля «Land Rover Range Rover» чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та разом зі своїм братом ОСОБА_4 з місця вчинення злочину поїхав.

Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої внутрішньочерепної травми: струсу головного мозку, саден голови, тулубу, кінцівок, забійних ран обличчя; закритої травми грудної клітини: забою грудної клітки праворуч, травматичного гемопневмотораксу праворуч.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №1910 від 18.11.2025 виявлені у потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: забою грудної клітки праворуч, травматичного гемотораксу праворуч, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю й пояснив, що за обставин, викладених у вироку вчинив даний злочин, а саме: будучи раніше не знайомим з потерпілим, 22.10.2025, приблизно о 20 год. 30 хв., перебував у автомобілі «Land Rover Range Rover» чорного кольору у дворі будинку АДРЕСА_3 . В цей час до автомобіля підійшов потерпілий ОСОБА_6 , який перебував у нетверезому стані, постукав по склу та почав нецензурно висловлюватись на адресу обвинуваченого. Після цього обвинувачений підійшов до потерпілого та 2 рази вдарив його кулаком правої руки в обличчя та коліном в область ребер справа. Від ударів потерпілий впав на землю, втративши свідомість. Через декілька хвилин обвинувачений приніс з магазину пляшку води та вилив на обличчя потерпілого, щоб привести його до тями. Коли вибігла дружина потерпіла, обвинувачений поїхав з місця пригоди по своїм справам. Шкоду потрепілому відшкодував. У вчиненому обвинувачений щиро покаявся, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого злочину.

Поряд з цим, допитаний під час розгляду справи потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що раніше не був знайомим з обвинуваченим, 22.10.2025, приблизно о 21 год. 00 хв., знаходився біля 4-го під`їзду житлового будинку АДРЕСА_3 . Біля під`їзду стояв автомобіль темного кольору за кермом якого був обвинувачений. Так як раніше з цього автомобіля гучно лунала музика, потерпілий підійшов до обвинуваченого та зробив йому зауваження з цього приводу. Далі виник конфлікт в ході якого обвинувачений кулаком вдарив потерпілого в щелепу. Від удару потерпілий втратив свідомість та впав на землю. Коли прийшов до тями поруч були дружина та знайомий, обличчя було в крові. В лікарні виявили пошкодження легень та обличчя, лікувався близько тижня. Крім удару в обличчя також відчував гостру біль у спині, в області легень. Коли був у лікарні йому допомагали батьки обвинуваченого. Обвинуваченого вперше побачив у судовому засіданні. Просив не призначати обвинуваченому суворе покарання.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо нього з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показами обвинуваченого, потерпілого та письмовими доказами, що характеризують особу обвинуваченого, а також в частині речових доказів та процесуальних витрат.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, а дії його відповідають складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у зв`язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення ним інкримінованого йому злочинного діяння, не судимий, має професійно-технічну освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб не має, згідно з побутової характеристики з місця проживання характеризується посередньо, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався. Зі складеної 25.12.2025 уповноваженим органом з питань пробації, досудової доповіді, відносно обвинуваченого, вбачається, що останній з 2019 року проживає в Україні. Зі слів обвинуваченого, наркотичні речовини та алкогольні напої не вживає. Не підтримує зв`язки з особами з антисоціальною поведінкою. Наслідки вчиненого злочину усвідомлює в повному обсязі, не виправдовується, вину визнає. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить щире каяття та відшкодування шкоди, завданої злочином.

Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також особу обвинуваченого і обставини, які пом`якшують його покарання, наведені судом вище у вироку, у зв`язку з чим суд, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому злочині, при призначенні покарання вважає за можливе застосувати приписи ст. 69-1 КК України. При цьому, враховуючи санкцію ч. 1 ст. 121 КК України, суд вважає що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання сприятиме його виправленню і попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім, тому вважає необхідним застосувати до обвинуваченого приписи ст.ст. 75, 76 КК України та звільнити останнього від відбування основного покарання з встановленням йому випробувального терміну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 63, 65, 66, 69-1, 75, 76, 121 ч. 1 Кримінального кодексу України, статтями 349, 369-376, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, встановленого судом в 3 роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку, зарахувавши в строк покарання термін попереднього ув`язнення з моменту затримання 24.10.2025 по 25.10.2025.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_8