Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №522/21975/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/469/26

Номер справи місцевого суду: 522/21975/25

Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого: судді Копіци О.В., секретаря судового засідання Ровенко А.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника Погорілого О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Погорілого О.В. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2026, стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 14.09.2025 о 00 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом «JET», без д/н, по вул. Армійській, біля буд.№10, у м. Одесі, у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9«а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник Погорілий О.В. не погодився із оскаржуваною постановою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, з огляду на те, що:

- на відеозаписі події відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факт зупинки транспортного засобу, причини його зупинки також не зафіксовані, а отже відеофіксація не безперервна;

- знаходження ОСОБА_1 біля транспортного засобу не є доказом вчинення ним правопорушення;

- прилад Драгер має похибки при вимірювані стану алкогольного сп`яніння, що ставить під сумнів результати огляду в 0.31 проміле, при цьому стан сп`яніння не перевірено у медичному закладі, також зафіксована приладом Драгер температура 28°C не відповідає фактичній температурі повітря 18°C, що свідчить про порушення умов експлуатації та отримання некоректного результату;

- протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом по справі;

- пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що він на відстані 20-30 метрів бачив як ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не підтверджено відеозаписом.

З огляду на викладені обставини, захисник Погорілий О.В. просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2026та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Погорілого О.В.,які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд критично відноситься до тверджень сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони є безпідставними та, навпаки, спростовуються доказами по справі.

Так, вимогами п. 2.9 а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння повністю доведена та підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№453250 від 14.09.2025, відповідно до якого 14.09.2025 о 00 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом «JET», без д/н, по вул. Армійській, біля буд. №10, у м. Одесі, у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 1);

- роздруківкою показників застосованого на місці зупинки приладу DragerAlcotest, згідно до якого ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння - результат огляду становить 0,31 ‰ алкоголю (а.с. 5);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6);

- показаннями свідка ОСОБА_3 , наданими в суді 1-ої інстанції, яка пояснила, що 14.09.2025 вона, як інспектор патрульної поліції виконувала свої обов`язки, та приблизно о 00 годин 20 хвилин її напарник, а саме інспектор поліції ОСОБА_4 зупинив транспортний засіб - електросамокат «JET», по вулиці Армійській, у м. Одесі, під керуванням водія ОСОБА_1 . Указаному водієві було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою тесту приладу "Drager"Alcotest, згідно до якого ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння – 0,31%. Свідок ОСОБА_3 також зазначила, що вона складала вище зазначений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, та вище указані обставини зазначеного адміністративного правопорушення були зафіксовані на боді-камеру працівника поліції ОСОБА_4 , який зупинив вище указаний транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 ;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , наданими в суді 1-ої інстанції, який пояснив, що він точну дату та час вище зазначених подій він не пам`ятає, це було у 2025 році він, як інспектор патрульної поліції виконував свої обов`язки, та на вулиці Армійській, у м. Одесі зупинив автомобіль, а також махнув зупинитись транспортному засобу - електросамокату «JET», без д/н, під керуванням водія ОСОБА_1 . На місці зупинки указаного транспортного засобу водій ОСОБА_1 пояснив, що він у невеликій кількості вживав алкогольні напої, тому цьому водієві було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою тесту приладу "Drager"Alcotest, згідно до якого ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння – 0,31%. Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він впевнений про те, що саме водій ОСОБА_1 керував вище указаним електросамокатом у стані алкогольного сп`яніння, так як бачив зазначені події на відстані 20-30 метрів, та від цього водія на місці зупинки цього транспортного засобу, а саме електросамоката відчувався запах алкоголю. Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що вище указаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає обставинам вище зазначеного адміністративного правопорушення відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, та зазначена у ньому інформація є достовірною.

- відеозаписом з боді-камери співробітника поліції, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного 0засобу – Drager Alcotest (а.с.7).

Як вбачається із аналізу змісту оскаржуваної постанови суду 1-ої інстанції, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявність в його діях складу зазначеного правопорушення.

Надаючи оцінку твердженням захисника про неповноту долучених поліцейськими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, зокрема, на яких не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факт зупинки транспортного засобу та причини його зупинки, апеляційний суд зауважує на наступному.

Так, дійсно, на відеозаписі події відсутня фіксація факту керування та зупинки ОСОБА_1 , водночас він не заперечував, що керував електросамокатом та пояснив, що є військовослужбовцем, алкоголь вживав нещодавно (00:16), тому рухався саме на самокаті, а не на автомобілі (00:17). В подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest (00:17: 43), за результатом огляду було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння (00:29:55), кількісний показник 0,31 проміле. За результатами огляду ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, а також було з`ясовано чи погоджується він з результатом огляду (00:30), на що ОСОБА_1 відповів, що не бажає проходити огляд, бо одразу ж повідомив, що вживав алкогольні напої (00:30:10).

Після чого водію поліцейським повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, а також роз`яснено санкції вказаної статті у виді штрафу, окрім того повідомлено, що оскільки для керування самокатом права не потрібні, то судом його не буде позбавлено відповідного права керування (00:31:58).

Також на відео зафіксовано як ОСОБА_1 були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (час: 00:34:36), а також підстави зупинки – комендантська година та здійснення повороту без показника повороту, з чим ОСОБА_1 не погодився.

Відеозапис закінчується тим, що ОСОБА_1 було вручено копію чеку Драгера, ознайомлено його із протоколом під підпис та роз`яснено, що його відсторонено від права керування (01:02- 01:15).

Отже, наявний в матеріалах справи відеозапис із нагрудної камери співробітника поліції фіксує весь процес проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки його транспортного засобу, а тому наведене вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги в наведеній частині.

При цьому, жодних заперечень щодо факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та процесу проведення огляду, який з огляду на відеозапис події він пройшов добровільно, а також незгоди із його результатами ОСОБА_1 не висловлював, що також підтвердив в ході апеляційного перегляду справи, пояснивши, що дійсно 14.09.2025 біля 17 год. вживав алкогольні напої (2 келиха пива), після чого під час комендантської години керував електросамокатом та був зупинений працівниками поліції.

Відтак, апеляційний суд констатує, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, порушив вимоги п. 2.9а ПДР, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд не вбачає в діях поліцейських порушень приписів чинного законодавства під час складення протоколу, зокрема, на які посилається апелянт в обґрунтування своєї позиції щодо неповноти відеозапису події, оскільки такі доводи не підтверджені належним та допустимими доказами, та спростовуються повторно дослідженим апеляційним судом відеозаписом події, який у повному обсязі та з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП відображає процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також свідчить про правомірну поведінку поліцейських та належне і професійне виконання ними своїх обов`язків під час проведення огляду ОСОБА_1 . При цьому будь-яких зауважень ОСОБА_1 щодо незаконності дій поліцейських в наведеній частині на відеозаписі події не зафіксовано.

Вказане також свідчить про безпідставність доводів скарги про те, що пояснення свідка ОСОБА_2 щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не підтверджено відеозаписом.

Не мають правового значення доводи апелянта щодо безпідставності його зупинки, оскільки обставини щодо законності підстав зупинки ОСОБА_1 не є предметом доказування у даному провадженні, а тому не підлягають дослідженню, водночас, під час складання протоколу щодо нього поліцейським було роз`яснено підстави його зупинки, а саме:комендантська година та здійснення повороту без показника повороту.

В цьому контексті, апеляційний суд констатує, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а отже такий є допустимим доказом, всупереч доводів скарги.

Суд апеляційної інстанції оцінює критично твердження в апеляційній скарзі захисника щодо неврахування судом характеристики приладу DragerAlcotestщодо допустимої похибки.

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України, від 09.11.2015 №1452/735, встановлено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктами 3, 4 Розділу ІІ вищезазначеної Інструкції передбачено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

У той же час з Інструкції до приладу «DragerAlcotest» вбачається, що межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле.

Натомість із чеку приладу «DragerAlkotest» від 14.09.2025 року вбачається, що результат огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 становить 0,31 ‰, який перевищує гранично допустиму норму 0,2%, навіть із урахуванням вище указаних допустимих похибок.

Окрім того, похибка для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі може мати місце як у бік зменшення гранично допустимої норми, так й у бік її збільшення.

Відтак, доводи сторони захисту про те, що вказаний результат тесту 0,31 ‰, знаходиться в межах можливої похибки вимірювань апеляційний суд відхиляє за необґрунтованістю.

Із цих же підстав апеляційний суд відхиляє доводи захисника про порушення умов експлуатації та отримання некоректного результату, оскільки зафіксована приладом Драгер температура не відповідає фактичній температурі повітря та зауважує на тому, що аналіз чеку приладу «DragerAlkotest» дає підстави стверджувати, що зазначена у ньому температура 28 °C не є температурою повітря, оскільки інформація про неї розміщена в графі «прилад темп-ра».

Водночас в чеку також вказано про дату останнього градуювання приладу – 10.07.2025, що з огляду на дату проведеного огляду – 14.09.2025 та наданих УПП в Одеській області документів, зокрема копій сервісної книжки,з відомостями про сервіс, градуювання та державну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «DragerAlcotest7510»із серійним номером ARLM-0433, свідчить про належний технічний стан приладу DragerAlcotest, у зв`язку із чим апеляційний суд вважає правильними результати огляду ОСОБА_1 .

Таким чином, зазначені вище докази спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, позиція ОСОБА_1 , яка висловлена в апеляційній скарзі, та його процесуальна поведінка, пов`язана з наведенням доводів, які не підтверджені належними і достатніми доказами, та які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Водночас, враховуючи встановлені в ході апеляційного розгляду справи обставини, які зафіксовані на відеозаписі події, зокрема, в частині надання поліцейським ОСОБА_1 роз`яснень щодо наслідків складання протоколу та можливого накладення судом на нього стягнення у виді штрафу без позбавлення відповідного права керування транспортним засобом,оскільки такі не надаються для керування електросамокатом, що не відповідає дійсності та санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне вказане довести до відома начальника УПП в Одеські обл. для вжиття відповідних заходів реагування.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Погорілого О.В., в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2026, про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Довести до відома начальника УПП в Одеській обл. про допущені порушення працівниками УПП в Одеській обл. при складанні матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 14.09.2025, для вжиття заходів реагування.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца