Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №505/2603/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/237/26

Номер справи місцевого суду: 505/2603/25

Головуючий у 1-й інстанції Івінський О. О.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Тіори Юрія Парфірійовича

розглянувши апеляційну скаргу захисника Тіори Юрія Парфірійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року

встановив:

Постановою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 07 липня 2025 року о 00: 30 год по вул. Куяльницькій у с.Куяльник Подільського району, керував автомобілем марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Тіора Ю.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року та постановити нове рішення, яким закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За доводами апеляційної скарги в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення. За версією сторони захисту, того дня події розвивалися таким чином: 07 липня 2025 року близько 00:30 год з метою взяти деякі запчастини, які знаходилися у транспортному засобі, ОСОБА_1 вийшов з будинку до автомобілю. У цей час по вулиці проїжджав службовий автомобіль правоохоронців, які побачивши в автомобілі ОСОБА_1 під`їхали до нього та стали вимагати в нього документи для перевірки, аргументуючи вказані вимоги тим, що в комендантську годину заборонено перебувати на вулиці. Після того, як ОСОБА_1 виконав їх вимоги та надав документи для перевірки, поліцейські почали вимагати щоб він пройшов огляд на стан сп`яніння, як водій транспортного засобу, проте ОСОБА_1 відмовився проходити вказаний огляд, аргументуючи відмову тим, що він фактично перебував вдома, автомобілем не керував, та у поліцейських відсутні такі докази, тому вважав вимоги правоохоронців незаконними. Суд першої інстанції не врахував відсутність належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та помилково визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього, суд не надав належну правову оцінку поясненням ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні про те, що того дня він надав послуги клієнтам, як сантехник та після виконаних робіт його привезли додому, при цьому цього дня вказаний вище автомобіль знаходився на ремонті та після проведення ремонтних робіт він був доставлений ввечері до його будинку. Стверджує, що звинувачення правоохоронців побудоване на припущеннях, оскільки докази керування автомобілем відсутні. Відеозаписи, надані правоохоронцями у кількості 5-ти штук є недопустимими доказами, оскільки такі не є безперервними.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи не з`явився.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Тіора Ю.П. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення за доводами апеляційної скарги.

Вислухавши захисника Тіора Ю.П. за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Із тексту апеляційної скарги убачається, що захисником не заперечується та обставина, що на вимогу правоохоронців ОСОБА_1 відмовився від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР, а саме пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці події, так і у закладі охорони здоров`я, тому з огляду на положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, ця обставина апеляційним судом не перевіряється.

Як на підставу для задоволення вимог апеляційної скарги захисник посилається на відсутність у справі доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, а також на те, що відеозаписи, додані до матеріалів справи є недопустимими доказами, зважаючи на те, що вони не є безперервними.

Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Також порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділу I Інструкції).

Наведені вище вимоги законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапис, інші документи.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходив із того, його вина у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням водія на огляд на стан алкогольного сп`яніння та відеозаписом, долученим до матеріалів справи.

З такими висновками суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, з огляду на таке.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383664 від 07 липня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , правоохоронцями зафіксовано, що: «07 липня 2025 року о 00:30 год в с. Куяльник, вул. Куяльницька, водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, такими як почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження тесту на стан сп`яніння відмовився, як на місці зупинки, так і у лікарні. Транспортний засіб не вилучався, так як був припаркований згідно правил дорожнього руху, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР».

Від підписання зазначеного вище протоколу, отримання його копії, а також надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, про що у відповідності до ч.3 ст. 256 КУпАП поліцейським зроблені відповідні записи.

З відеозаписів, доданих правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що правоохоронці зупинилися поряд з транспортним засобом у салоні якого на місці водія, як згодом з`ясувалося, знаходився ОСОБА_1 . Правоохоронці повідомили ОСОБА_1 про те, що вони рухалися за його транспортним засобом та прийняли рішення про перевірку документів у водія, зважаючи на те, що він рухався під час комендантської години. Під час розмови з поліцейськими, ОСОБА_1 надав пояснення про те, що: «він зараз їхав від людини, робив воду» (00:34:17 – 00:34:21 – час вказаний на відеозаписі). На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Під час роз`яснення йому прав, передбачених законом, ОСОБА_1 завів двигун транспортного засобу та заїхав у двір домоволодіння (00:41:07-00:41-17 – час вказаний на відеозаписі).

Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу, з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку, встановленому законом, поліцейськими підставно складено відносно

ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аргументи захисника про відсутність у справі доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд оцінює критично, як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Так, за допомогою засобів відеофіксації поліцейськими зафіксовано, як ОСОБА_1 під час роз`яснення йому прав, коло яких визначено законом, сів за кермо автомобіля, завів транспортний засіб і почав на ньому рухатися у напрямку двору домоволодіння.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Версії сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а лише знаходився у його салоні, оскільки брав із автомобіля запчастини, апеляційний суд відхиляє, оскільки на місці події ОСОБА_1 надав пояснення, що він їхав від людини у якої проводив роботи з водопостачання.

При цьому, він не повідомляв поліцейських про те, що його знаходження в автомобілі, покликане взяттям певних запчастин.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у його вчиненні.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Зважаючи на характер та зміст пояснень, наданих ОСОБА_1 на місці події, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, правильно виходив із доведеності його винуватості у скоєнні інкримінованого правопорушення, зважаючи на те, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу.

Стосовно посилань захисника про недопустимість відеозапису, що міститься в матеріалах справи як доказу у справі, з підстав зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд зауважує про таке.

Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь - які фактичні дані». Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Посилання захисника про те, що відеозаписи не є допустимими доказами, з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд оцінює критично, оскільки долучені до матеріалів справи відеозаписи за своїм обсягом та повнотою відповідають критерію достатності, та містять фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. За допомогою засобів відеозапису правоохоронцями зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, висловлення на його адресу вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, фіксування обставин відмови водія від виконання обов`язку, передбаченого п. 2.5ПДР, що спростовує твердження захисника про недопустимість відеозаписів, як джерела доказу.

Фактичні дані, що містяться на DVD-диску, захисником не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.

Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтована.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Тіори Юрія Парфірійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко